Педагогогічні науки/2.Проблеми підготовки спеціалістів

Зайцева М.В.

Дніпропетровський національний університет, Україна

Шляхи вдосконалення професійного навчання безробітних в умовах сучасного ринку праці

В останні роки помітно збільшилася чисельність науковців – спеціалістів з економіки, педагогіки, соціології, які досліджують проблему професійного навчання безробітних. Так, наприклад, О.М. Коваль, Т.А. Приходченко, вивчаючи особливості державного регулювання зайнятості населення, приходять до висновку, що в сучасних умовах, коли зростає чисельність громадян, які звертаються до центрів зайнятості, її діяльність має бути переорієнтована з пасивної політики на здійснення інвестицій в людський капітал - організацію професійної переорієнтації, перепідготовки тощо [1; с.8;]. У даному випадку профнавчання безробітних виступає як один з найважливіших заходів активної політики зайнятості.

Окрім того, професійне навчання безробітних розглядається як частина безперервної професійної освіти. У зв’язку з цим воно не повинно відставати за якістю, технологічністю і мобільністю від професійного навчання в широкому значенні, а повинно випереджати його, оскільки терміни навчання короткі і процес отримання знань повинен бути інтенсивним.

Сьогодні питання підвищення ефективності державного регулювання професійного навчання безробітних стоїть особливо гостро. І це обумовлено цілою низкою причин.

По-перше, професійне навчання безробітних є одним з найважливіших напрямів діяльності служби зайнятості у сфері сприяння зайнятості населення. На думку експертів Міжнародної організації праці, працевлаштування більш ніж 55% громадян після проходження професійного навчання, є результатом, що виправдовує його пріоритетне фінансування. По-друге, професійне навчання безробітних виконує широкі функції: соціальні – підвищення конкуренто- спроможності громадянина на ринку праці, його статусу в суспільстві; економічні – розвиток трудових ресурсів суспільства, відтворення робочої сили та ін.; політичні – проблему професійного навчання не можна розглядати відірвано від політики зайнятості, особливо активної. По-третє, удосконалення професійного навчання безробітних громадян є важливою передумовою покращення якості національної робочої сили та її конкурентоспроможності на ринку праці. По-четверте, професійне навчання безробітних є засобом наближення професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та потреб ринку праці. По-п’яте, через підвищення якості кадрового потенціалу, забезпечення зайнятості населення, професійне навчання безробітних вносить свій вагомий вклад в розвиток ринкової економіки [4,с. 5].

У 2006 році за направленням державної служби зайнятості професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації проходили 203,4 тисяч безробітних - 7,2% від тих, хто скористався послугами цієї установи. А за підрахунками спеціалістів більше половини осіб, що зареєстровані у центрах зайнятості, потребують професійної підготовки або перепідготовки [5].

Подальше нарощування масштабів навчання може і не спричинити збільшення працевлаштування, якщо не здійснити низку заходів, спрямованих на підвищення його ефективності.

Під ефективністю професійного навчання розуміють співвідношення додаткових економічних і соціальних переваг, що утворюються за рахунок більш повного і продуктивного використання трудового потенціалу осіб, які пройшли професійне навчання, до витрат, що здійснюються на навчання.

На ефективність професійного навчання безробітних впливають ряд факторів, які можна поєднати у три групи. Перша група факторів – організаційні фактори, пов’язані з визначенням професій для навчання. Друга група – соціально-психологічні фактори, стосуються формування у безробітних мотивації до навчання та впевненості у власних силах. Третя група – навчально - технологічні, включають все, що безпосередньо визначає якість навчального процесу: викладацький склад навчального закладу, методичне забезпечення, види і форми проведення занять. Ефективність працевлаштування безробітних та їх подальша трудова діяльність багато в чому залежить від правильного вибору людиною професії (спеціальності). Сприяти цьому може проведення тестування безробітного з метою встановлення його рівня розвитку і здатності до здобуття професії. Психодіагностичні методики повинні забезпечувати виявлення й об’єктивну оцінку фізіологічних особливостей людини, її психічних якостей, стану здоров’я, здібностей, інтересів, професійних спрямувань, прагнень.

До організаційних факторів ефективності навчання безробітних також відноситься визначення доцільності і передумов залучення у програму даного безробітного в конкретних умовах місцевого ринку праці. Як зазначають фахівці, зараз ця діяльність центрів зайнятості нерідко здійснюється під впливом необхідності виконання «планових завдань», «контрольних цифр» і запобігання критиці «зверху» за їх невиконання.

