Филологические науки / 3. Теоретические и

методологические проблемы  исследования языка

Бушкова В.В., Жирна Л.С.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

ХАРАКТЕРИСТИКА АНТРОПОЦЕНТРИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЯКІ ПОЗНАЧАЮТЬ

ВОЛЬОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Нова парадигма лінгвістики, яка висвітлює мову в комунікативній функції, висуває на передній план людський фактор. Прагматична установка активізує антропоцентричну орієнтацію мови [1,4]. Універсальним концептом є людина, а її зображення являється головним завданням антропоцентричної лінгвістики [3,165].

В антропоцентричній фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнична діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення. “Об’єктивне поняття” у фразеології концептуалізується при зверненні до дій людини, задається як результат, якого досягає суб’єкт, здійснивши низку дій (є операційним). У значенні таких ФО вказівка на суб’єкт експліцитно відсутня, але при встановленні пропозиції фразеологічного значення поняття суб’єкта випливає автоматично [2,245].

Фразеосемантична група “Воля” представлена антропоцентричними фразеологізмами, які відображають виявлення вольових процесів. Враховуючи складність вольової діяльності та розмаїття всіх вольових якостей, в рамках даної групи можна виділити декілька підгруп.

1) Антропоцентричні фразеологізми підгрупи “Самостійність” характеризуються наявністю компонентів сам, свій, власний, oneself, own, які лежать в основі лінгвокультурем, що відображають самостійність:

жити своїм розумом, твердо стояти на власних ногах, to take it on the chin, put (one’s) own foot down, do (one’s) own thing.

2) Фразеосемантична підгрупа “Вольова пасивність” включає фразеологізми, які кодують відсутність самостійності в переконаннях і вчинках людини. Український та англійський фразеологізм: танцювати під чужу дудку – Dance after/to smb’s pipe, мають однакове джерело – байку Езопа, відому в перекладі І.Крилова, як “Рыбья пляска”.

Наведемо приклади інших фразеологізмів, які виражають пасивність волі:

lead one (around) by the nose, take a back-seat, jump through hoops, to go with the flow, пливти за течією.

3) Лінгвокультуреми фразеологізмів, які входять до підгрупи “Рішучість”, мають різні джерела. Для українських та англійських фразеологізмів Розрубати гордіїв вузол, Cut the Gordian knot – це давньогрецький міф про Олександра Македонського, який розрубав зав’язаний фригійським царем Гордіїв вузол.

Джерелом лінгвокультуреми фразеологізма брати в шори є мова візників, в якій використовувалося слово шори - наочники для коней, які кріпилися до вуздечок так, щоб кінь не міг дивитися по сторонам і лякатися чого-небудь.

У повсякденному спілкуванні вживаються ФО образно-асоціативної семантики та етно-культурного походження:

спалювати мости (за собою), have an edge on, take the plunge (дослівно: пірнути), go at it bold-headed; go (can) bet your life.

4) У фразеосемантичній підгрупі “Нерішучість” можна виділити українські та англійські фразеологізми, в основі яких лежать образи, пов’язані з військовою діяльністю, де особливо ціниться така риса, як рішучість:

пороху не вистачає, похиле дерево, здати позиції, hang fire, drop (thing) in (one’s) lap (перекладати відповідальність на когось іншого).

5) Джерелами лінгвокультурем фразеологізмів двох мов, які складають фразеологічну підгрупу “Наполегливість”, являються образи, присутні в загальній лексиці побутового рівня:

бити в одну точку, бити прямо в ціль, hold one’s own, put (one’s) foot down.

Англійський фразеологізм draw a straight furrow (тягнути по прямій борозні) означає «мати в житті тверді моральні принципи» та вказує на певний образ життя англійців та американців, він не має аналогу в українській мові.

4) В основі підгрупи “Упертість” – класичні зоонімічні символи упертості: упертий як осел, (аs) obstinate/stubborn as a mule.

5) До підгрупи “Витримка” входять ФО, в яких уміння людини володіти собою передається використанням компонентів-соматизмів. В обох мовах простежується семантична паралель приборкання людиною своїх почуттів:

тримати себе в руках/ в рамках, bite one’s lip, to keep one’s hair on, to keep a grip on oneself, keep (one’s) cool, grin and bear it.

6) Фразеосемантичну підгрупу “Нестриманість” складають фразеологізми, в основі яких лежить образ людини, яка поводиться нерозсудливо, дико, не думаючи про наслідки. Дану підгрупу представляють сленгові фразеологічні одиниці з зазначенням таких рис характеру людини, як нестримність та невгамовність:

мов собака, який з цепу зірвався, play the wild, blow a fuse, get (one’s) dander up (розгніватися), lose (one’s) cool (втратити самоконтроль), have a cow (озвіріти).

Отже, антропоцентричні фразеологізми, які відображають виявлення вольових процесів, характеризуються семантичною мотивацією, зокрема, метафоричними асоціаціями, а також лінгвокультурним фоном, який експлікується в етимологічному дослідженні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богин Г.И. Общая стилистика: теоретические и прикладные аспекты. – М.: Калининский университет, 1990. – 132 с.

2. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., Ірпінь: ВТФ Перун, 2004. – 1440 с.

3. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М.: Наука, 1987. – 261 с.