Экономические науки/7.Учет и аудит

Федоришина Л.І., Глазко Н. Д., Лисак Ю.Д.

Вінницький національний аграрний університет

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ

Податкові пільги відіграють важливу роль в державному регулюванні економіки та являються об’єктом особливої уваги та зацікавленості всіх платників податку, оскільки – це дає змогу повному або частковому звільненню юридичних і фізичних осіб від обов'язкових платежів.

В економічній літературі вивченню питання податкових пільг приділяють досить багато уваги. Дане питання досліджувалось у роботах багатьох вітчизняних вчених та науковців, зокрема:. Десятнюка О.М, Крисоватого А.І , Марченка О.І., Соколовської А.М, Л. Сука, та ін. Вивчення думок вчених дало нам можливість визначити суть, види, завдання податкових пільг та обґрунтувати їх позитивні та негативні сторони.

Податкові пільги – це інструменти податкового регулювання, що закріплені в нормативних актах, як винятки із загальної схеми обчислення конкретного виду податку, і стосуються, об’єкта, ставки або інших складових оподаткування. Також податковою пільгою визначається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України. Найчастіше – це повне або часткове звільнення від податку.

Завданням податкових пільг являється встановлення рівності в галузі оподаткування, виходячи з матеріального становища платників податків [2].

В Україні застосування податкових пільг регламентується відповідними податковими законами. Правове регулювання пільг здійснюється, по-перше, на рівні податкових законів, які встановлюють засадні принципи надання пільг певним категоріям платників, по-друге, на рівні підзаконних актів, що визначають конкретні пільги для конкретних суб'єктів оподаткування [1].

Законодавство в якості пільгових суб’єктів виділяє категорії платників, а не окремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групу платників податків, що характеризується конкретною ознакою, на підставі якої і формується пільговий податковий режим. Усі інші платники податків визначають об’єкт оподаткування, обчислюють податкову базу і суму податків у повному обсязі згідно з встановленими законодавством загальними правилами [4].

У цілому чинне законодавство передбачає більше 300 різновидів пільг зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, до того ж в Україні визначено 73 вільні економічні зони з пільговим режимом оподаткування. Наявність такої кількості пільг призводить до податкового тиску на всі інші суб'єкти господарювання, які їх позбавлені, природно спричиняючи негатив [5].

Основними видами податкових пільг є: звільнення, вилучення, знижки і податковий кредит.

Вилучення — це податкові пільги, спрямовані на виключення з оподатковуваного доходу окремих предметів. Знижки — це пільги, спрямовані на скорочення податкової бази. Вони пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшувати оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

Податкові кредити — це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не доходи або видатки платника [4].

Законодавством України передбачено особливі пільги, які можна поділити на дві групи:

— перша включає відносно традиційні і сталі звільнення від податку незалежно від обставин (звільнення від сплати податку окремих груп платників);

— друга характеризується певною короткотривалістю стосовно конкретних об'єктів [3].

З вище викладеного можна виділити позитивні та негативні ознаки податкових пільг.

До позитивних ознак податкових пільг можна віднести можливість:

– заохочення участі приватного сектора в соціальних програмах;

– прийняття рішень приватним сектором, а не урядом;

– зменшення державного контролю за використанням пільг.

До негативних ознак належать їх потенційна неефективність та необ’єктивність, зокрема: зменшення податкової бази, а отже й можливостей для скорочення податкової ставки; ускладнення податкового законодавства; функціонування податкових пільг поза межами бюджетної системи; створення регресивнішої системи оподаткування [5].

Отже, податкові пільги – це переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податкові платежі або сплачувати їх у меншому розмірі. Податкові пільги являються дієвим інструментом реалізації регулюючої функції податкової політики держави, який застосовується урядами багатьох країн світу

На нашу думку пільги можливі й потрібні, щоб стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність, сприяти виконанню загальнодержавних програм, покращити стан справ у реальному секторі економіки та стимулювати розвиток пріоритетних галузей народного господарства.

Література:

1. Крисоватий А.І. Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331 с.

2. Марченко О.І. Податкові пільги як засіб стимулювання діяльності підприємства // Економіка та держава – 2009. - №6. – С. 33-36.

3. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – К.: Знання, 2004. – 454 с.

4. Сук Л. Податкові соціальні пільги з оплати праці./ Л.Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві – 2008. - № 9. – С. 45-49.

5. http://agroua.net/news/news_14925.html