Зражевська В.Б.,

Херсонський національний технічний університет

Характеристика розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Херсонської області

Херсонська область як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, учасник міжнародних проектів, державних міжрегіональних програм є одним з реальних учасників інтеграційних процесів. Область підтримує торговельні відносини з 97 країнами світу. Упродовж 2000–2007 років зовнішньоторговельний оборот збільшився в 3,5 рази – з 158,5 до 559,8 млн. дол. США (у тому числі імпорт – 190,6 млн. дол. США, експорт – 369,2 млн. дол. США). Випереджаюче зростання експорту (на відміну від України в цілому) зумовило збільшення сальдо зовнішньоторговельної діяльності в 2,5 рази.

Питома вага зовнішньої торгівлі товарами в обсязі зовнішньоторговельного обороту 2007 року становила 91,5% (512,1 млн. дол. США, що в 3,5  разів більше порівняно з 2000 роком). Стійке переважання експорту товарів над їх імпортом упродовж 2000–2007 років обумовило збільшення сальдо зовнішньоторговельного обороту товарів у 2,2 рази.

Основними партнерами області у зовнішньоторговельній діяльності є країни ЄС та СНД, питома вага яких становить відповідно 34,3% та 38,2% (2007 рік). У структурі експорту питома вага країн ЄС та СНД становила відповідно 33,4% та 41,9% із тенденцією їх зростання. У структурі імпорту протягом 2000–2007 років відбулось зменшення питомої ваги країн ЄС з 51,1 до 46,5% та країн СНД з 27,2 до 21,3%.

Експорт товарів у 2007 році збільшився порівняно з 2000 роком у 3,1 разів та становив 323,2 млн. дол. США. Основна роль в експортно-імпортних операціях з товарами у 2007 році належить трьом містам, а саме: Херсону (69,7% від загального обсягу експорту області, 56,0% від загального обсягу імпорту області); Каховці (експорт – 11,2%, імпорт – 15,3%); Новій Каховці (експорт – 12,3%, імпорт – 17,8%). Позитивною тенденцією є розширення кола партнерів зовнішньої торгівлі. У географічній структурі експорту товарів країни Європи становили 33,6%, країни СНД – 41,5%, Азії – 21,5%, Африки – 1,4%, Америки – 2,0%. Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Федерації – 29,9% до загального обсягу експорту, Туреччини – 11,0%, Німеччини – 7,3%, Норвегії – 5,8%, Нідерландів – 3,8%, Греції – 4,7%, Білорусі – 3,8%, Словаччини – 2,6%, Індії – 2,5%, Грузії – 2,3%, Італії – 2,3%.

У товарній структурі експорту переважали поставки транспортних засобів та шляхового обладнання – становили 19,3% (з них плавучих засобів морських або річкових – 15,3%). Значна частка припадала на поставки механічного та електричного обладнання – 18,3% (у тому числі механічного – 5,7%, електричного – 12,6%). Продукти рослинного походження становили 17,9% (у тому числі насіння і плодів олійних рослин – 8,7%, зернових культур – 4,4%) від загального обсягу експорту області. На поставки недорогоцінних металів та виробів з них припадало 15,5% (у тому числі алюмінію і виробів з нього – 7,9%, чорних металів і виробів з них – 7,5%). Готові харчові продукти складали 11,9%, жири та олії тваринного або рослинного походження – 6,6%, текстиль та текстильні вироби – 2,9%.

Імпорт товарів у 2007 році зріс порівняно з 2000 роком у 4,3 рази та становив 188,8 млн. дол. США. Найбільші обсяги товарів імпортуються з Німеччини – 13,0%, Російської Федерації – 12,3%, Китаю – 11,2%, Туреччини – 11,1%, Нідерландів – 8,4%, Грузії – 7,3%, Польщі – 6,7%, Італії – 4,8%, США – 4,7%. Основними складовими структури імпорту товарів є: поставки механічного та електричного обладнання (у тому числі механічного – 21,5%, електричного – 4,4%). За рахунок поставок недорогоцінних металів та виробів з них здійснювалося 11,0% надходжень (у тому числі чорних металів та виробів з них – 8,8%). Поставки готових харчових продуктів становили 9,3%, транспортних засобів та шляхового обладнання – 9,1%, полімерних матеріалів, пластмас та каучуку – 9,1%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 7,0%, мінеральних продуктів – 6,8%, деревини та виробів з деревини – 6,6%. Структура імпорту товарів обумовлена зростанням потреб в імпортному обладнанні для модернізації підприємств, збільшенням вартості енергоносіїв, низьким рівнем розвитку відповідних імпортозамінюючих виробництв в Україні, зростанням споживчого попиту населення на побутову техніку та продукти харчування.

Оптимістичною є тенденція зростання позитивного сальдо товарообороту області (майже у 2,2  рази за період 2000–2007 років) за рахунок випереджаючого розвитку експорту товарів.

Основними партнерами області у зовнішньоторговельних операціях товарами є країни ЄС та СНД. У 2007 році загальний обсяг товарообігу з ними становив 348,1 млн. дол. США, 173,6 млн. – з країнами ЄС, 174,5 млн. – з країнами СНД, що в 4 рази більше, ніж у 2000 році. Серед країн СНД найбільші обсяги зовнішньоторговельного обороту були з Російською Федерацією, Білоруссю. Динамічно зростає обсяг зовнішнього товарообороту з такими країнами Європи, як Німеччина – з 10,6 до 48 млн. дол. США (майже в 5 разів), Угорщина – з 1,1 до 5,5 млн. (у 5 разів), Нідерланди – з 3,4 до 28,2 млн. дол. США (у 8 разів) (додаток 45).

Позитивною динамікою визначається зовнішньоекономічна діяльність у сфері послуг. У 2007 році обсяг експорту послуг досяг 45,9 млн. дол. США, що в 4 рази перевищив показник 2000 року. У структурі експорту переважають послуги транспорту та зв’язку (56,9%), зокрема послуги морського транспорту, послуги в обробній промисловості (36,5%), послуги у виробництві транспортного устаткування (34%) та у виробництві електричних машин і апаратури (1,6%).

Імпорт послуг порівняно з 2000 роком збільшився у 17 разів і становив 1,8 млн. дол. США (2007 рік). В імпорті найбільша питома вага припадала на послуги в операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (65,2%), послуги, пов'язані з будівництвом (17%), і транспортні послуги (12,1%)[1, с.23-24].

Незважаючи на досягнення в цієї сфері, можна назвати цілу нитку проблем, таких як:

- низька конкурентоздатність промислових товарів внаслідок повільного розвитку процесів технологічного переоснащення та модернізації підприємств, невідповідність якості продукції нормам міжнародних стандартів;

- низький рівень упровадження системи управління якістю ISO 9001–2001 в області (один із найнижчих в Україні);

- низький рівень поінформованості виробників товарів, робіт та послуг стосовно умов участі держав у СОТ та співпраці з ЄС тощо;

- відсутність пропорційної політики щодо просування продукції області на зовнішні ринки;

- недостатність потужностей з переробки сільськогосподарської продукції, що обумовлює вимушену орієнтацію на зовнішні ринки сировинного спрямування та залежність від політичних ризиків і коливання цін на світовому ринку;

- високий рівень енерго- та ресурсоємності робіт і послуг більшості підприємств області.

Світова практика переконливо показує, що в сучасних умовах пряма міжнародна співпраця на рівні регіонів різних країн найбільш ефективна і набуває все більшого поширення. Для України це один з головних механізмів щодо виходу на світовий ринок.

Література:

1. Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року. Херсонська обласна державна адміністрація. Х., 2008.