Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри природничих
і математичних дисциплін, декан психолого-педагогічного факультету ПДПУ імені
В.Г. Короленка
Карапузова Наталія Дмитрівна
Полтавський державний педагогічний університет імені
В.Г. Короленка
Особливості організації
виховної роботи на психолого-педагогічному факультеті
Високий науково-педагогічний і творчий потенціал
професорсько-викладацького колективу та тридцятирічний досвід
навчально-виховної діяльності дозволили створити на психолого-педагогічному
факультеті Полтавського державного педагогічного університету імені
В.Г.Короленка відпрацьовану систему виховної роботи із студентською молоддю.
Оскільки виховний процес являє собою
"широку, багатогранну взаємодію активних суб'єктів діяльності із навколишнім
природно-соціальним середовищем" [З, с. 1.8.], то вихідними для створення
системи виховної роботи на факультеті стали такі положення:
- особистість майбутнього фахівця розглядається
як багаторівнева
система, в якій діалектично взаємодіють індивідуально-особистісні
та соціальні фактори;
- студентське життя як етап набуття соціального досвіду через
соціальну та навчальну діяльність молодої людини є основною школою її
особистісного становлення та професійної фахової підготовки;
- виховання особистості кожного студента та його підготовка довиконання ключових функцій у педагогічному процесі
потребує цілеспрямованого, систематичного та організованого впливу.
Розглядаючи систему виховання як цілісний
педагогічний процес, який передбачає взаємодію самостійних, взаємопов'язаних
компонентів, що забезпечують створення оптимальних умов для саморозвитку
особистості студента, структурними елементами виховної роботи на факультеті
визначено виховну та організаторську діяльність деканату, традиційні
факультетські заходи, концертну діяльність факультетських художніх колективів,
роботу творчих лабораторій, музейне виховання, навчально-виховну діяльність
кафедр, систему кураторства та діяльність студентського самоврядування.
Сутність виховної роботи полягає у створенні
сприятливих умов для самовиховання студента шляхом розкриття перед ним поля
можливого вибору певного виду соціально значущої діяльності (наукової,
художньої, естетичної, організаторської, волонтерської тощо). Причому,
остаточне рішення особистісного вибору завжди повинен приймати сам студент.
Важливою вимогою щодо організації процесу виховання є поважне ставлення до
особистості майбутнього педагога з боку викладачів, сприймання студента як
рівноправного партнера у будь-якій спільній діяльності. Така модель відносин
"викладач-студент" у виховному процесі сприяє формуванню основних
професійних умінь майбутніх вчителів, побудованих на засадах гуманної,
особистісно-орієнтованої педагогіки.
Виховна робота спрямована на вирішення таких
завдань: формування морально-духовних якостей особистості на основі загальнолюдських
цінностей, соціально-орієнтованої мотивації, гармонійності інтелектуальної та
емоційно-вольової сфер розвитку майбутніх педагогів; розвиток здібностей та інтересів особистості з урахуванням
її можливостей та бажань, а також соціальних вимог; залучення студентів факультету до суспільних цінностей у
галузі науки, культури, мистецтва; виховання
стійкої життєвої позиції, що відповідатиме демократичній перебудові
суспільства.
З урахуванням професійного характеру виховання на
факультеті створені умови для динамічного саморозвитку майбутнього учителя:
пануючий виховний простір орієнтує студента на його майбутню професійну
діяльність по проектуванню і створенню аналогічного простору в школі.
Процес виховання передбачає свою систему
принципів, обумовлених основною метою. До таких принципів належать: формування
особистісного стилю взаємовідносин студентів із ровесниками та викладачами;
визначення системи позитивних життєвих цілей; створення комфортного психологічного фону й атмосфери
емоційного підйому; виховання через взаємодію;
виховання через творчість.
Згідно з загальною університетською концепцією
виховання студентської молоді, на факультеті передбачений тісний взаємозв'язок
таких самостійних напрямків виховання, як національно-громадянське,
гуманістичне, моральне, політико-правове, трудове, екологічне, фізичне,
естетико-художнє [2].
