К.е.н. Залуніна О.М., Корнеєва К.О.
Кременчуцький державний й університет імені Михайла
Остроградського
Фактори негативного впливу на безпеку банківської
системи
Банківська
система України - це дуже складний механізм у відносинах між державою, комерційними
банками та фізичними та юридичними особами.
Банківська
система України сьогодні вважається одним із найрозвинутіших елементів
господарського механізму, оскільки її реформування було розпочато раніше за
інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні
завдань переходу до ринку. Сьогодні спостерігається зростання ділової
активності населення, продовжує розвиватись випуск та інфраструктура кредитних
карток, впроваджуються нові продукти, різноманітні форми депозитів, Інтернет-банкінг
та ін.[1]
Проте,
незважаючи на усі позитивні зрушення, банківський сектор України залишається на
сьогодні недосконалим і не відповідає вимогам реальної конкурентоздатності
економіки. За загальними результатами діяльності він є збитковим і містить численні
проблеми, викликані як кризовими явищами економіки, так і грошово-кредитною
політикою Національного банку України, діями влади і внутрішньобанківськими
факторами. У результаті український банківський сектор не виконує ефективно
своїх функцій, якими є:
·
мобілізація грошових ресурсів на вклади від клієнтів;
·
надання клієнтам позик і створення нових платіжних засобів;
·
здійснення розрахунків між клієнтами.[2]
В
Україні ж виконання цих функцій банками пов'язане з викладеними нижче
проблемами, серед яких: відсутність довіри до банків з боку населення; низький
рівень кредитування (особливо довгострокового); низький (порівняно зі світовим)
рівень розрахунків між клієнтами. На виконання банками України своїх функцій
впливає також те, що більшість грошей перебуває поза банками у вигляді готівки,
що безпосередньо стосується функції мобілізації ресурсів банками.
За
останні декілька років банківська система нашої держави під впливом різних
факторів потерпіла великих змін, як позитивних так і негативних, які відчутно торкнулись
усіх громадян та підприємців нашої країни.
На процес розвитку банківської системи й у такий спосіб на її роль у
соціально-економічному розвитку країни впливає сукупність факторів як зовнішніх
стосовно банківської системи, так і внутрішніх.
До
зовнішніх факторів варто віднести макрофактори, або фактори середовища. До них
ми відносимо: економічні, політичні, правові, соціальні й форс-мажорні.
Розвиток
банківської системи може стримуватися під впливом таких факторів, як надмірний
податковий прес на прибуток банків, відсутність достатніх ресурсів для
здійснення банківських операцій, збитковість значного числа великих і середніх
підприємств, загальне зниження рівня доходів населення.
До політичних факторів
ставляться ті рішення органів влади й керування на федеральному, регіональному й місцевому рівнях, які впливають на характер рішень,
прийнятих суб'єктами банківської системи. До
соціально-психологічних факторів ставляться: упевненість більшості населення в
правильності проведених економічних перетворень, у стабільності податкового,
митного, валютного законодавства, у гарних перспективах для економіки в цілому
і її окремих галузях.
Форс-Мажорні обставини, що є
слідством стихійних лих і непередбачених подій, які приводять до збоїв у
платіжних системах, можуть бути розділені на:[3]
• природні (повені,
землетрусу, урагани), які технічно утрудняють функціонування банківської
системи;
• політичні - закриття границь, введення міжнародних заборон на
економічні відносини з іншими державами, військові конфлікти;
• економічні (відмова держави від виконання
своїх фінансових зобов'язань, зміна правил розрахунків, зміна системи
оподатковування, введення обмежень на експортно-імпортну діяльність, кризи на
фінансових ринках), які приводять до утруднень банків і клієнтів, викликаним
загальною невизначеністю господарської діяльності.
Під внутрішніми
факторами, що впливають на результати функціонування банківської системи як
єдиного цілого, варто розуміти сукупність факторів, які формуються суб'єктами
банківської системи: Центральним банком, комерційними банками, банківськими
асоціаціями.
Проаналізувавши
ряд вище зазначених проблем, ми можемо запропонувати ряд пропозицій, які
зможуть допомогти при розв’язанні цих проблем, а саме:[4]
Для
розв'язання наведених проблем необхідно здійснити такі заходи:
·
розширити мережу комерційних банків в інших регіонах країни;
·
звузити процентну маржу комерційних банків;
·
розробити механізм розмежування банківських фінансів і урядових фінансів;
·
позбавити уряд можливості брати у Національного банку України та
комерційних банків гроші в кредит чи то у прямій, чи то у завуальованій формах,
під виглядом первинної емісії облігацій внутрішньої державної позики;
·
удосконалити податкову систему країни;
·
ввести єдині загальнодержавні реєстри рухомого і нерухомого майна;
·
розвивати та стимулювати приватну власність;
·
оптимізувати ризик-менеджмент;
·
збільшити кількість та підвищити якість банківських послуг на основі
використання сучасних технологій і обладнання;
·
впроваджувати нові банківські продукти;
·
розвивати кредитування малого бізнесу;
·
розвивати взаємовідносини банків з клієнтами;
·
розвивати Інтернет-банкінг, залучати для цього відповідних
висококваліфікованих спеціалістів, використовувати новітні інформаційні
технології;
·
сформувати нову, ринкову психологію людей та довіри в них до банківської
системи, тощо.
Проблеми, які стоять перед
українськими банками, не є неподоланними. Вони потребують формалізації і
цілеспрямованої роботи як органів державної влади, так і самих комерційних
банків.
Список використаних
джерел:
1.
Мороз
А.Н. "Основы банковского дела". Киев 1994 г.
2.
Петрук О.М. Банківська справа:
Навчальний посібник / За ред. д- ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця. – К.:
Кондор, 2004. – 461 с.
3.
Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і
грошово-кредитна політика: Навчальний посібник.–К.:Атіка, 2005.– 480 с.
4.
Сухарський В.С.
Ощадно-банківська справа. – Тернопіль: Астон, 2003. – 464 с.