Педагогічні науки/ 2. Проблеми підготовки фахівців

Загайко О.В.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Україна

Загальне та відмінне у підготовці соціальних працівників у ВНЗ України та Великої Британії

Незважаючи на те, що британська система організації соціальної роботи має давню історію (понад сто років), а українська система підготовки соціальних працівників перебуває ще на стадії становлення, вважаємо за можливе здійснити їхній порівняльний аналіз.

Спільною рисою для них є багаторівневість системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери. Однак, на відміну від Великої Британії, в Україні ще не достатньо чітко розроблені зміст освітніх програм, що викладаються на кожному з цих рівнів та механізми переходу з одного рівня на інший.

Порівняльний аналіз навчальних планів та програм ВНЗ України та Великої Британії свідчить про те, що принциповою різницею між їхніми моделями професійної підготовки соціальних працівників є направленість змісту програм підготовки фахівців цієї сфери у Великій Британії на попередження неблагополуччя, превентивну допомогу, а в Україні – на терапевтичну допомогу, потенційне «лікування» існуючої проблеми.

При порівнянні механізмів відбору студентської молоді для діяльності у соціальній сфері в Україні та Великій Британії були виявлені кардинальні розбіжності. Так, в Україні професійний відбір проводиться на етапі вступу до навчального закладу через систему іспитів. У британських ВНЗ, що здійснюють підготовку соціальних кадрів, методика відбору на цю спеціальність досить жорстка. Її метою є перевірити не тільки академічні знання кандидата, а і його особистісну придатність для соціальної та соціально-педагогічної діяльності. З огляду на це, усі кандидати проходять обов’язкове інтерв’ю, що часто передбачає групову дискусію, оскільки у процедурі відбору абітурієнтів, окрім викладачів даного навчального закладу, задіяні представники всіх зацікавлених сторін, особливо користувачі послуг та роботодавці майбутніх випускників.

Оскільки у Великій Британії децентралізована система управління освітою і навчальні плани у різних навчальних закладах значно різняться, ми наводимо приклади різних моделей організації освітнього процесу у британських закладах вищої освіти. Так, у деяких навчальних закладах (Суссекському, Чичестерському, Нортумбрському, Ольстерському та ін. університетах ) усі дисципліни є обов’язковими, в інших (Единбургзькому, Йоркському, Бірмінгемському, Лондонському центральному (London Metropolitan University), Манчестерському та ін. університетах), – навчальні плани з підготовки соціальних працівників включають курси базової професійної підготовки та дисципліни за вибором. Зазвичай, вибір елективних курсів здійснюється на третьому (останньому) році навчання, коли студенти вже можуть обрати найбільш цікавий та відповідний їхнім нахилам напрям у подальшій професійній діяльності.

Доцільно звернути увагу й на те, у навчальних планах з підготовки фахівців соціальної роботи ВНЗ Великої Британії на предмети загального характеру, такі, як філософія, історія, політологія та ін., відводиться в середньому лише 5% обсягу навчального часу, і, зазвичай, вони не вивчаються окремо, а є складовими інтегрованих курсів (наприклад, курси «Розвиток людства», «Суспільство і розвиток» тощо). А в багатьох ВНЗ до навчальних планів включені лише спеціальні дисципліни, що, на наш погляд, є суттєвим недоліком, оскільки професійна діяльність у сфері «людина-людина» дуже багатогранна і передбачає високий рівень всебічного розвитку майбутнього фахівця.

У ВНЗ України до базової освітньої програми з підготовки соціального працівника/педагога входять: загальноосвітні (філософія, культурологія, історія України, іноземна мова та ін.), на які відводиться близько 55-60% обсягу навчального часу; спеціальні навчальні дисципліни (вступ до спеціальності, методи соціальної роботи та ін.) становлять близько 30%; на практичну підготовку відводиться в середньому 10-15% навчального часу.

Варто зазначити, що як в Україні, так і у Великій Британії, основними формами організації навчання у вищих навчальних закладах є лекції, семінари та практичні заняття. Однак, у Великій Британії спостерігається стійка тенденція до скорочення лекційного часу у загальному обсязі навчального часу студента. Основний час та увага у закладах соціальної освіти Великої Британії приділяється активним формам навчання у малих групах, що стимулює розвиток пізнавальних здібностей студентів. Широкого використання набули такі методи навчання, як презентації проектів, проблемні дискусії, аналіз конкретних ситуацій, моделювання, рольові ігри та ін. У ВНЗ України, які готують фахівців соціальної сфери, переважають традиційні форми та методи навчання; альтернативні форми навчання такі, як аналіз ситуацій, дискусії, екскурсії, тренінги, рольові ігри використовуються найчастіше у якості доповнення до них. Варто також зауважити, що приблизно 50-60% від загального навчального часу британських студентів приділяється самостійній роботі. В українській державі на самостійну роботу студентів відводиться від 35 до 50% навчального часу.

Отже, у професійній підготовці соціальних працівників України та Великої Британії можна визначити як спільні, так і відмінні риси. До спільних рис відносимо: багаторівневий характер системи професійної підготовки, базові дисципліни, основні форми організації навчання.

До основних відмінностей належать: підходи до професійного відбору майбутніх фахівців соціальної сфери; принципи формування навчальних планів і програм (прикладна та загальна спрямованість, співвідношення загальноосвітніх та спеціальних дисциплін та ін.); активне залучення користувачів послуг до навчального процесу; кількість годин, що відводиться на практичну підготовку; роль і місце самостійної роботи.