Струк Б. М.
Науковий керівник:
Зибарєва О. В.
Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці
Державне регулювання аграрного виробництва
Аграрний сектор
є особливою складовою економіки України, розвиток якої має визначальний вплив
на рівень життя українського народу. За оцінками закордонних експертів, Україна
належить до країн з найвищим рейтингом
щодо потенційних резервів агропромислового виробництва. Це зумовлено
тим, що наша країна має вигідне географічне положення, родючі ґрунти, багаті
традиції землеробства, сприятливий клімат, освічених і працьовитих селян,
достатньо розвинуту транспортну інфраструктуру, а також потенційно місткий
ринок збуту сільськогосподарської продукції. У цій галузі працює близько 20 %
зайнятого населення і виробляється 17-18 % валового внутрішнього продукту
країни.
Сільське господарство
як одна із специфічних, немонопольних незахищених галузей, зважаючи на його
особливе призначення і роль у забезпеченні добробуту населення й продовольчої
безпеки країни, потребує виваженої державної політики протекціонізму та
підтримки.
Дослідженню проблем
державного регулювання розвитку агропромислового комплексу України та
конкретних практичних напрямів його реформування, структурної перебудови й
удосконалення системи управління присвячені роботи економістів-аграрників М. Я.
Дем’яненка, Ф. В. Іваниної, Н. М. Левченка,
А. Г. Бабенка та багато інших [1,2,3].
Проте, сьогодні серед науковців існують протилежні погляди: одні
наголошують на об’єктивній необхідності державного регулювання аграрного
виробництва, інші – стверджують, що галузь нібито здатна самостійно
пристосовуватись до ринкового середовища без активної і спрямованої участі
держави [2, с.45]. Тому, відсутність єдиної думки щодо потреби державного
втручання в розвиток АПК вимагає в подальшому вивчення даної проблеми.
На сучасному
етапі аграрна сфера України знаходиться в досить складному
соціально-економічному становищі. За всі роки незалежної й суверенної держави,
на жаль, не вдалося досягти більш-менш стабільної фінансової ситуації, подолати
цілий ряд негативних тенденцій в економіці сільськогосподарського виробництва
[3, с.85].
Розглянемо
ситуацію, яка спостерігається в сфері аграрного виробництва сьогодні. Щодо
виробництва сільськогосподарських культур, то можемо сказати, що у 2009 році,
порівняно з 2008 роком, спостерігається тенденція до зростання виробництва
деяких культур [табл. 1][5]. Як бачимо, виробництво картоплі і овочів у 2009
році зросло і становить відповідно 100,6 % і 100,7 % до 2008 року. А от інші
сільськогосподарські культури (зернові, зернобобові, цукрові буряки, насіння
соняшнику) не досягли виробництва 2008 року, що є негативним для АПК.
Таблиця
1
Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2009
році
У галузі
тваринництва на початок 2010 року спостерігається позитивна тенденція до
зростання виробництва продукції [табл. 2][5]. Виробництво м’яса у січні зросло
і становить 100,9 % від січня 2009
року, а виробництво яєць – 102,9 %. Щодо виробництва молока, то в січні і
лютому воно становить 575,1 і 1166,2 тис. тонн відповідно, що є меншим, ніж у
відповідних періодах 2009 року. Така ситуація спостерігається у зв’язку з
сезоном, а саме – зимнім періодом.
Наведені дані
засвідчують про необхідність прийняття в аграрному секторі ефективних заходів з
метою подальшого забезпечення зростання масштабів виробництва більшості видів
сільськогосподарської продукції, поліпшення цінової кон’юнктури на споживчому
ринку.
Таблиця
2
Виробництво основних
видів продукції тваринництва у 2010 році
|
|
М’ясо всіх видів (у живій вазі) |
Молоко всіх видів |
Яйця від птиці всіх видів |
Вовна всіх видів |
||||
|
тис.т |
у % до відповідного періоду 2009р. |
тис.т |
у % до відповідного періоду 2009р. |
млн. шт. |
у % до відповідного періоду 2009р. |
т |
у % до відповідного періоду 2009р. |
|
|
Січень |
266,1 |
100,9 |
575,1 |
98,3 |
1115,8 |
102,9 |
– |
– |
|
Січень-лютий |
474,8 |
103,4 |
1166,2 |
97,5 |
2235,7 |
103,7 |
– |
– |
Надзвичайно
вагомою значення набуває державна цільова Програма розвитку українського села
на період до 2015 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України
від 19 вересня 2007 року № 1158. згідно з цією Програмою прогнозовані обсяги
фінансування сільського господарства і сільських територій із держбюджету та
інших джерел на весь період 2008 – 2015 років становить 128,2 млрд. грн., або ж
у середньому на рік близько 16 млрд. грн. [4].
Тож, для
підвищення обсягу виробництва деяких видів продукції у сільському
господарстві потрібно:
-
здійснити фінансове оздоровлення, у тому числі за
рахунок реструктуризації заборгованості сільськогосподарських товаровиробників;
бюджет усіх рівнів, держаних позабюджетних фондів;
-
прискорити розробку та впровадження нових механізмів, які б забезпечували
адаптацію підприємств до ринкових умов, а також економічні умови для
оптимізації цінових співвідношень між продукцією сільського господарства й
інших галузей економіки країни;
-
створити державні резервні продовольчі фонди, насамперед зерна, та
організувати державне регулювання їхніх ринків;
-
організувати спеціалізовану фінансову систему обслуговування
товаровиробників АПК;
-
забезпечити мобілізацію державних кредитних ресурсів і створити відповідні
умови для залучення приватних інвестицій у виробництво сільськогосподарської
техніки, розширення лізингу на сприятливих умовах;
-
відновити, з урахуванням ринкових відносин, систему страхування в
сільському господарстві;
-
розробити заходи щодо відновлення технічної оснащеності сільського
господарства [1, с.9].
Отже,
розглянувши стан аграрного сектора економіки України, слід зазначити, що
реалізація викладених пропозицій щодо напрямів і механізмів державної підтримки
дасть можливість суттєво поліпшити економічну ситуацію в аграрній сфері,
посилити стійкість і конкурентоспроможність аграрного виробництва, експортний
потенціал галузі, надійність продовольчої безпеки, а також сприятиме
прискоренню виходу галузі з фінансової кризи.
Література:
1.
Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного
виробництва./ М. Я. Дем’яненко, Ф. В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9.
– С. 3-9.
2.
Державне регулювання розвитку АПК – об’єктивна потреба сьогодення / Н. М.
Левченко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 19. – С. 44-47.
3.
Державне регулювання та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору
/ А. Г. Бабенко // Економіка АПК. – 2008. – №5. – С. 85-88.
4.
Державна цільова Програма розвитку українського села на період до 2015
року, затверджена постановою Кабінету
Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1158 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/
5.
Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/