Курбатова Т.В.

Криворізький технічний університет

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ

Сучасний розвиток українського суспільства ставить перед освітою нові завдання, направлені на підготовку фахівців на якісно новому рівні. Майбутні спеціалісти повинні володіти однією або більше іноземними мовами, що допоможе їм постійно вдосканалювати свою професійну майстерність, самостійно здійснювати пошук і аналізувати науково-практичну інформацію та використовувати її у своїй діяльності.

Академік Л.Щерба не раз зазначав, що вивчення іноземних мов має надзвичайне значення для розвитку розумових здібностей та творчого мислення людини як творчої різнобічної особистості. Завдання вищої школи – вирешення проблеми виховання та самовиховання студента як творчого індивіда шляхом перехода від екстенсивних до інтенсивних форм та методів організації навчальної діяльності. Творчий тип мислення має бути сформованим через використання проблемного методу викладу та опрацювання матеріалу.

Процес овлодіння іноземною мовою – це процес набуття комунікативної компетенції, а метою навчання є засвоєння та володіння мовою як засобом вираження власних думок. У вітчизняній та зарубіжній методиці комунікативний метод ствав провідним для досягнення цієї мети.

П.І.Пасов писав, що процес навчання – це моделювання процесу спілкування, основними рисами якого є:

- взаємодія мовленнєвих партнерів;

- особистісний характер комунікативної діяльності;

- функціональний характер засвоєння та використання мовленнєвих засобів;

- еврістичність (різмаїття зв’язків, що забезпечують динаміку мовлення та гнучкість у використанні мовленнєвих засобів.

Спілкування має особистісний характер тому, що воно багато в чому зумовлене всіма складовими особистості. Особистість завжди індивідуальна, має неповторне поєднання рис, які проявляються в здібностях, характері, інтелекті, потребах, ідеалах та інтересах. Безумовно, що й розвиток навичок та вмінь іншомовного спілкування повинен відбуватися абсолютно свідомо, із залученням всіх компонентів особистості. На це і спрямований комунікативно-орієнтований підхід.

Комунікативне завдання виникає на основі комунікативної ситуації як сукупності обставин , які спонукають індивіда до участі у комунікації. Обговорення проблем має великий потенціал для розвитку іншомовного мовлення тому, що проблема (дифіцит інформації, протиріччя в способі виконання діяльності) є основою проблемних ситуацій. Дослідники виділяють наступні критерії проблемної ситуації: новизна презентації проблеми, соціальна актуальність, відповідність змісту проблеми віковим інтересам студентів, особистісна значимість, направленість на інтелектуально-емоційну сферу. Р.П.Мільруд виділяє поведінкові, морально-етичні, суспільно-політичні та науково-пізнавальні проблеми. В проблемних задачах поведінкового типу реалізуються комунікативні наміри запиту та видачи інформації, висловлювання власної думки, згоди/незгоди; в морально-етичних задачах розвиваються уміння оцінки і висловлювання думки; в науково-пізнавальних – уміння коментування, аргументування. Всі ці комунікативні наміри вимагають активізації мисленнєвих операцій індивіда. Поступово збільшуючи складність проблемних завдань можна збільшити обсяг продуктивних висловлювань студентів спонтанного характеру. Крім того, поведінкові та морально-етичні ситуації можуть стати поштовхом до дискусій, які безумовно впливатимуть на формування моральних цінностей та світогляду майбутніх спеціалістів. Саме в таких завданнях проявляються творчі здібності студентів, розвиваються риси критичності мислення особистості. При цьому викладач повинен виступати прикладом норм поведінки, моделлю майбутньої діяльності, організатором психологічного клімату та керівником міжособистісних відносин.