Друга група факторів спрямована на посилення у безробітних мотивації професійного навчання. Недостатня мотивація безробітних до праці та навчання призводить до відсіву слухачів з навчання без поважних причин. Для зменшення відсотку відрахування без поважних причин необхідно підвищувати зацікавленість слухачів в опануванні професій та постійно покращувати якість навчання.

Також велике значення мають методи психологічної підтримки безробітних. Якщо до недавнього часу серед науковців точилися суперечки, чи дійсно високий рівень тривожності та стресовий стан є характерними для безробітної людини, то нині, завдяки накопиченню емпіричних даних, дане питання можна вважати вирішеним: ситуація безробіття розглядається як стресогенний чинник, а стан безробітного — як такий, що потребує психологічної підтримки та психологічної допомоги, в тому числі через формування в нього впевненості у власних силах [4, с.5].

Посиленню мотивації до навчання за обраною професією сприяє інформування слухачів про тенденції розвитку професій, по яким здійснюється навчання, роль кожної теми, кожного заняття в досягненні мети навчання.

Використання навчально-технологічної групи факторів має будуватися на чіткому розумінні організаторами навчального процесу особливостей даної категорії його учасників: як дорослих людей, що мають певний життєвий і професійний досвід, сформувалися як особистості, більшість з яких переживає певний стрес як результат втрати роботи. Все це обумовлює надзвичайно ретельне відношення до вибору методик і дидактичних засобів навчання.

З метою підвищення ефективності професійного навчання слід розширювати навчання безробітних на базі освітніх підрозділів підприємств [6]. Дана форма навчання має ряд переваг. По-перше, вона коштує менш, ніж навчання в навчальних закладах; по-друге, підприємства тісніше пов’язують підготовку з вимогами, яким повинен відповідати випускник; по-третє, у людини з’являється шанс зарекомендувати себе і залишитися на підприємстві після навчання.

Ще більшу перспективу щодо підвищення ефективності навчання має впровадження так званої стажувальної практики, що стала однією із самих популярних програм служби зайнятості в багатьох країнах.

Перспективним на сьогодні є професійне навчання безробітних за напрямами підприємництва. Успішний розвиток підприємництва серед безробітних має передбачати і ефективну державну підтримку тих громадян, які бажають відкрити власну справу, створення сприятливих умов, у тому числі і належної фінансово-кредитної, податкової політики тощо. Водночас за нестабільного законодавства щодо малого та середнього бізнесу, високого до останнього часу податкового тиску, невизначеності щодо напрямів розвитку підприємництва, результативність професійного навчання безробітних з підприємницької діяльності залишається незначною.

Одним з найважливіших напрямів реформування системи професійного навчання безробітних в Україні є питання удосконалення нормативно-правового забезпечення цієї системи. Нормативно-правова база системи професійного навчання безробітних потребує перегляду та значного удосконалення з урахуванням набутого вітчизняного досвіду, досвіду зарубіжних країн, а також з урахуванням становища на ринку праці, вимог роботодавців і, звичайно, потреб особистості.

Ефективність професійного навчання безробітних громадян залежить не тільки від загальнодержавних заходів, а й від того як організовано центрами зайнятості це навчання, і як центри зайнятості співпрацюють з навчальними закладами. Для підвищення ефективності професійного навчання незайнятого населення необхідно зміцнювати взаємодію центрів зайнятості з соціальними партнерами – роботодавцями і профспілками. Органи державної влади, навчальні заклади, громадськість необхідно забезпечувати інформацією щодо попиту на працівників певних спеціальностей, перспектив розвитку професій, попиту на певних фахівців в майбутньому.

Таким чином, існуюча система професійного навчання в Україні потребує змін як у обсягах, так і в структурі підготовки і перепідготовки незайнятого населення, що сприятиме досягненню продуктивної зайнятості, яка є стратегічною метою сучасного суспільства.

Література:

1. Коваль О.М. Державне регулювання зайнятості населення в крупних містах України: Автореф. дис...канд.наук з держ.управління. – К., 2002. – 19 с.

2. Логвиненко В.П. Психологічна підтримка безробітних в процесі професійного навчання //www.dcz.gov.ua.

3. Савченко В. Визначення перспективних напрямів та обсягів професійного навчання безробітних відповідно до потреб ринку праці //Україна: аспекти праці. – 2004. – №5. – С.12 – 18

4. Скульська В. Безробітний змінює професію //Праця і зарплата. – 2007. –№11. – С.5.

5. Чорна Н.В Державне регулювання професійного навчання безробітних: основні напрями // www.dcz.gov.ua