Економіка / Фінансові відносини

Ковальчук Т.І., Цивак Ю.Ю.

Науковий керівник Бохенко О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Оцінка фінансової стійкості підприємства

Ключові слова: фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність, фінансовий стан

Вступ. В процесі функціонування кожне підприємство має зберегти не лише стійкість свого становища, але й збалансувати внутрішні можливості із впливом зовнішнього середовища для досягнення стану нової якості, що дасть змогу розвиватися. Головною складовою загальної стійкості підприємства, безумовно, є фінансова стійкість, яка характеризує усталеність різних сторін його діяльності. Аналіз фінансової стійкості підприємства дає змогу оцінити здатність підприємства адаптуватися до умов зовнішнього середовища та визначити ступінь його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання фінансова стійкість підприємства є найбільш повною оцінкою господарювання будь-якого підприємства. Адже вона характеризує і прибутковість підприємства, і його фінансову незалежність, і вміння оптимально використовувати оборотні та основні кошти, що дозволяє здійснювати свою фінансово-господарську діяльність без збоїв та за встановленими планами. Саме тому вивчення даної тематики є актуальним та своєчасним етапом наукових досліджень.

Аналіз досліджень та публікацій. Теоретичні аспекти дослідження фінансової стійкості підприємства ґрунтуються на розробках шкіл аналізу фінансової звітності. Так, представники школи емпіричного прагматизму (Р. Фолк) виділяють питання управління оборотними засобами, власним капіталом та кредиторською заборгованістю, у школі статистичного фінансового аналізу (А. Уолл) акцентовано увагу на ідентифікації коефіцієнтів бухгалтерської звітності за допомогою статистичних методів, теоретичні розробки школи мультиваріантного аналізу (Дж. Блісс) основуються на визначенні структури зв’язку часткових показників фінансової звітності з узагальнюючими показниками ефективної діяльності; представники школи стратегічного аспекту (Е. Альтман, У. Бівер, Р. Таффлер, Г. Тішоу, Ж. Конан, М. Голдер) надають перевагу перспективному аналізу порівняно з ретроспективним, у роботах учасників фондового ринку (Г. Фостер) використано звітність для прогнозування рівня ефективності інвестування у цінні папери. Наукові праці сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених доводять, що процес формування умов забезпечення фінансової стійкості підприємства є важливою економічною проблемою, вирішення якої потребує удосконалення та розроблення сучасного методичного забезпечення і застосування в процесі управління аналітичного апарату оцінки та прогнозування.

Мета дослідження. Метою дослідження є огляд сучасних підходів до розуміння та оцінки фінансової стійкості підприємства.

Результати дослідження. Фінансова стійкість підприємства – це головний компонент загальної стійкості підприємства, що є об'єктом фінансового управління, його господарською діяльністю та характеризує стан фінансових ресурсів як забезпеченість пропорційного, збалансованого розвитку при збереженні платоспроможності, кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику [1, с. 301].

При цьому, управління фінансовою стійкістю підприємства є системою принципів та методів розроблення і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із забезпеченням постійного зростання прибутку, збереженням платоспроможності і кредитоспроможності, підтриманням фінансової рівноваги.

Зрозуміло, що управління фінансовою стійкістю підприємства та її стратегічна націленість має певні особливості: по-перше, відповідає ознакам підпорядкованості до загальної системи управління господарсько-фінансовою діяльністю підприємства; по-друге, залежить від економічних особливостей конкурентного середовища та організаційно-правової форми функціонування підприємства; по-третє, завжди пов'язано з постійною дією певних фінансових ризиків погіршення економічної урегульованості використання ресурсного потенціалу.

Головною компонентою стійкості підприємства є його фінансовий стан (рис. 1), за рахунок якої підприємство спроможне забезпечувати маркетингову та кадрову стійкість, сприяти розвитку виробничої та техніко-технологічної стійкості, підтримувати інвестиційну стійкість, підвищувати ефективність процесу управління. Отже, фінансова стійкість підприємства стає запорукою стабільного функціонування і розвитку підприємства.

Рис. 1. Складові стійкості підприємства

Аналіз економічної літератури показав, що, залежно від контексту дослідження, під фінансовою стійкістю підприємства розуміють характеристику стану фінансових ресурсів підприємства та результативність їх розміщення, фінансовий стан підприємства, ступінь залежності підприємств від залучених джерел фінансування, результат діяльності, стан рахунків підприємства, які гарантують його платоспроможність, ліквідність, прибутковість та кредитоспроможність.

Фактори, які впливають на фінансову стійкість підприємства, класифікуються за такими ознаками: за місцем виникнення (зовнішні, внутрішні)); за важливістю результату (основні, другорядні); за структурою (прості, складні); за часом дії (постійні, тимчасові) [2]. В процесі аналізу фінансової стійкості підприємства особливу увагу слід приділяти внутрішнім факторам, які залежать від діяльності підприємства і на які воно має можливість впливати та якими управляти.

Слід зауважити, що при оцінці фінансової стійкості підприємства не існує яких-небудь нормованих підходів. Власники підприємств, менеджери, фінансисти самі визначають критерії аналізу фінансової стійкості підприємства залежно від переслідуваних цілей.

Ми звернемо увагу на кілька основних підходів, які використаються у світовій та вітчизняній практиці.

1. Оцінка фінансової стійкості підприємства за допомогою абсолютних і відносних показників. Метод оцінки фінансової стійкості підприємства за допомогою використання абсолютних показників ґрунтується на розрахунку показників, які з погляду даного методу найбільше повно характеризують фінансову стійкість підприємства.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат використається кілька показників, які відбивають різні види джерел [2]:

1.Наявність власних оборотних коштів;

2.Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат або функціонуючий капітал;

3.Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат.

Аналіз фінансової стійкості підприємства за допомогою відносних показників, можна віднести до аналітичних методів, поряд з аналітикою бюджету, витрат, балансу.

При даному методі використається більше широкий набір показників:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу;

2. Коефіцієнт фінансової залежності;

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу;

4. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

5. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень;

6. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів;

7. Коефіцієнт структури позикового капіталу;

8. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів;

9. Коефіцієнт реальної вартості майна;

10. Коефіцієнт короткострокової заборгованості;

11. Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів.

Ці методи застосовуються у поєднанні і дають таким чином об’єктивну оцінку щодо фінансової стійкості підприємства.

2 Застосування матричних балансів для оцінки фінансового стану Литвин М.І. розглядає деякі можливості застосування матричних методів оцінки й аналізу фінансових показників, ув’язаних з діючою формою бухгалтерського балансу.

Висновки. Отже, спроможність підприємства є вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою ліквідність в умовах стратегічної спрямованості свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Стратегічне управління фінансовою стійкістю підприємства забезпечує стабільну платоспроможність у тривалій перспективі, в основі якої є можливості постійної збалансованості активів і пасивів, доходів і витрат, позитивних і негативних грошових потоків.

Список літератури.

1. Котляр М.Л. Платоспроможність та ліквідність в системі оцінки фінансової стійкості підприємства // Економічний простір. – 2008. – №11. – С.192-199

2. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 388 с.