Планують виховну роботу та керують
навчально-виховним процесом на факультеті декан і його заступник з виховної
роботи. Вони організовують взаємодію 7 кафедр, роботу кураторів груп,
студентського деканату та куратора гуртожитку. На засіданнях деканату
координуються зусилля суб'єктів діяльності та аналізується їх успішність.
Питання виховної роботи зі студентами постійно розглядаються на засіданнях ради
факультету, кафедр.
Педагогічно доцільна, добре організована
діяльність студентської молоді є продуктивною основою для формування поглядів,
переконань, почуттів майбутніх фахівців - носіїв культурно-історичних традицій
нації.
Саме традиції як найбільш стійкі, ефективні,
перевірені досвідом та часом засоби виховання посідають у виховній роботі психолого-педагогічного
факультету провідне місце. До їх числа належать конкурс-но-показові виступи і
програми, у яких беруть участь усі студенти кожного курсу.
На першому курсі проводиться конкурс
"Зорепад", на якому студенти демонструють творчий потенціал групи та
презентують обрану спеціальність. Метою заходу є створення умов для
самореалізації першокурсників та формування колективу на рівні групи. На
"Зорепаді" студенти факультету отримують можливість практичного
засвоєння елементів сценічної етики та культури, важливих для їхньої майбутньої
професії. Не менш суттєвим моментом цього заходу є виявлення обдарованої
студентської молоді з числа першокурсників, яка згодом стане джерелом
поповнення художніх творчих колективів факультету.
Умовою проведення даного конкурсу є наявність як
індивідуальних, так і групових та колективних сценічних форм презентації кожної
групи. Захід проводиться за загальним сценарієм, який затверджує художня рада
факультету. Активну участь у підготовці та проведенні "Зорепаду"
беруть студенти творчих спеціальностей (музика, хореографія, образотворче
мистецтво) старших курсів. До кожної групи призначається студентський куратор з
числа п'ятикурсників відповідної спеціальності. Його
функціями є допомога у створенні сценарію, консультування, корекція й режисура
виступу та забезпечення зв'язку групи з творчими майстернями факультету. Таким
чином, студентський куратор виступає своєрідним агентом соціалізації
студентів-першокурсників, здійснює важливий виховний вплив на молоде
факультетське поповнення.
На другому курсі традиційним заходом, що
продовжує виховну ідею "Зорепаду", є "Театр
казок", де всі студенти залучаються до активної театрально-виконавської
діяльності. Вони отримують реальну можливість для розкриття акторських
здібностей як складових педагогічної професії та для розвитку власного
індивідуально-творчого потенціалу, адже на сцені "Театру казок"
другокурсники не лише моделюють уже відомі казкові сюжети, а й створюють нові.
Обов'язковою умовою є участь у постановці казки всіх студентів групи. Методика
виявлення індивідуально-творчого потенціалу кожного студента реалізується через
використання різноманітних видів художньо-творчої діяльності, які
передбачаються театральною постановкою: музично-виконавська діяльність,
хореографічна постановка, написання сценарію, режисура, елементи образотворчої
діяльності (створення ескізів і виготовлення акторських костюмів, декорації
тощо) та власне акторська робота. Саме така широка палітра видів
художньо-творчої діяльності сприяє самореалізації та самовираженню студента.
Беручи участь у спектаклі, студенти психолого-педагогічного факультету
набувають досвіду організації та проведення позаурочних виховних заходів,
новорічних ранків та театральних вечорів, відпрацьовують педагогічні технології
живого спілкування з дитячою та глядацькою
аудиторією. Наприклад, у 2002-2003 навчальному році "Театр казок"
презентував новорічне свято, яке відвідало близько 3000 дітей міста та області.
Сама побудова загального сценарію "Театру
казок" за принципом "спектакль у спектаклі" сприяє зміцненню
дружніх, товариських стосунків між студентами різних груп та курсів, формує в
них почуття власної причетності до єдиної справи, дає змогу відчути себе членом
великої факультетської родини.
На третьому курсі естафету виховної роботи в
означеному контексті продовжує традиційне факультетське театралізоване
фольклорне свято "Народний календар"
Метою заходу є залучення студентської молоді до
глибокого вивчення і сценічного відтворення культурно-обрядових традицій
українського народу, перенесення набутого досвіду у майбутню професійну
діяльність.
