Медицина/6 Експериментальна і клінічна фармакологія

Огоновський Р.З., Гарбузов А.О., Пастернак Ю.Б., Патерега І.П.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького Ранозагоювальні та протимікробні властивості мазевої форми композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину.

Хворі з гнійно-запальними процесами м’яких тканин становлять значну частину загальної кількості хірургічних хворих. Незважаючи на значні досягнення щелепно-лицевої хірургії на сучасному етапі розвитку медицини, проблеми лікування запальних процесів м’яких тканин залишаються актуальними.

Сучасний погляд на проблему лікування гнійно-запальних процесів м‘яких тканин передбачає комплексний вплив на всі ланки патологічного процесу. Такий комплексний вплив включає в себе як хірургічне втручання, так і антибактеріальну, протигрибкову, дезінтоксикаційну, загальнозміцнюючу, антикоагулюючу, гіпосенсибілізуючу та імунотерапію, а також фізіотерапевтичне лікування.

В останнє десятиріччя спостерігається розширення видового спектру збудників, де наявна резидентна і патогенна флора, із послідовною зміною домінування аеробних, облігатно-анаеробних та факультативних анаеробів. Постійна зміна чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та антисептиків вимагає розробки нових, більш ефективних засобів впливу на них.

Метою нашої праці було створення нової хімічної композиційної суміші з низькою токсичністю та здатністю не акумулюватися в організмі з достатніми антисептичними властивостями.

Поставлена мета досягається створенням композиційною сумішшю на основі похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину. Розроблена суміш є принципово новою біологічно-активною хімічною композицією, в основі якої лежать речовини природного походження, які мають низьку токсичність, високий рівень біотрансформації, не акумулюються в організмі, при цьому володіють широким спектром фармакологічної активності. Композиція, окрім антисептичних, володіє ще й регенеративними властивостями та може бути використана в якості фармакологічного засобу зовнішнього застосування для оптимізації процесів регенерації інфікованих ран сполучних тканин з вираженими антисептичними властивостями.

Запропоновану композиційну суміш отримують шляхом водного розчину похідних γ-кротонолактону, хелатних комплексів корнозина з двохвалентними металами і суміш карбонових кислот в діапазоні концентрацій (%) 0,40-0,50 ÷ 0,002-0,02÷ 0,015-0,14 –– 0,80-1,00÷0,004-0,04÷0,03-0,28, відповідно.

Недоліком композиційної суміші є не зовсім вдала для нанесення на інфіковані рани та шкіру лікарська форма у вигляді розчину, який необхідно тривалий час готувати перед використанням. Окрім того, суміш має характерний кислий запах, слабокисле значення рН середовища, недостатньо вигідний спосіб зберігання.

Поставлене завдання вирішується тим, що анисептичний, регенеруючий засіб на основі похідних γ-кротонолактону та карнозину для лікування інфікованих ран та гнійно-запальних захворювань шкіри, який містить суміш на основі похідних γ-кротонолактону та карнозину, згідно з вище вказаним прописом, додатково містить метилцелюлозу, пропіленгліколь, поліетиленоксид – 400, олію м’яти перцевої і воду очищену за наступного співвідношення компонентів, мас. % :

суміш на основі похідних γ-кротонолактону

та карнозину 1,6 – 2,4

метилцелюлоза 3,0 – 5,0

пропіленгліколь 4,0 – 6,0

поліетиленоксид – 400 4,0 – 6,0

олія м’яти перцевої 0,08 – 0,12

вода очищена до 100,0.

Введена до складу засобу метилцелюлоза надає йому форму гелю, нормалізує значення РН середовища від слабокислого 4,0 до нейтрального 6,0. Наявність пропіленгліколю і поліетиленоксиду – 400 забезпечує однорідність і стабільність гелю. Окрім того, поліетиленоксид – 400 проявляє осмотичну та помірно підсушуючу дію на інфіковані рани, є малотоксичним і не піддається мікробній контамінації. Необхідну гелеподібну консистенцію засобу надає відповідна кількість води очищеної, а олія м’яти перцевої служить коригентом запаху.

Матеріали та методи дослідження: протимікробні властивості композиційної суміші вивчали методом серійних розведень в рідкому поживному середовищі (бульйоні). Як тест-культури використано клінічні штами бактерій Staphylococcus aureus (3 штами), Escherichia coli (5 штамів), Pseudomonas aeruginosa (2 штами). В кожну пробірку, що містила 2 мл бульйону з відповідною концентрацією композиційної суміші, додавали добову культуру відповідного мікроорганізму з розрахунку кінцевої концентрації
10⁶ КУО/мл. Посіви інкубували протягом 24 годин при 37^оС. Найменшу концентрацію, при якій відсутні ознаки росту бактерій, вважали бактеріостатичною. З кожної пробірки, у якій не спостерігали ознак росту (помутніння), проводили висів на тверде поживне середовище. Найменша концентрація композиційної суміші, при які не спостерігалось росту на твердому поживному середовищі вважалась бактерицидною. Досліди було повторено тричі для кожного штаму.

