Галузеве машинобудування/3

Гавриш В.С., Хітров І.О.

Національний університет водного господарства та природокористування,

Україна, м. Рівне

роль дилерських підприємств в умовах

ринкової економіки

Ринки характеризуються притаманними їм товарами і послугами, складом учасників, рівнем організації процесу обміну, свобод продавців і покупців, способом визначення цін. Організаційна модель ринку передбачає участь з одного боку операторів пропозиції, з другого – операторів попиту.

Ринок техніки і послуг формується у напрямі створення та розвитку регіональних торгово-технічних центрів, фірмових технічних центрів, дилерсько-сервісних підприємств, а також фірмових магазинів з реалізації технічних засобів і запасних частин до них, машинно-технологічних формувань з надання виробничих послуг, структур вторинного ринку техніки.

Провідна роль у цих процесах має належати машинобудівним заводам, що є продавцями на ринку техніки, і тим посередницьким структурам, які здатні разом з виробниками забезпечувати не лише реалізацію технічних засобів, а їх технічне обслуговування.

Саме формування і розвиток дилерської мережі в Україні має сприяти зацікавленості заводів-виробників у тому, щоб стати безпосередніми суб’єктами ринку нової техніки. Причому, дилерські підприємства зможуть обслуговувати не лише окремі заводи-виробники, а перейти до реалізації технічних засобів з кількох, не конкуруючих між собою виробників.

Слід підкреслити, що перетворення техсервісних підприємств (як спеціалізованих, так і загального призначення) на дилерські, дасть змогу використати їх технічний і технологічний потенціал, зберегти від повного розпаду, а заводам-виробникам зменшити витрати на формування матеріально-технічної бази та техніко-технологічне оснащення новостворюваних технічних центрів і дилерських підприємств.

Взаємовідносини між виробником техніки, дилером і споживачем будуються на договірній основі. Завод-виробник постачає свою продукцію дилеру на умовах консигнації або під реалізацію з частковою або повною передоплатою. Система знижок відносно заводської (договірної) ціни залежно від термінів реалізації, кількості реалізованої продукції покриває витрати дилера на маркетингові дослідження і дає можливість продавати машини споживачеві майже за ту ж саму ціну, в яку обійшлася б їх покупка безпосередньо у виробника. Завод-виробник компенсує дилеру витрати на дозбирання і передпродажне обслуговування техніки відповідно до угоди заводу з дилером, а також обслуговування і ремонт техніки, усунення поломок з вини виробника у гарантійний період, забезпечує його запасними частинами протягом всього періоду експлуатації.

У свою чергу взаємовідносини між дилером і споживачем мають будуватися з дотриманням певних умов. Всі претензії щодо якості машини (обладнання) в гарантійний період експлуатації споживач направляє дилеру, який виявляє причину відмов і займається їх усуненням. Дилер забезпечує відповідність технічних засобів, їх комплектність і якість, передпродажне, гарантійне та післягарантійне обслуговування, продаж машин у зібраному і відрегульованому стані. Він бере на себе повну відповідальність за збитки покупця від несвоєчасного усунення поломок і простоїв машин з технічних причин, надає консультації та готує механізаторів до роботи на новій техніці, контролює дотримання технологій і вимог до експлуатації машин.

Підвищення економічної доцільності використання техніки пов’язане не тільки з виробництвом нової, але і з подовженням терміну роботи існуючої з одночасним збереженням нормативних техніко-економічних характеристик. Слід зауважити, що на даний час ремонтно-транспортні підприємства перебувають у складному економічному становищі, через недовантаженість виробничих потужностей. Вони та дилерські підприємства на їх базі можуть купувати зношені машини (практично за ціною металобрухту). Після відновлення їх роботоздатності, повторно продавати, здавати в оренду або використовувати для надання виробничих послуг. Причому, вартість відновлених машин сягає в середньому 40-60 % від їх початкової вартості.

Разом з тим, уживана і списана техніка є важливим джерелом запасних частин для старих, знятих з виробництва машин. Для застарілої техніки заводи зарубіжних країн виробляють запасні частини за високими цінами і в невеликій кількості. Куплені у дилерів запасні частини, зняті з машин, які були у в експлуатації, коштують не більше ніж 50 % від ціни на аналогічні нові деталі.

Таким чином, взаємовідносини між заводами-виробниками, дилерськими підприємствами і споживачами технічних засобів, сприятимуть розвитку ринку техніки і послуг, підвищенню якості машин, їх технічного обслуговування і ремонту.

Література:

1. Формування ринків матеріальних ресурсів АПК / За ред. Г.М. Підлісецького. – К.: ІАЕ, 2001. – 428 с.

2. Економічні аспекти державної технічної політики в агропромисловому комплексі / Я.К. Білоусько, М.Я. Дем’яненко, В.О. Питулько, В.Я. Товстопят – К.: ІАЕ, 2005. – 134 с.

3. Тарондо Ж.-К., Ксарель Д. Дистрибьюция / Пер. с франц. – СПб.: Издательский дом «Нева», 2003. – 127 с.

4. Цират А.В. Франчайзинг и франчайзинговый договор. – К.: Истина, 2002. – 240 с.