Підготовка до свята розпочинається з вивчення
студентами архівних матеріалів, етнопедагогічної
літератури, матеріалів етнографічних практик. Його структура, побудована за
технологією "спектакль у спектаклі", передбачає презентацію
студентами-третьокурсниками різноманітних річних обрядів зимового, весняного,
літнього та осіннього циклів (усього до 12 обрядів). Щоб відтворення
музично-пісенно-хореографічних пластів сценічних побудов кожного народного
свята здійснювалося на достатньому професійному рівні, групам надається
допомога. Так, до режисури постановок залучаються талановиті студенти старших
курсів, викладачі творчих кафедр, куратори академічних груп. Фонограми
аранжувань народних обрядових пісень добираються у факультетській творчій
студії-лабораторії звукозапису.
Положенням про проведення заходу передбачено
обов'язкову участь у презентації народного свята всіх студентів групи,
наявність декорації та костюмів, певну тривалість виступу (вміння у короткий
час викласти найважливішу інформацію), дотримання темпоритму постановки, 
демонстрацію вміння передати виховний аспект
обряду тощо.
Для оцінювання результатів представлених
студентами робіт визначено декілька номінацій: за активність групи; за кращу
акторську (чоловічу, жіночу) роль; за музичне оформлення; за хореографічне
оформлення; за художнє оформлення; за кращі костюми; за кращі декорації тощо.
Це дає можливість стимулювати творчу, сценічну, художньо-естетичну діяльність
кожної групи та найбільш талановитих студентів-учасників.
Одним із найвідповідальніших завдань для
студентів-випускників психолого-педагогічного факультету є підтвердження свого
професійного вибору участю у конкурсі "Випускник року". Завданнями
заходу передбачається виявлення рівня сформованості професійних й особистісних
якостей майбутнього фахівця, уміння моделювати різноманітні
психолого-педагогічні ситуації. Кожну теорію чи концепцію студенти можуть
передати через яскраві образи, оздобити її дотепними епітетами та гумором. Це -
своєрідний професійний конкурс з елементами шоу-програми. Переможцю конкурсу
надається почесне право зачитати "Клятву випускника
психолого-педагогічного факультету" при святковому врученні дипломів
спеціаліста.
У виховній системі психолого-педагогічного
факультету велика увага надається розвиткові інтелектуально-творчого потенціалу
студентства. Так, на факультеті стали традиційними фестивалі, КВК, олімпіади,
круглі столи, диспути, конкурси виконавської майстерності, тижні факультету,
тематичні вечори, проведення дня студента, посвята у хореографи, щорічна
зустріч з випускниками, святкове вручення дипломів, виставки студентських
творчих робіт, випуск стінних газет.
На факультеті створено сприятливе середовище для
розкриття таланту кожного студента в різних художніх колективах, спортивних
гуртках та секціях.
На основі традиції! українського народу і
досягнень світової культури впроваджується система національного виховання
молоді [1].
Визнані й широковідомі в Україні та зарубіжжі: український
народний хор "Калина"; камерний хор
імені Павла Лиманського; учасник чемпіонатів Європи та світу народний ансамбль
бального танцю "Грація", який має у своєму складі 32 майстри спорту
України; музичний центр "Вікторія";
ансамбль народного танцю "Весна"; ансамбль танцю "Кредо"; факультетський театр естрадних мініатюр "Ананас та
інші колективи.
Вагомою складовою системи виховної роботи на
факультеті є музейне виховання.
На базі факультету діє 5 музеїв: історії
факультету, В.М. Верховинця та народного хору "Калина",
декоративно-ужиткового мистецтва, аудиторія імені П.Т. Лиманського
та аудиторія-вернісаж. їх естетичному оформленню факультет завдячує творчій
групі викладачів та студентів на чолі з доцентом секції образотворчого мистецтва
В.С. Бабенком. Створений ними естетичний простір
виконує важливі виховні функції. У ньому відображено етнографічні традиції
Полтавщини, історія психолого-педагогічного факультету та творчі здобутки його
колективу.
