Виконала студентка групи 38-ФК

гончарук Ганна Сергіївна

Особливості нарахування та сплати Пдв в Україні

Уперше в історії універсальний акциз, як податковий збір було прийнято німецьким рейхстагом у 1916р., за проектом Мюллер-Фульда.

У першій формі він виступає, як податок з продажу (США, Швеція до 1969 р., Норвегія до 1970 р.,) чи податок із купівель (Великобританія до 1973 р., Данія до 1967 р., Португалія до 1986 р.,).

У світовому співтоваристві особливе поширення податок на додану вартість набув у 50-х роках XX ст. Однією з перших країн західної Європи, де він був застосований була Франція. Тут ПДВ використовується з 1954 р. Не можна сказати, що ПДВ зразу почав застосовуватися у всіх країнах (наприклад, у Швейцарії він не використовується і досі). У США і Канаді так і не змогли знайти ефективності використання даного податку, крім того його вважають таким, що суперечить конституції США.

Затвердження податку на додану вартість викликало немало суперечок, однак у результаті податкове законодавство абсолютної більшості країн світу (в тому числі 17-ти європейських) міцно закріпило його,як один із основних каналів надходження в доходну частину бюджету, наприклад, у Франції – 38%, Німеччині – 28%, Іспанії – 24,9%, Данії - 19%, Великобританії – 17% державного бюджету.

Механізм законодавчого закріплення ПДВ у високорозвинених країнах світу дає уяву раціонального поєднання фіскальної і регулюючої функції податків. Незважаючи на значний розмір коштів, що поступають до бюджету через сплату ПДВ, він залишається одним із впливових стимулів, що сприяють зростанню виробничої активності.

Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об’єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а добавлена вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але в той же самий час ліквідує його головний недолік - накопичувальний.

На сьогоднішній день в Україні порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, який набрав чинності 01.10.1997 року зі змінами та доповненнями та іншими нормативними актами.

При продажу товарів підприємство закладає в його ціну суму податку на додану вартість. Після того, як покупець придбає товар, а кошти від продажу надійдуть на підприємство, одержаний дохід зменшується на суму податку, а податок сплачується до бюджету (рис. 1.)

Рис.1. Загальна схема порядку сплати ПДВ до бюджету

Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Універсальні, тобто єдині ставки полегшують стягування податку безпосередньо та контроль державних податкових органів. Досвід функціонування податкових систем розвинутих країн створив пристосування до різних станів економіки.

Питання удосконалення механізму адміністрування ПДВ, підвищення рівня його прозорості, погашення заборгованості з відшкодування і запобігання її виникненню у майбутньому - першочергові у розробках науковців і в практичній діяльності органів державної податкової служби (ДПС) України.

Проведемо аналіз динаміки та структури ПДВ (табл. 1)

Таблиця 1

Аналіз динаміки та структури ПДВ, млн. грн.

Доходи	2006 рік		2007 рік		2008 рік		Відхилення (+,-) 2008р. до
							абсолютне відхилення		Приріст, %
	сума	питома вага, %	сума	питома вага, %	сума	питома вага, %	2006р.	2007р.	2006р.	2007р.
Податок на додану вартість	42859,2	100	55161,0	100	86069,3	100	43210,1	30908,3	200,8	156,0
Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)	31078,0	72,5	39684,3	71,9	52940,3	61,5	21862,3	13256	170,3	133,4
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами	-15864,9	-37,0	-18776,9	-34,0	-24525,9	-28,5	-8661	-5749	154,6	130,6
Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів	27646,1	64,5	34253,6	62,1	57654,9	67,0	30008,8	23401,3	208,5	168,3

Результати табл. 1 свідчать, що доход від податку на додану вартість за аналізовані роки збільшився, так у 2008р. ПДВ склав 86069,3 млн. грн., відносно 2006р. його сума збільшилась на 43210,1 млн. грн., відносно 2007р. на 30908,3 млн. грн. Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) також має тенденцію до підвищення, а саме у 2008р. відносно 2006р. збільшення склало 21862,3 млн. грн., відносно 2007р. на 13256,0 млн. грн. Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів збільшився у 2008р. відносно 2006р. на 30008,8 млн. грн., відносно 2007р. на 23401,3 млн. грн.

Основними користувачами пільг з ПДВ вже два роки поспіль є Київ, Київська, Дніпропетровська, Харківська та Одеська області, на які припадало у 2008 році 9,7 млрд., грн., тобто 60,8%. від загальної суми пільг щодо ПДВ. За період 2006-2008 років сума пільг щодо ПДВ збільшується у всіх регіонах України, наприклад, для Києва - на 48%, а для Закарпатської області - на 22%.

Отже, податок на додану вартість (ПДВ) становить приблизно 30% усіх доходів України. Із розвинутих країн ПДВ відсутній тільки у США, замість нього діє податок з продажу за ставкою 8,4%.

Надходження до бюджету, при скороченні ставки ПДВ пропонується замінити іншими податками і зборами, тобто розширити базу оподаткування. Наприклад, збільшити збори за використання природних ресурсів, ввести податки на розкіш, податки на нерухомість і податок на продажі.

Зниження ставки ПДВ не означає автоматичного прискорення темпів економічного зростання. В Україні ще на початку 90-х років діяла ставка ПДВ 28%, але після її зниження до 20% ніякого переломного моменту в економічній динаміці не сталося.

Зменшення розміру ПДВ можна проводити лише з одночасним зниженням державних витрат в тому самому обсязі. Це привабило б інвесторів. Загальна сума видатків Зведеного бюджету України за січень-травень 2009 року становила 103295,2 млн. грн., що на 32961,4 млн. грн., або на 46,9%, більше, ніж відповідний показник минулого року. Спроба знизити різко ПДВ без відповідного зниження витрат призведе до того, що державний бюджет буде ще більш залежним від позичених джерел.

Отже, треба знижувати не ПДВ, а податок на прибуток підприємств, стимулюючи внутрішні фінансові ресурси.

У подальшому необхідно поступово переходити до диференційованої шкали ставок, керуючись принципами: товари першої необхідності – знижена ставка, товари розкоші – підвищена ставка, усі інші товари – стандартна ставка.

Розмір ставок податку на додану вартість мають визначатися не лише бюджетними потребами, а й реальними доходами споживачів.

Література.

1. Баліцька В. В. Особливості формування та руху ПДВ у державному бюджеті та господарському обороті підприємств / В.В. Баліцька, О.В. Короткевич // Економіка і Прогнозування. - 2007. - № 2. - С. 57-73.

2. Дмитренко Е. Удосконалення механізму адміністрування та відшкодування ПДВ як один із чинників забезпечення фінансової безпеки України / Е. Дмитренко // Вісник прокуратури. - 2007. - № 8. - С. 109-113.

3. Конституція України від 28 червня 1996 // Офіційне видання. - К., 1996.

4. Мельник В. М. Податок на додану вартість у податковій системі України / В.М. Мельник // Фінанси України. - 2006. - № 9. - С.82-86.

5. “Про податок на додану вартість”: Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

6. www.ac-rada.gov.ua – Офіційний сайт Рахункової палати України.