Педагогические науки/ 2.Современные методы преподавания

К.п.н., доцент Головань Т.О.

Державнитй заклад «Луганський інститут праці та соціальних технологій»

Критерії та рівні розвитку інтересу до навчання студентів вузів

Ідея формування інтересу студентів у навчанні є надзвичайно актуальною. Вона дозволяє цілеспрямовано використовувати об’єктивні та суб’єктивні можливості процесу навчання. Ця ідея, з одного боку, сприяє пошуку нових вимог до відбору навчального змісту, напрямів взаємодії викладача та студента, засобів тощо, з іншого – удосконалює сам процес навчання. Як відомо, інтерес у навчанні стимулює пізнавальну активність студентів і тим самим спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності студента.

У теоретичних дослідженнях педагогів і психологів зауважується, що рівень розвитку інтересу в навчанні впливає на характер і результати навчального процесу. Завдання вищої освіти пов’язані не тільки зі значним обсягом інформації, яку студент повинен осмислити, усвідомити, але й з необхідністю її самостійного пошуку та опрацювання. Інтерес у навчанні допомагає зняти інтелектуальну напругу, втому, він наче «розчищає» шлях до знань, які засвоюються і вільніше, і легше.

Як відомо, інтерес у навчанні стимулює пізнавальну активність студентів і тим самим спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності студента. У теоретичних дослідженнях педагогів і психологів зауважується, що рівень розвитку інтересу в навчанні впливає на характер і результати навчального процесу. Завдання вищої освіти пов’язані не тільки зі значним обсягом інформації, яку студент повинен осмислити, усвідомити, але й з необхідністю її самостійного пошуку та опрацювання. Інтерес у навчанні допомагає зняти інтелектуальну напругу, втому, він наче «розчищає» шлях до знань, які засвоюються і вільніше, і легше.

Інтерес особистості до навчання є сугубо індивідуальною характеристикою, що пов’язана з усіма проявами інтересу, оскільки їх поєднання завжди індивідуально. Ця варіативність позитивно впливає на розвиток інтересу до конкретного предмета як особистісного утворення.

Узагальнюючи наше розуміння сутності інтересу студентів до предмета, вважаємо за потрібне виділити критерії розвитку такого інтересу в процесі навчання. Серед них: усвідомлення студентом власних пізнавальних потреб, стійкість інтересу та здатність особистості до пізнавальної активності. Це дозволяє визначити якісні характеристики кількох рівнів розвитку інтересу до предмета за переліченими критеріями.

Низький рівень розвитку пізнавального інтересу називаємо зацікавленістю. Його основними характеристиками є ситуативність, нестійкість, довільність, вибіркова пізнавальна активність студента, що виникає на його основі й швидко зникає. Саме ситуативність, нестійкість, вибірковість, довільність інтересів студента є завадою в успішності навчання, тому викладачу весь час потрібно підтримувати зацікавленість за допомогою різних прийомів, які можуть привернути увагу особистості до предмета пізнання. Це, наприклад, яскрава наочність, блок–схеми, цікава розповідь викладача, несподівана ситуація та тощо.

Допитливість – як середній рівень розвитку інтересу до предмета – характеризується прагненням поширити свої знання з окремої теми, розділу, самостійно розв’язувати пізнавальні проблеми. Однак інтерес торкається лише окремих питань змісту або окремих способів пізнавальної діяльності, хоча учні вже здатні до тривалої пізнавальної активності в цьому напрямі.

Заглибленість – достатній рівень розвитку інтересу до предмета. Його основними характеристиками є усвідомлення студентами потреби у вивченні цього предмета, стійкість та особистісна значущість пізнавальної активності на занятті.

Спрямованість – високий рівень розвитку інтересу до предмета. Особливостями цього рівня є таки характеристики: усвідомлення теоретичної та практичної дієвості навчання, тривалість самостійної пізнавальної діяльності студентів, здатність до творчої пізнавальної активності.

Таким чином, інтерес до навчання, зазнаючи індивідуальних змін і розвиваючись, сам здійснює вплив на розвиток навчальної діяльності особистості: спостерігається певна залежність рівня сформованості інтересів студентів від усієї системи факторів, які обумовлюють ефективність навчання.