Економіка / Фінансові відносини
Левчук О.В., Люльчак Л.О.
Кройтор А.О.
Вінницький
торговельно-економічний інститут
Страхування в сфері сільського
господарства в Україні та участь держави в ньому
Однією із головних галузей економіки нашої країни є сільське господарство.
У кожному секторі економіки певною мірою присутні ризики, які можуть впливати
на діяльність. Результати діяльності даної галузі найбільшою мірою залежать від
природно-кліматичних умов. Кожного року у нашій країні присутні такі природні
явища, як буревії, посухи, град, затоплення, пожежі та ін. Але поряд із цим
існує ціла низка економічних, соціальних ризиків які також призводять до
збитковості агровиробників. У зв’язку з цим, було започатковано такий вид
страхування як агрострахування.
Агрострахування є досить актуальним у наш час, хоча і не значною мірою
поширеним. Воно набирає обертів безпосередньо як інструмент управління ризиками
та носить компенсаційний характер. На даний час агрострахування в Україні
знаходиться на стадії розвитку, хоча з кожним роком підвищується попит на нього. Особливо вигідним воно є для фермерів, адже
сума повернена страховими компаніями дозволяє якщо не повністю, то хоча б
частково покрити понесені збиткі та не допкскати збанкрутіти.
Страхування сільськогосподарського виробництва досить суттєво підтримує
аграріїв, стимулюює до подальшого розвитку даного сектору, до запровадження
нових виробничих процесів, залучення додаткових інвестицій. Забезпечення
стабільного розвитку аграрної галузі пов’язане із тим, що саме вона є базою
виробництва продуктів харчування для населення, постачальником сировини для
харчової промисловості.
Для вирішення проблемних питань необхідно створити цілу систему
економічних, соціальних і організаційних заходів які б задовільнили стійкість
виконання завдань. Цю систему має розробити і впровадити держава, а також
слідкувати за її виконанням. Саме вона, як ніхто інший, має бути зацікавлена у
стійкості сільського господарства.
В Україні було зроблено певні кроки з боку держави щодо підвищення популярності
аграрного страхування. Зокрема, це прийняття Закону України «Про державну
підтримку сільського господарства України» у 2005 році, де присвячено цілий
розділ державному регулюванню ринку сільськогосподарського страхування. Але
цього зовсім не досить, адже дана проблема має велику масштабність [2].
Участь держави у підтримці страхових компаній, що надають дані послуги,
досить значна. Адже приватні компанії не взмозі самостійно виділити достатньо
фінансів для покриття всіх понесних збитків аграріями, томущо вони в більшості
випадків відбуваються одночасно на багатьох господарствах. Тобто, коли буде
відсутня допомога держави комерційним страховим компанім у роки досить значних
стихійних лих, а це потягне за собою досить значні виплати, то це призведе до
таких наслідків. По-перше, більшість страховиків відмовиться від надання даних
послуг, адже це не тільки не приносить прибутку, а навпаки, може призвести до
банкрутства. Це потягне за собою низку проблем, у більшості тих, що стосуються
виробників сільськогосподарської продукції.
По-друге, страхові компанії будуть змушені підняти суму страхових внесків
до досить значного рівня, адже їм потрібно створити потужний страховий фонд. А
це стане причиною того, що і так не досить популярне агрострахування зазнає занепаду,
бо воно стане просто недоступним у фінансовому плані для аграріїв. Також
причиною збільшення страхових внесків можу бути обмежені можливості страховиків
отримувати достовірні прогнози погоди на той чи інший період [1].
Щодо страхування сільського господарства в Україні, то слід зазначити, що
обсяги агрострахування у цьому році, за прогнозами експертів, залишаться на
рівні попереднього. Це пов’язано із тим, що ті агровиробники, які отримали
збиток і, відповідно, певне відшкодування у минулому році, знову застрахуються,
а також очікується поповнення кількості охочих застрахувати свою продукцію.
Сприятливими факторами для цього буде значне державне субсидіювання, яке було
призупинене у зв’язку з кризою, прийняття закону про аграрне страхування та
розробка ефективної, довгострокової програми у даній галузі. У минулому році
кількість договорів із агрострахування складала 1,9 тис., що у порівнянні з
2008 роком на 0,3 тис. більше. Проте, сума премій отриманих у 2009 році
страховиками складала 42 млн.грн., коли у 2008 році – 155 млн.грн. У минулому
році держава не надавала субсидій, а у 2008 ії розмір сягав 72 млн.грн. За
минулий рік виплати за договорами агрострахування складали 37%. Загалом це
досить прийнятний результат. Щодо культур, які набули найбільшого поширення при
страхування, то тут лідирує пшениця (42%), далі йде рапс (32%) і ячмінь (24%) [3].
І хоча підтримка агрострахування з боку держави досить добре усвідомлена,
попри важливість розвитку даного виду страхування та визначення необхідних для
цього заходів, в Україні відсутня чітка система та немає єдиної думки, щодо
поліпшення умов агрострахування.
Отже, агрострахування в Україні оцінюється як
галузь, що розвивається і може сягнути досить значних позицій, для цього
існують всі перспективи. Проте, ситуація яка склалася насьогодні у країні
твердить про необхідність державної підтримки даного виду страхування. Саме
вона має впровадити нову фінансову політику, яка буде орієнтована на залучення
інвестицій у сільськогосподарський сектор. Також доцільно підвищити надійність
страхового захисту, зацікавивши в цьому як різного роду страховиків, так і страхувальників.
Література
1.
Недбаєва С.М. Державне регулювання страхуванням сільськогосподарських
ризиків // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №24. – с. 88-91.
2. Концептуальні засади
розвитку агрострахування в Україні // Фінансовий ринок України. – 2008. -
№10(60). – с.20-25.
3.
http://www.rbc.ua