Вивчення регенераційного потенціалу композиційної суміші проводилося на моделі стандартної асептичної дерматомної рани, модельованої в міжлопатковій ділянці дослідних тварин за допомогою попередньо виготовлено трафарету округлої форми з загальною площею 400 мм².

У якості експериментальних тварин були використані білі нелінійні статевозрілі щурі обох статей, розбиті на три групи по 10 тварин у кожній. Усі тварини під час експерименту знаходилися в однакових умовах віварію з вільним доступом до стандартного харчування та води.

Тваринам першої групи не проводилося лікування, рана на спині впродовж усього часу була відкритою, гоїлася самостійно вторинним натягом. Білим щурам, які входили до другої та третьої груп, починаючи з наступного після нанесення рани, одноразово щоденно наносилося однакова кількість 2% мазі композиційної суміші (2-га група) та 10% метилурацилової мазі (3-тя група).

Ступінь лікувальної дії мазей, які досліджувалися, визначали на 3, 5, 7, 10, 14 та 21 добу. Евтаназію проводили шляхом передозованого внутрішньоочеревного кетамінового наркозу.

Результати дослідження: отримані результати вказали, що композиційна суміш володіє значним протимікробним потенціалом. Бактеріостатична концентрація для S.aureus та E.coli становила в середньому 0,7 мг/мл; для P.aeruginosa – 0,55 мг/мл. Бактерицидна концентрація для досліджуваних штамів суттєво не відрізнялась і становила близько 1 мг/мл, що може свідчити про широкий спектр дії та універсальність впливу композиційної суміші на представників бактеріальної флори.

Експериментальні спостереження вказали, що на третю добу у тварин усіх груп домінували процеси постравматичного запального процесу, краї рани були валикоподібні, набрякі, сама рана вкрита товстими кірками коричневого кольору, дно рани гіперемоване. Найбільш виразними вказані ознаки спостерігалися у тварин першої контрольної групи.

У дальші терміни спостереження почали спостерігатися суттєві зміни у стані ран та перебігу їх загоєння. Так, на 5-у добу у контрольній групі тварин все ще спостерігалися ознаки запального процесу, її краї були набряклі, валикоподібні, рана вкрита товстим шаром кірок. Стан тварин, які лікувалися 10% метилурациловою маззю, відрізнявся значно меншою гіперемією та набряками, рана була вкрита тонким шаром кірок світло-коричневого кольору. На це й же час, у дослідній групі ознаки запального процесу вже відсутні, рана чиста, повністю вкрита тонким шаром фіброзної плівки.

Ще більш виразніші зміни спостерігалися у наступному терміні досліду. На 7-му добу відзначається значне зменшення площі рани у тварин, які утримували лікування 2% маззю композиційної суміші, краї якої щільно прилягають до дна рани, на якому починають свій розвиток грануляційні тканини.

В подальшому, загоєння ран у всіх групах характеризувалося розвитком грануляційної тканини, яка із країв вкривалася епітелієм, зменшуючи при цьому площу дослідної рани. Треба також відмітити значно сильніше домінування цих процесів в обох дослідних групах, особливо у тварин, лікованих 2% маззю композиційної суміші.

Стан ран на 14-ту добу спостереження характеризувався подальшим процесом епітелізації з її країв та, відповідно, зменшенням площі рани. Відмічаються виразні позитивні зміни у тварин дослідної групи, які лікувалися 2% маззю композиційної суміші, стан якої характеризувався наявністю невеликої чистої овальнорозтягненої рани посередині ділянки, де початково було змодельовано первинну рану. На цей самий час рани у інших групах відзначалися значно більшими розмірами.

Стан на закінчення спостереження (а саме на 21 добу) характеризувався практично повним загоєння рани у дослідній групі, лікованій 2% маззю композиційної суміші – спостерігалася невелика ділянка, вкрита щільним струпом. У порівнянні із попереднім спостереження, відмічено також досить різке зменшення і в інших групах спостереження, особливо, у тварин, лікованих 10% метилурациловою маззю.

Висновки: запропонована композиція має ряд суттєвих переваг, зокрема, має більш виражені антисептичні та ранозагоювальні властивості у порівнянні із традиційними засобами та може знайти широке застосування в медичній практиці.