Економічні науки/10. Економіка підприємства

Барська О.В., науковий керівник Волкова О.Д.

Одеська національна академія харчових технологій

Рейтинг інвестиційної привабливості

промислового підприємства

Інвестиційна привабливість підприємства передбачає наявність такого інвестиційного вигляду підприємства, який сприяє його безперервному оновленню. Інвестиційна привабливість економічного об'єкта являє собою сукупність характеристик, які враховує інвестор, приймаючи рішення про реалізацію інвестицій. Як свідчить практика інвестиційного ринку України, існує недостатньо якісних інструментів для прийняття зважених рішень. Прийняття інвестиційного рішення, як правило, передбачає вибір одного з існуючих варіантів вкладень, що найбільш відповідає потребам інвестора.

Процедура вибору інвестиційно привабливого підприємства повинна включати: ознаку, за якою об'єкт можна вважати інвестиційно привабливим, тобто критерій інвестиційної привабливості; систему показників виміру та оцінки інвестиційної привабливості; інформацію про характеристики можливих об'єктів вкладення інвестицій; форму надання інформації, зручну для вибору найбільш привабливого об'єкта.

Однією з найбільш наочних форм надання інформації є ранжування - розташування об'єктів (показників, явищ, факторів) у порядку зростання (спадання) деякої загальної характеристики [1]. Метод ранжування повинен бути покладений в основу складання рейтингу інвестиційної привабливості промислових підприємств.

Слід розуміти, що ні підприємство, яке потребує залучення інвестицій, ні потенційний інвестор не можуть бути укладачами рейтингу інвестиційної привабливості підприємств, оскільки: вони не володіють достатньою кількістю інформації про стан можливих об'єктів інвестування; не володіють методами вимірювання та оцінки інвестиційної привабливості; їх судження є суб'єктивними.

Тому на інвестиційному ринку повинні бути присутні незалежні як від інвесторів, так і від претендентів на отримання інвестицій організації, що спеціалізуються на зборі та обробці інформації, необхідної для ухвалення інвестиційного рішення. Такі організації називаються рейтинговими агентствами.

Застосовувані в Україні рейтинги можна розділити на кілька груп: інформаційні рейтинги; змішані рейтинги; рейтинги, що мають бальну оцінку фінансового стану учасника рейтингу.

Найбільш відомими українськими рейтинговими агентствами є інформаційна група «Експерт Україна», «Національне рейтингове агентство», агентство «Кредит - Рейтинг», «Міжнародна Маркетингова група Україна» та інші. У своїй роботі українські рейтингові агентства використовують національну рейтингову шкалу (яка повністю відповідає загальноприйнятій міжнародній). Згідно з концепцією, національна рейтингова шкала дозволяє вимірювати розподіл кредитного ризику в розрізі регіонів, галузей та суб'єктів господарювання України, і призначена для надання можливості інвестору визначити інвестиційну привабливість цих об'єктів.

На нашу думку така система рейтингової оцінки має ряд недоліків. Перший з них полягає в тому, що рейтинги учасників обмежені планкою країнових рейтингів. Другий недолік пов'язаний з самою методикою оцінки, яка: розрахована в основному на залучення фінансових, а не реальних інвестицій; заснована на ретроспективному аналізі, не враховує внутрішніх резервів зростання ефективності діяльності підприємств.

На нашу думку, існує необхідність розробки національного рейтингу інвестиційної привабливості підприємств, в якому були б відсутні перераховані вище недоліки.

По-перше, важливо визначити критерій інвестиційної привабливості, тобто ознаку, на підставі якого можна вважати підприємство інвестиційно привабливим, а також на основі цієї ознаки порівнювати його характеристику з характеристиками інших підприємств. Критерій інвестиційної привабливості підприємства можна сформулювати як максимум прибутку при мінімумі інвестиційних вкладень у мінімально можливий термін. Для складання рейтингу цей критерій потрібно кількісно виразити в показнику, який дозволить вимірювати рівень інвестиційної привабливості і проводити оцінку цього рівня в порівнянні з деякими еталоном. Конструювання показника повинно ґрунтуватися на вимірюванні, як кількості, так і якості [2]. Це визначає необхідність розробки інтегрального показника, який би дозволив поєднати ці дві кількісні характеристики і дати можливість здійснювати однозначне вимірювання рівня інвестиційної привабливості.

Процедура рейтингування повинна, на нашу думку, включати такі етапи:

- збір інформації про претендентів на присвоєння рейтингу;

- вимірювання рівня інвестиційної привабливості претендентів;

- ранжування підприємств за результатами вимірювання.

Рейтинг інвестиційної привабливості дозволить потенційному інвестору прийняти вірне рішення про вкладення інвестицій, а претенденту на отримання інвестицій - виділити себе серед інших українських підприємств, привернути увагу інвесторів, заявити про резерви підвищення ефективності своєї господарської діяльності, не розголошуючи при цьому конфіденційної інформації; оцінити показники своєї роботи з боку.

Література.

1. Моделі та методи соціально-економічного прогнозування / Геєць В.М., Клебанова Т.С. – Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2005. – 396 с.

2. Осипов П.В. Потребительная стоимость сложных экономических структур // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2005. – Вып. 1 (23). – С.248-251.