Метою музейного виховання на факультеті є
формування у студентів почуття поваги до навчального закладу, збереження
історичного зв'язку, кращих традицій факультету. На матеріалах факультетських
музеїв студенти вчаться шанувати та поважати митців України, імена яких
пов'язані з історією та сьогоденням факультету, відчувають гордість за
можливість спілкування зі знаними в країні особистостями. Відбувається
становлення студентської самосвідомості та відчуття важливості свого
майбутнього професійного призначення.
Структурно об'єднаною в систему цілеспрямованих
як постійно діючих, так і періодичних заходів по вихованню студентської молоді
є робота кафедр факультету.
Особливістю виховної роботи кафедр є використання
викладачами виховного потенціалу самого змісту навчальних дисциплін як
гуманітарного, так і природничо-математичного циклів.
Так, на кафедрі соціальної і корекційної
педагогіки під час викладання таких навчальних курсів, як "Теорія та
історія педагогіки", "Теорія та історія соціальної педагогіки",
"Соціалізація особистості", "Робота з обдарованими дітьми",
"Естетотерапія" та ін. здійснюється ефективний виховний вплив на
студентську молодь з метою формування стійкої особистісної позиції,
орієнтованої на здоровий спосіб життя, вміння долати кризові ситуації, робити
правильний соціально-педагогічний прогноз, розумітися у власних проблемах
соціалізації. У процесі вивчення цих дисциплін студенти набувають таких
особистісних рис характеру, як милосердя, емпатія,
толерантність, емоційна культура поведінки тощо. Основним принципом виховної
роботи кафедри є спрямування студентів на особистісне переживання та осмислення
кожним власних проблем соціалізації як умови успішного професійного становлення
майбутнього педагога. Ефективними з виховної точки зору є навчальні та
виробничі практики, які проходять майбутні фахівці, активна співпраця з
різноманітними закладами соціально-психологічних служб міста та області,
зокрема Полтавським товариством інвалідів-спинальників
"Аріс", благодійним фондом "Антиснід", Полтавським обласним центром туризму і
краєзнавства учнівської молоді. Студенти є волонтерами Полтавського обласного
центру соціальних служб для молоді, де здійснюють безкоштовну та анонімну
психологічну допомогу та консультування.
На кафедрі філологічних дисциплін традиційними
стали літературні та вечори рідної мови, конкурси молодих майстрів слова,
конкурси знавців української мови. Зазначені заходи сприяють формуванню
національно-патріотичних рис характеру майбутнього педагога, створюють умови
для стимулювання професійного становлення студента, його творчого
самовираження.
Специфіка кафедри природничих і математичних
дисциплін дозволяє здійснювати активну екологічно-освітню виховну діяльність
під час проведення лекційних, практичних занять та польових практик з дисциплін
соціоекологічного та валеологічного
циклів.
Напрямом роботи творчих кафедр факультету є
створення та активна робота студентів у творчих лабораторіях: дитячому
танцювальному клубі "Перші кроки" обласної школи-інтернату для
дітей-сиріт; секції спортивного танцю ДЮСШ при облраді спортивного товариства
"Колос"; хореографічному колективі Опішнянського
колегіуму мистецтв; хореографічному колективі "Мілленіум"
середньої школи №
Активну роль у вирішенні основних завдань
виховної роботи зі студентами відіграє інститут кураторів, який забезпечує
організацію роботи на рівні академічної групи. Кожний другий викладач
факультету є куратором. Планом його виховної роботи передбачається реалізація
всебічного та гармонійного розвитку студентської молоді через
національно-громадянське, моральне, політичне, правове, трудове, екологічне,
фізичне, естетико-художнє виховання та активну участь студентів у громадському
житті факультету та університету.
Куратор академічної групи виконує такі функції:
аналітичну, організаторську, комунікативну та функцію соціалізації. Аналітична
функція пов'язана з вирішенням питань планування та організації виховної роботи
на основі вивчення міжособистісних стосунків студентів групи, мотивів їхньої
навчально-пізнавальної діяльності, соціально-побутових умов життя тощо.
