к.п.н.,доц. Левчук Н.В.

пошукувач Білявська Л.О.

Кафедра біології. Вінницький державний педагогічний університет

імені М. Коцюбинського.

Формування системи екологічних знань учнів в процесі вивчення розділу «Рослини»

На сучасному етапі розвитку суспільства збільшилось піклування про охорону навколишнього середовища, реалізація якого можлива при загальній екологічній грамотності населення. В цих умовах нова шкільна програма з біології збільшила екологічну спрямованість екологічних знань. Це підкреслює актуальність екологічної грамотності учнів. Та зміна структури і змісту біології викликали необхідність коректування розроблених раніше в теорії і практиці методики викладання біології системи екологічних понять, логіки їх зв’язку і розвитку в процесі вивчення рослин. Крім цього в шкільній програмі значно посилений зміст соціально — екологічних понять, чого не було раніше. Розкриття їх, поєднання з біологічними знаннями про рослини необхідні для практики навчання.

Системний підхід в науковому пізнані є прогресивною тенденцією. Основні принципи системного підходу є в методичних дослідженнях з біології, в роботах філософів, педагогів і психологів.

Оскільки система екологічних знань є частиною біологічних знань, то вона обумовлена з одного боку змістом предмету біології, а з іншого боку метою, методами і засобами навчання.

В своїй роботі, з визначенням системи, ми спиралися на положення теорії розвитку біологічних понять в шкільному курсі біології, розробленої І.М. Понамарьовою.

Система екологічних понять – це цілісне, специфічне коло знань відображення наукової картини світу в змісті навчальних предметів. Воно включає 5 рядів понять: про середовище і фактори середовища, екологію організмів, екологію популяцій, біогеоценологію, соціальну екологію. Розвиток екологічних понять згідно теорії понять — це складний процес, основою якого є динаміка знань в напрямку: виховання → уявлення → поняття → системи понять.

Для встановлення змістовно-логічних зв’язків між поняттями, для визначення послідовного включення їх в навчальний процес і розвиток, ми використали метод графів. Це дозволило визначити взаємозв’язки між поняттями, а потім і зв’язки між рядами системи.

Завдяки цілеспрямованому і рівномірному процесу формування екологічних знань до кінця 7 класу учні експериментальних класів оволодіють системою екологічних понять про закономірності взаємозв’язків рослин і оточуючого середовища, про прояв властивостей організмів в залежності від умов і сумісного життя рослин в природі. Для реалізації цього положення ми пішли шляхом екологізації викладання біології, розуміючи під цим включення і поступовий розвиток понять, екологічне висвітлення біологічних явищ і предметів. В цьому випадку розкриття екологічних понять йде паралельно з іншими біологічними поняттями, що приводить до більш глибокого мотивованого розкриття програмного матеріалу.

Слід зазначити, що ми надавали системного значення відбору змісту, на прикладі якого можна було б формувати екологічні та паралельно з ними і біологічні поняття в їх взаємозв’язках.

В процесі зазначеної роботи ми застосовували самостійне закладання учнями дослідів, демонстрацію варіативних дослідів та результатів дослідження, практичні роботи щодо догляду за рослинами, спостереження за фізіологічними процесами

Важливим засобом екологізації навчального змісту на уроках є пізнавальні задачі, при складані яких враховувались рекомендації інших авторів. Нами ж була розроблена ціла серія таких задач. Ці задачі ми включали не тільки в цілях розвитку екологічних понять, але й для розвитку уміння моделювати, передбачати виникнення нових екологічних явищ.

Враховуючи роботи багатьох методистів і педагогів з проблемного навчання, екологічний матеріал використовували для постановки проблемних питань на уроці. Це допомагало привернути увагу і підвищити інтерес учнів до екологічних явищ. Для закріплення екологічних знань на уроках, особливо узагальнюючих, використовували ситуаційні задачі. Зміст їх підбирали таким чином, щоб учні для рішення могли б використовувати набуті екологічні знання.

Подібні ситуаційні задачі застосовувалися в процесі навчання не тільки для формування уміння використовувати екологічні знання в конкретних випадках, але й для розвитку таких понять, як ,,охорона рослин”, ,,поведінка людини в природі”, ,,діяльність людини по відношенню до природи” та інші.

Таким чином, здійснюючи екологізацію змісту уроків, ми використовували ряд прийомів (методів), які дозволяли розвивати екологічні поняття в одних випадках шляхом накопичення опорних знань, в інших – шляхом узагальнення і інтеграції з біологічними поняттями, в третіх – в процесі застосування накопичених знань.