К. е. н., доцент Глібов Р.В., студентка Арсєєва А.О.
Житомирський національний агроекологічний університет
Cучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури ринку продовольчої
продукції
Постановка
проблеми. Найважливішим чинником ефективного фукціонування продовольчого
ринку є його інфраструктура. На сьогоднішній день, інфраструктура продовольчого
ринку в Україні є недостатньо розвинутою. А тому виникає ряд проблем, щодо
взаємодії ринкових суб’єктів господарювання.
Аналіз
останніх досліджень. Вивченню інфраструктури продовольчого ринку
присвячено багато праць. Серед них роботи Фатхурдінова, Орленко О.В., Даніленко
О.С., Лесної О.С. та інших. Разом з тим, вони досліджують інфраструктуру
продовольчого ринку, як сукупність інститутів аграрної сфери. Такий підхід не
розкриває повною мірою внутрішню сутність цього явища.
Результати
досліджень. В сучасній науковій літературі зустрічаються такі визначення
ринкової інфраструктури: система підприємств і організацій, які забезпечують
рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили; впорядкування
системи аукціонної і біржової торгівлі, яка формує дієздатний оптовий аграрний
ринок за принципом попиту і пропозиції; система державних, приватних і
громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що
обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їх ефективну взаємодію;
система інститутів, замкнутих на комерційні інтереси підприємств; сукупність
підприємств, установ і організацій, які зв’язують виробників і споживачів,
надають ринковій системі цілісність і завершеність; сукупність інститутів, що
забезпечують обіг різних товарів. Тому, під інфраструктурою ринку продовольчої
продукції слід розуміти підсистему, яка обслуговує виробничо-збутовий процес в продовольчій
сфері.
Виділяють такі елементи інфраструктури:
аукціони, торгово-промислові палати, агроторгові дома, ярмарки, біржі,
брокерські, страхові, аудиторські
фірми, холдингові компанії та ін. (табл. 1). Основне їх призначення – це
обслуговування взаємовідносин виробників товарів і їхніх безпосередніх
споживачів.
Таблиця 1
Основні елементи
інфраструктури ринку продовольства
|
Рух капіталів
|
Рух засобів
виробництва і предметів споживання
|
Інформаційно-консультаційні послуги
|
|
фондові біржі
|
товарні біржі
|
інформаційно-консультаційні центри
|
|
страхові компанії
|
агроторгові дома
|
служби цінового моніторингу
|
|
комерційні банки
|
комерційні центри і компанії
|
науково-дослідні центри
|
|
агропромислово-фінансові групи
|
лізингові компанії
|
аудиторські компанії
|
|
кредитні спілки
|
агроторгово-посередницькі фірми
|
дорадчі служби
|
Важливим елементом інфраструктури є також
маркетингові служби, як динамічні системи ринкової орієнтації. Такі служби
діють у більшості підприємств, фірм, акціонерних товариств.
Більш вагомим елементом є біржі. Вони є
організаційною формою ринку (на якому відбуваються вільна торгівля товарами) та
вдосконалюють і полегшують переливання капіталів, виступають індикаторами
ринкової орієнтації. Особливостями українських бірж, порівняно із західними, є
малий статутний капітал, універсальність та низький рівень спеціалізації.
В Україні формується система бірж. Трансформаційні
зміни в біржовій діяльності України наведені у таблиці 2.
Варто зазначити, що поштовхом для
розвитку бірж став Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення
формування та функціонування аграрного ринку». Так, станом на 1 січня 2007 року
в Україні функціонувало 1044 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, з
них заготівельно-збутових – 149, переробних – 77, постачальницьких – 19,
сервісних – 309, багатофункціональних – 429 та інших – 61.
Таблиця
2.
Кількість
бірж в Україні у 2007 році
|
|
01 січня
|
01 квітня
|
01 липня
|
01 жовтня
|
|
Всього
зареєстровано
|
479
|
482
|
486
|
494
|
|
Універсальні
|
114
|
118
|
116
|
117
|
|
Товарні і
товарно-сировинні
|
272
|
272
|
278
|
285
|
|
Агропромислові
|
30
|
31
|
30
|
30
|
|
Фондові біржі та їх
філії
|
18
|
17
|
18
|
18
|
Крім того, на зазначену дату діяло 100
кооперативних агроторгових домів, з них районного значення – 97 та міжрайонних
– 3, які відстоюють інтереси своїх членів – сільськогосподарських
товаровиробників, забезпечують їх вихід на внутрішні та зовнішні ринки, а також
надають можливість впливати на ціни.
Висновки
та пропозиції. На сьогоднішній день є багато причин низького
рівня розвитку інфраструктури продовольчого ринку. У зв’язку з цим, необхідно забезпечити
укомплектованість відповідних структурних підрозділів з питань функціонального
забезпечення розвитку продовольчого ринку; активізувати процес створення і
належного функціонування агроторгових домів; збільшувати в регіонах кількість заготівельних
пунктів сільськогосподарської продукції, виробленої в особистих селянських
господарствах; формувати організовані оптові та дрібнооптові ринки
сільськогосподарської продукції, як одного із базових елементів інфраструктури продовольчого
ринку; розвивати кредитну кооперацію в сільській місцевості; удосконалювати
нормативно-правове регулювання функціонування елементів інфраструктури ринку
продовольства. Таким чином, забезпечення формування та функціонування інфраструктури
продовольчого ринку, створення належних умов збуту сільськогосподарської
продукції, просування її на внутрішні і зовнішні ринки, формування реальних цін
на продукцію, значною мірою сприятиме вирішенню економічних та соціальних
проблем.
