І.О. Огінова

Дніпропетровський національний університет

Лонгітюдне дослідження пам’яті у зв’язку з успішністю

старшокласників

У сучасному світі суттєво збільшився обсяг інформації, яку учням необхідно засвоювати та вміти використовувати, змінилися й вимоги до навчання. Раніше вивчити щось означало, головним чином, запам’ятати інформацію, але сьогодні на перший план виходять задачі розумового розвитку учнів. Тому вивчення функціонування пам’яті в процесі засвоєння навчального матеріалу залишається однією з головних проблем психології та педагогіки. Складність проблеми значною мірою зумовлюється тим, що процес становлення пам’яті зумовлюється багатьма чинниками, а її розвиток потребує цілеспрямованих дій всіх учасників педагогічного процесу - вчителів, батьків та учнів, зусилля яких спрямовуються на підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу. Чималу роль в цьому відіграють й особистісні характеристики учнів, зокрема, провідний тип аналізаторних систем, згідно з яким формуються домінуючі типи пам’яті – зорова, слухова тощо. У "чистому" вигляді вони зустрічаються рідко і більшість людей має змішаний тип пам’яті, що підвищує можливість швидкого запам’ятовування й тривалого зберігання набутої інформації.

Бурхливий розвиток пам’яті приходиться саме на шкільні роки, що безпосередньо пов’язано з навчальним процесом. Учень повинен запам’ятовувати й відтворювати не тільки те, що його цікавить, але й те, що вимагається шкільною програмою. Внаслідок цього робота з новою інформацією набуває більш довільного характеру, стає активнішою і сам процес навчання можна певною мірою розглядати як комплексну систему тренування пам’яті школяра. Оскільки психічні процеси становлять собою єдину систему, то паралельно з розвитком мнемічної функції видозмінюється й особистість учня, котра стає все більш адекватною вимогам суспільства.

Виходячи з вище викладеного, метою проведених досліджень було визначення відповідних змін пам’яті у часі та їх зв’язок з успішністю. Лонгітюдне спостереження проводили протягом трьох років серед старшокласників (IХ-ХI класи) загальноосвітньої школи із наявністю профільного вивчення біології. Вивчалася динаміка змін оперативної, зорової та слухової пам’яті у порівнянні з відповідними показниками успішності з природничих дисциплін. Всі одержані результати обробляли статистично з рівнем надійності 95%. Для кожної пари досліджуваних ознак обчислювали коефіцієнти кореляції та будували по 12 математичних моделей різної складності, з яких найбільш адекватною вважали ту регресійну модель, яка мала найбільше значення коефіцієнту апроксимації та найменшу стандартну похибку.

Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що показники всіх форм пам’яті у класі з біологічним профілем навчання виявилися вищими, ніж у звичайному (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка змін показників пам’яті учнів старших класів

IХ клас
Форми пам’яті	Звичайний клас	Біологічний клас
Оперативна пам’ять	7,81 + 0,16	8,36 + 0,13
Зорова пам’ять	7,38 + 0,12	8,95 + 0,19
Слухова пам’ять	6,86 + 0,21	7,52 + 0,11
Х клас
Оперативна пам’ять	7,92 + 0,11	9,01 + 0,24
Зорова пам’ять	8,32 + 0,15	9,14 + 0,29
Слухова пам’ять	6,51 + 0,20	7,58 + 0,32
ХI клас
Оперативна пам’ять	8,11 + 0,19	9,29 + 0,16
Зорова пам’ять	8,65 + 0,29	9,86 + 0,28
Слухова пам’ять	7,06 + 0,14	7,82 + 0,18

Такий розподіл показників пам’яті може зумовлюватися тим, що до профільного класу учні добиралися згідно вступних іспитів та виразним бажанням вивчати біологію у більшому об’ємі. В контрольному класі учні засвоювали шкільну програму лише у стандартному обсязі. По мірі дорослішання спостерігалося чітке зростання якості всіх типів пам’яті, які виявилися досить сильно пов’язаними між собою (табл. 2).

Таблиця 2

Зв’язок між різними формами пам’яті у старшокласників

Х – незалежна змінна	У – залежна змінна	Коефіцієнт кореляції і математична модель
		IХ клас	ХI клас

Звичайний клас

Оперативна пам’ять	Зорова пам’ять	0,80 у = 6,8 + 0,4х	0,83 у =7,0 + 0,5х
Оперативна пам’ять	Слухова пам’ять	0,54 у = 5,5 + 0,8х	0,58 у = 6,1 + 0,9х
Оперативна пам’ять	Успішність з біології	0,60 у =9,9 – 0,2х	0,62 у =8,4 – 0,02х
Зорова пам’ять	Успішність з біології	0,63 у =7,8 + 0,03х	0,69 у = 8,1+ 0,01х
Слухова пам’ять	Успішність з біології	0,61 у =6,7 + 0,03х	0,65 у=7,0 + 0, 06х

Біологічний клас

Оперативна пам’ять	Зорова пам’ять	0,80 у =7,2 +0,2х	0,85 у = 8,6 +0,5х
Оперативна пам’ять	Слухова пам’ять	0,59 у = 6,4 + 0,5х	0,64 у = 7,6 + 0,2х
Оперативна пам’ять	Успішність з біології	0,70 у =11,0 – 0,1х	0,71 у =8,7 + 0,01х
Зорова пам’ять	Успішність з біології	0,97 у =8,5 + 0,05х	0,99 у =9,5 +0,5х
Слухова пам’ять	Успішність з біології	0,67 у =7,2 + 0,3х	0,70 у =7,9 + 0,1х

Наявність зв’язку між різними формами пам’яті та успішністю засвоєння навчального матеріалу з біології, яка призвела до суттєвого поліпшилася успішності школярів і з інших природничих дисциплін, дозволяє стверджувати, що, контролюючи процес запам’ятовування за допомогою відповідних мнемотехнік та організації навчального процесу, можна суттєво поліпшити успішність учнів старших класів.