Організаторська функція забезпечує надання необхідної допомоги студентському
самоврядуванню в організації дозвілля, залученні студентів до різноманітних
видів діяльності відповідно до особистісних інтересів та соціальних запитів
молоді. Реалізація комунікативної функції передбачає здійснення необхідної корекційної роботи із студентами для створення
мікроклімату, що впливає на підвищення статусу окремих членів колективу та
забезпечує позитивні зміни в міжособистісних стосунках. Куратор є посередником
у вирішенні різноманітних питань, що виникають між адміністрацією, викладачами
та студентами. Функція соціалізації розуміється так: у
гуманістично-орієнтованій взаємодії "педагог - студент" куратор
академічної групи допомагає вихованцю в особистісно-духовному розвитку,
засвоєнні та прийнятті суспільних норм і цінностей.
Зміст роботи кураторів на психолого-педагогічному
факультеті змінюється та коригується у відповідності до курсу, на якому
навчаються студенти кураторської групи.
Так, на першому курсі основою діяльності є
сприяння адаптації студентів до нових умов навчання та засвоєнню прийомів
організації їх самостійної роботи, ознайомлення з історією та традиціями
університету та факультету, специфікою кафедр, діяльністю творчих художніх колективів
факультету тощо.
Діяльність куратора другого-третього курсів
передбачає організацію, спільно із студентським самоврядуванням, різноманітних
форм виховної позааудиторної роботи в групі;
залучення студентів до різноманітних виховних заходів на рівні факультету чи
університету, у межах міста та області; систематичне проведення кураторських
годин; вивчення інтересів, запитів студентів, а також міжособистісних стосунків
в академічній групі.
Орієнтовний зміст діяльності куратора четвертого
курсу включає залучення студентів до науково-дослідницької роботи в
студентському науковому товаристві, участі у предметних олімпіадах; надання
необхідної допомоги студентам під час організації педагогічних практик.
На п'ятому курсі куратор групи, окрім уже зазначених
видів роботи, консультує студентів, які навчаються за індивідуальним графіком,
допомагає у працевлаштуванні.
Педагогічно вірно здійснена діяльність куратора
академічної групи дозволяє досягти значних результатів у вихованні студентської
молоді.. Так, на факультеті забезпечується стабільний режим роботи академічних
груп, відсутні серйозні випадки порушень трудової та навчальної дисципліни
студентами; у більшості груп налагоджений мікроклімат, що сприяє самореалізації
особистості кожного студента.
У системі організації та координації виховної
роботи факультету значна роль належить органам студентського самоврядування. Це
досить дієва структура з активною життєвою позицією та правами керівництва, за
участю якої проходить організація усіх заходів факультету. Діяльність органів
студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчально-виховного
процесу, здійснення контролю за навчальною і трудовою дисципліною, формування
почуття відповідальності за доручену справу, активізацію соціальної позиції,
максимальне виявлення та реалізацію творчих здібностей студентів. Це своєрідна
школа майбутнього організатора, керівника, практичного психолога та соціального
працівника, яку проходять під час виконання своїх обов'язків студенти – члени
цієї факультетської організації.
Таким чином створена на факультеті система
виховної роботи допомагає студентству у вироблені індивідуального стилю життя,
індивідуального стилю діяльності і спілкування. Своє вміння знати і розуміти
студентів, адекватно оцінювати їхні особистісні якості та індивідуальний
потенціал викладачі факультету справедливо вважають однією із своїх
найважливіших професійних якостей.
Загалом система виховної роботи факультету
дозволяє ефективно забезпечити інтеграцію психолого-педагогічних наук, фахових
дисциплін культурологічного циклу, єдність теоретичної і практичної підготовки
фахівців, що сприяє розвитку державної стратегії виховання підростаючого
покоління у контексті становлення громадянського суспільства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна національна програма
"Освіта": Україна XXI століття.
- К., 1994. - 61с.
2. Концепція
виховної роботи у Полтавському, державному педагогічному університеті ім. В.Г.
Короленка (схвалена Радою ПДПУ ім. В.Г.Короленка 25.06.2001р.). - Полтава,
2001. - 11с.
3.
Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. - 4-е изд. - М., 1999. -523с.