Бойко Т.Ю.

НТУУ „КПІ” ФММ, гр.УС-61

Дослідження міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України

Кольорова металургія України не набула значного розвитку, що по в’язано з рядом факторів, які не дозволяють їй зайняти міцні позиції на внутрішньому ринку і відповідно притендувати на вихід на зовнішній ринок. Саме тому актуальним є визначення міжнародної конкурентоспроможності галузі, умов, що стримують розвиток та можливих переспектив і рекомендацій.

Виробництвом сировини для кольорових металів та продукції з них в Україні займаються близько тридцяти підприємств, з яких можна виділити ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», українсько-іспанське СП «Інтерсплав», Артемівський завод з обробки кольорових металів.

Основний обсяг виробництва алюмінію припадпє на Запорізький алюмінієвий комбінат, потужнісь якого становить 100 тис. тонн на рік. В Україні споживається десь близько 8% його продукції, решта експортується, у тому числі до Росії - близько 60% продукції. На алюміній та вироби з нього припадпє найбільша частка експорту галузі (близько 48%).

ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» є одним з головних виробників міді в Україні(близько 70% від усього виробництва міді в країні). Приблизно 80-85% продукції, що виробляється на заводі, поставляється на внутрішній ринок, на відміну від більшості підприємств галузі, що є в основному, експортно-орієнтовними. Тим не менше, на мідь припадпє 31% від усього експорту галузі.

Аналізуючи конкурентоспроможність галузі на основі основі ромбу детермінантних переваг М. Портера, варто зазначити, що кольорова металургія України, попри наявність певних позитивних факторів, на даному етапі свого розвитку не може ефективно конкурувати на зовнішньому ринку.

Розглянемо вплив наступних детермінантів:

1. Факторні умови.

Незабезпеченість власними ресурсами, внаслідок чого галузь залежить від імпортної сировини, що позначається на вартості металів, і відповідно поступається конкурентам на міжнародному ринку.

Хоча в цьому детермінанті присутній такий позитивний фактор, як низькі витрати на робочу силу(заробітна плата одного працівника в Україні середньому 1,75 дол/год.), він в свою чергу також створює негативний вплив - відтік кваліфікованої робочої сили за кордон(в Німеччині 34 дол/год.).

Більшість основних підприємства галузі приватизовані, переважає іноземний капітал. Значна кількість іноземних інвесторів сприяє притоку іноземного капіталу, в той же час інвестори зацікавлені не в розвитку галузі та економіки країни, а в отриманні прибутку. Попри технічне й технологічне відставання ряду металургійних підприємств, у їхніх власників нерідко відсутня мотивація для проведення реконструкції та модернізації виробництва. Наявна програма розвитку інфраструктури не гарантує виконання всіх завдань які поставлені, передусім через недостатнє фінансування.

2. Умови попиту на внутрішньому ринку.

За останні десять років рівень споживання більшості кольорових металів в Україні знизився більш ніж у п'ять разів. Наприклад, тільки харківські заводи раніше споживали алюмінію до 100 тис. тонн на рік, а тепер не більше 12 тис. тонн. Вся Україна споживає не більше 100-110 тис. тонн кольорового металу. Згідно з М.Портером: «товар, не зайнявши міцної позиції на внутрішньому ринку, не може претендувати на вихід на зовнішій ринок».

3. Інтенсивність конкуренції.

Підприємствам кольорової металургії доводиться працювати в умовах жорсткої конкуренції з боку зарубіжних виробників аналогічної продукції, оскільки вони не займають монопольного становища на світовому ринку. Велика частка продукції імпортується в Україну з Російської Федерації, Польщі, Китаю та Німеччини.

4. Кластер споріднених галузей.

Кольорова металургія України базується в основному на власній (титан, магній, цирконій ) та привізній мінеральній сировині (алюміній- бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії).

Через застарілі технології та високу зношеність основних фондів, енерговитрати кольорової металургії України значно вищі ніж у розвинених країнах, тому підприємства використовують відносно дешевшу енергію ГЕС.

Важке машинобудування задовольняє потреби країни у своїй продукції.

5. Втручання уряду.

Хоча держава встановлює високі ставки оподаткування в галузі, що перешкоджає накопиченню коштів для розвитку підприємства, існують певні позитивні фактори. Звільнення підприємств від сплати ПДВ на імпорт брухту кольорових металів значно зменшить витрати на сировину, зокрема на важливі для Української алюмінієвої промисловості боксит. Інший сприятливий фактор - програма розвитку Державної цільової науково-технічної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу.

Для вдосконалення впливу деяких факторів на розвиток кольорової металургії України, необхідно: заохочувати кваліфікованих кадрів умовами праці, що задовольняють їх життєві потреби; стимулювати інноваційну та ініціативну діяльність працівників; регулювати діяльність іноземних інвесторів, стимулювати до впровадження заходів що сприяють розвитку галузі; створювати підприємства на основі спільного капіталу. Щоб забезпечити розвиток споріднених галузей, потрібно: створювати умови для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин; умови для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств.