Филологические науки/5.Методы и приемы контроля уровня владения иностранным языком.

Чмель Вікорія Володимирівна

Кафедра англійської мови технічного спрямування №1

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут”

Тестування - як метод педагогічного контролю

Тестування розглядається сьогодні, в основному, як спосіб ефективної перевірки результатів навчання чи ступеня готовності до тієї чи іншої діяльності. Широке впровадження тестування обумовлене двома особливостями тестів:

- високою технологічністю перевірки результатів тестування;

- незалежністю результатів тестування від суб”єктивної думки тих, хто перевіряє.

До переваг тестового контролю відносять здатність:

- формувати цілі та методи навчання, фокусуючи увагу на головному й на вмінні застосовувати здобуті знання;

- забезпечувати оперативний зворотній зв”язок у навчанні, що дозволяє вчасно коригувати навчальний процес.

Особливої уваги потребують ситуаційні тести. Для їх розробки були обрані тести закритого типу, що містять кілька правильних відповідей.

В основу тестів були покладені такі принципи:

- ситуаційність – умова тестової задачі є коротким описом визначеної ситуації, однієї з ключових для даної теми;

- комплексність – варіанами відповідей є твердження, які вимагають від студента розгляду даної ситуації з різних боків;

- поетапний аналіз – відповіді часто підібрані в такій послідовності, що вони дають приклад раціонального аналізу даної ситуації.

Ці принципи дозволяють використовувати згадані тести не тільки як контролюючі, але й як навчальні.

Педагогічний контроль виконує цілий ряд функцій у педагогічному процесі: оцінюючу, стимулюючу, розвиваючу, навчальну, діагностичну, виховну та інші.

Процес контролю це одна з нвйбільш трудомістких і відповідальних операцій у навчанні, пов"язана з гострими психологічними ситуаціями як для студентів, так і для викладача. З іншого боку його правильна постановка сприяє поліпшенню якості підготовки фахівців.

У сформованому педагогічному процесі розрізняють кілька видів контролю: попередній, поточний, тематичний, рубіжний, підсумковий і випускний.

Систему контролю утворюють іспити, заліки, усне опитування, контрольні роботи, колоквіуми, реферати, семінари, лабораторні роботи, звіти по виробничій практиці. Такі методи контролювання успішності студентів на сучасному етапі використовують більшість навчальних закладів.

Перелічені методи діагностування успішності мають певні недоліки. Розглянемо деякі з них.

1). Можуть виникати труднощі, пов”язані з особливостями викладацької роботи:

- розбіжності вимог різних викладачів, відміності в їхньому рівні суворості при оцінюванні тієї самої відповіді;

- розбіжності у професійній кваліфікації;

- завантаженість викладача рутинною мало творчою роботою, пов”язаною з великим обсягом інформації, яку потрібно підготувати, обробити та проаналізувати за короткий проміжок часу під час поточних перевірок знань великої кількості студентів, коли оцінювання проводиться, головним чином, лише за формальними критеріями;

- можлива упережденість викладача (з психологічних чи інших причин) при оцінюванні відповідей деяких студентів, тощо.

2). Труднощі, пов”язані зі специфікою традиційної форми перевірки знань (відсутність чітко сформульованих стандартів оцінювання знань і конкретно окреслених обсягів умінь, достатніх для позитивної оцінки).

3). Труднощі, пов”язані зі студентами: використання шпаргаок, списування, „взаємодопомога” на іспиті, заважають викладачеві об”єктивно оцінити знання студентів, а також свою власну педагогічну роботу.

4). Відсутність єдиних об”єктивних критеріїв оцінювання та ефективних механізмів порівняння результатів навчання по даній дисципліні (спеціальності) у різних вищих учбових закладах.

Сьогодні при оцінюванні знань студентів згадані проблеми певною мірою врівноважуються використанням такої форми контролю, як тестування.

Для діагностики успішності навчання розробляються спеціальні методи, що різними авторами називаються тестами навчальних досягнень, тестами успішності, дидактичними тестами і навіть тестами викладача (під останніми можуть матися на увазі тести, призначені для діагностики професійних якостей педагогів).

Тести – це досить короткі стандартизовані чи не стандартизовані проби, іспити, що дозволяють викладачам за порівняно короткі проміжки часу оцінити результативність пізнавальної діяльності студентів, тобто ступінь і якість досягнення кожним студентом цілей навчання.

Тести досягнень призначені для того, щоб оцінити успішність оволодіння конкретними знаннями або окремими розділами навчальних дисциплін з метою визначення ефективності програм, підручників і методів навчання, особливостей роботи окремих викладачів, педагогічних колективів і т. д.

Розробляються також і більш широко орієнтовані тести, наприклад, для оцінки окремих навичок та вмінь (уміння працювати з підручником, довідниками, енциклопедіями і словниками).

Існують також тести спрямовані на оцінку впливу навчання на формування логічного мислення, здатності міркувати, будувати висновки на основі аналізу визначеного кола даних, тощо.

Отже, тестування – багатофункціональний метод, який дозволяє швидше зрозуміти, як краще далі працювати з студентом, а також допомагає викладачу скоригувати курс навчання.