Экономические науки/7. Учет и аудит

Матійчин М.В.

Приватний вищий навчальний заклад «Галицька академія»,

м.Івано-Франківськ

Формування інформації про нематеріальні активи в бухгалтерському обліку

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи визначаються стандартами обліку, зокрема міжнародними та національними. Порівняльна характеристика норм М(С)БО 38 [1] та П(С)БО 8 [2] наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 – Порівняльна характеристика норм М(С)БО 38 та П(С)БО 8

Ознака для порівняння	МСБО 38 «Нематеріальні активи»	П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»
1	2	3
Сфера застосування	Застосовується при обліку нематеріальних активів, за винятком: - нематеріальних активів, які розглядаються в інших стандартах (дається детальний перелік всіх можливих випадків); - фінансових активів, як це визначено в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»; - прав на корисні копалини та видатків на розвідку або розробку і видобування корисних копалин, нафти, природного газу і подібних не відновлюваних ресурсів	Норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності, крім бюджетних установ. Не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими стандартами (стандарти не вказуються)
Терміни	Дається визначення: активу, активного ринку, амортизації, балансової вартості, вартості, визначеної суб’єктом господарювання, дослідження, збитку від зменшення корисності, ліквідаційної вартості, монетарних активів, нематеріальних активів, розробки, собівартості, справедливої вартості активу, строку корисної експлуатації, суми, що амортизується	Наведено визначення: активного ринку, групи нематеріальних активів, дослідження, нематеріального активу, розробки, незавершених капітальних інвестицій в нематеріальні активи, накопиченої амортизації нематеріальних активів
Строк корисної експлуатації	Наводиться детальна характеристика щодо оцінки строку корисної експлуатації нематеріального активу із врахуванням багатьох чинників	Характеристика даного поняття відсутня

Продовження таблиці 1

1	2	3
Класифікація з метою ведення обліку	В обліку відображаються нематеріальні активи, щодо яких виконуються наступні критерії: - можливість ідентифікації; - контроль над ресурсом; - перспектива майбутніх економічних вигод	1. права користування природними ресурсами 2. права користування майном 3. права на комерційні позначення 4. права на об’єкти промислової власності 5. авторське право та суміжні з ним права 6. незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи 7. інші нематеріальні активи
Визнання та оцінка	Нематеріальний актив слід визнавати, якщо і тільки якщо: - є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до суб’єкта господарювання; - собівартість активу можна достовірно визначити	Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена
Собівартість	Наводиться детальний перелік статей, які входять та не входять до собівартості нематеріального активу внаслідок: окремого придбання, придбання як частини об’єднання бізнесу, придбання шляхом державного гранту, обміну активів, внутрішньо генерованого гудвілу, внутрішньо генерованих нематеріальних активів	Наводиться поверхневий перелік статей, які включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних за кошти, в результаті обміну на подібний об’єкт, придбаних в обмін на неподібний об’єкт, безоплатно отриманих, нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу та отриманих внаслідок об’єднання підприємств, а також створених підприємством
Витрати на дослідження та розробки	Характеристика етапу дослідження та приклади досліджень, а також детальна характеристика етапу розробок та приклади розробок.	Інформація про витрати на дослідження та розробки практично відсутня. Вказується тільки про те, що витрати на дослідження не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат конкретного звітного періоду
Переоцінка	Для своєї облікової політики суб’єкт господарювання повинен обрати один з таких двох методів – метод собівартості або метод переоцінки. Якщо облік нематеріального активу здійснюється за методом переоцінки, то всі інші активи цього класу слід відображати в обліку за таким самим методом, якщо тільки для цих активів немає активного ринку	Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив

Продовження таблиці 1

1	2	3
Визнання витрат	Видатки на об’єкт нематеріальних активів слід визнавати як витрати на момент їхнього понесення, тільки якщо: - вони не становлять частину собівартості нематеріального активу, який відповідає критеріям визнання; - цей об’єкт не був придатний під час об’єднання бізнесу і його не можна визнати як нематеріальний актив Витрати на нематеріальний актив, що їх первісно визнано як витрати, не слід визнавати як частину собівартості нематеріального активу на пізнішу дату	Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду
Амортизація	Характеристика періоду і методу амортизації, випадки їх перегляду, а також поняття ліквідаційної вартості	Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який не може перевищувати 20 років.
Ліквідація та вибуття	Визнання нематеріального активу слід припиняти: в разі його вибуття або якщо від його використання та наступного вибуття не очікується майбутніх економічних вигод	Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання
Розкриття інформації	Наводиться детальний перелік інформації, яку повинен розкривати суб’єкт господарювання у фінансових звітах для кожного класу нематеріальних активів, розмежовуючи внутрішньо генеровані нематеріальні активи та інші нематеріальні активи. Клас нематеріальних активів є групою активів, подібних за характером та використанням у діяльності підприємства, зокрема: - торгові марки: - заголовки на назви видань; - комп’ютерне програмне забезпечення; - ліцензії та привілеї; - авторські права, патенти та інші права на промислову вартість, права на обслуговування та експлуатацію; - рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи; - нематеріальні активи на етапі розробки	У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів з виділенням інформації щодо створених підприємством нематеріальних активів наводиться така інформація: - вартість, за якою нематеріальні активи відображені в балансі; - методи амортизації та діапазон строків корисного використання нематеріальних активів; - наявність та рух у звітному періоді.

Як бачимо з таблиці, міжнародний стандарт 38 «Нематеріальні активи» регулює широке коло питань, пов’язаних з даними об’єктами. Крім того, використання положень цього стандарту дозволяє відображати в обліку більшу частину результатів інтелектуальної діяльності, що в свою чергу має безпосередній вплив на достовірність звітності та реальний фінансовий стан підприємства.

Норми П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» є досить обмеженими щодо переліку об’єктів, які можуть відображатися в складі нематеріальних активів. Це призводить до того, що поза системою бухгалтерського обліку залишаються об’єкти, які можуть мати суттєвий вплив на діяльність підприємства, але не можуть обліковуватися через відсутність прав на них.

Література:

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: Переклад з англійської / За редакцією С.Ф.Голова. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2001. – 1268 с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» зі змінами та доповненнями, внесеними до нього згідно з наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р. №304; від 25 листопада 2002 р. №989; від 22 листопада 2004 р. №731; від 16 березня 2005 р. №235.