В.О. Клочковська, викладач кафедри економічної теорії

Вінницький національний аграрний університет

П.В. Тодосійчук, магістрант факультету економіки та підприємництва

Вінницький національний аграрний університет

Кредитування в умовах кризових явищ

в економіці України

Анотація. У роботі обгрунтовано проблеми кредитування економіки України, які виникли внаслідок глобальної фінансової кризи, а також запропоновано варіанти виходу з неї.

Ключові слова: кредитування, сектор економіки, фінансова криза, джерела фінансування.

Вступ. Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства - споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.
Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообороті оборотних коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів.

Постановка задачі. На нинішньому етапі стабілізації економіки забезпечення стійкого економічного зростання в усіх регіонах на основі найбільш ефективного і комплексного використання їхнього ресурсного потенціалу є одним із головних важелів зміцнення досягнутих позитивних тенденцій у соціально-економічному розвитку економіки підприємств різних галузей.

Аналіз останніх досліджень. Дослідження проблеми розвитку та вдосконалення кредитних відносин висвітлено у працях багатьох наукових дослідників. З-поміж них слід виділити таких українських вчених, як А. В. Соболь, І. В. Кудря, С. О. Коновалова, І. А. Нідзельська та інші в яких широко висвітлено специфіку кредитування підприємств в період кризових явищ у економіці України.

Мета роботи. У роботі обгрунтовано реальний стан ситуації на кредитному ринку України, а також наведено шляхи вирішення кризових явищ, які мають прояв у роботі фінансово-кредитного механізму як важливого структурного елементу господарського механізму.

Результат дослідження. Для нормального функціонування виробничого процесу суб'єкт господарювання повинен мати необхідні запаси, що створюються його власними коштами. Однак через різні обставини, специфічні для кожного підприємства (сезонність і характер виробництва, умови постачання матеріалів та сировини, тривалість робочого періоду тощо), потреба в оборотних коштах може раптово зростати, що й зумовлює необхідність одержання кредиту. За рахунок кредиту, як правило покривається лише різниця між загальною потребою в оборотних коштах і наявними в розпорядженні підприємства власними коштами. Банківський кредит виступає як балансуюче джерело формування оборотних коштів і забезпечує нормальні умови господарської діяльності [3].

Економічна ситуація, що склалася із кредитним забезпеченням реального сектору банківською системою України, а саме підприємств малого та середнього бізнесу, на сьогодні не відповідає потребам активізації підприємницької діяльності і стимулювання розвитку виробництва. Тому для удосконалення практичної реалізації механізму кредитного забезпечення підприємницької діяльності на сьогодні вкрай актуальним залишається питання організації кредитних відносин комерційних банків із суб'єктами підприємницької діяльності на засадах взаємовигідного партнерства. З цієї точки зору, становлення якісно нового рівня кредитних взаємин є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності комерційних банків в умовах ринкової економіки [2].

За даними офіційних даних НБУ проаналізуємо структуру наданих кредитних ресурсів протогом 2008-2009 років, за допомогою даних наведених в таблиці 1.

Таблиця 1

Кредити надані нефінансовим корпораціям, за видами економічної діяльності у 2008-2009 році, млн грн

Види економічної діяльності	2008 рік				2009 рік
	Усього	у тому числі за строками			Усього	у тому числі за строками
		до 1 року	від 1 року до 5 років	більше 5 років		до 1 року	від 1 року до 5 років	більше 5 років
Усього	443665	190299	203247	50119	453678	191310	206940	55428
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	28812	10851	16254	1707	24688	9123	13896	1669
Рибальство	420	86	332	1	299	197	101	1
Добувна промисловість	7684	4700	2404	580	10283	7004	2547	733
Переробна промисловість	106029	45453	48800	11776	105754	39499	49664	16592
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	8630	5240	2905	484	9358	6075	3092	191
Будівництво	39274	10667	22064	6534	40906	9563	23743	7600
Торгівля	155818	76159	63748	15911	162676	79683	68689	14304
Готелі та ресторани	4168	1031	2390	747	4323	966	2380	978
Транспорт та зв’язок	15990	6709	7298	1983	15119	6396	6767	1955
Операції з нерухомим майном	69260	27002	33550	8708	74129	30819	33415	9894
Освіта	444	56	174	213	209	119	31	59
Охорона здоров’я	2545	1051	1044	450	1440	345	697	398
Надання комунальних та індивідуальних послуг	4591	1282	2284	1025	4495	1522	1919	1054

* Розраховано за даними Національного Банку України

Отже, за даним таблиці можна сказати, що обсяги кредитування галузей народного господарства залишаються практично на тому ж кризовому рівні, хоча простежуться незначне поліпшення становища на фінансово-кредитному ринку. Це збільшення відображається на рівні 10013 млн грн у 2009 році порівняно із 2008 році.

Рис.1. Кредити надані нефінансовим корпораціям

Даний процес також підтверджується змінами у структурі галузей економіки. Так відбулозя збільшення кредитування у добувну, енергетичну промисловість, будівництво, торгівлю, готельний бізнес, у операції з нерухомим майном. Проте це незначне збільшення повністю нівелюється зменшенням кредитування у сільське господарство, рибальство, переробну промисловість, транспорт та зв’язок, а також освіту, охорону здоров’я та надання комунальних послуг (рис.1).

Найбільш вагомими макроекономічними чинниками, котрі перешкоджають діяльності комерційних банків, знижують ефективність їх функціонування у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності, нині залишається економічна нестабільність в країні, недосконалість податкового законодавства і нормативно-правового регулювання банківської діяльності, а також високий ступінь ризику кредитного забезпечення реального сектору економіки.

Однією з основнимх проблем кредитування реального сектора економіки є те, що більшість кредитних ресурсів якщо і надається, то лише на короткотерміновий період користування. Тому дана ситуація призвела до виникнення двох груп проблем загальноекономічного та банківського спрямування.

Загальноекономічний напрям передбачає потребу у наступних заходах:

а) структурної перебудови економіки із тим, щоб поліпшити фінансовий стан підприємств і підвищити їхню кредитоспроможність;

б) скорочення рівня державних витрат, які поглинають значні обсяги
як емітованих коштів, так і кредитних ресурсів, не створюючи при цьому
нову вартість;

в) реформування податкової системи і зниження частки готівки в обігу, яка, обслуговуючи тіньовий оборот поза банківською системою, суттєво знижує потенціал мультиплікаційного ефекту.

Висновки

З метою удосконалення кредитних взаємин комерційних банків із суб'єктами підприємницької діяльності в Україні, становлення якісно нових партнерських відносин за необхідне видається вжити наступні заходи:

По-перше, сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує і суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед, на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур). Задля цього необхідно переглянути зміст кредитної політики комерційних банків та вжити відповідних заходів НБУ в плані розширення обсягів рефінансування. По суті, йдеться про необхідність сприяння на державному рівні визначенню у якості стратегічних пріоритетів кредитної політики комерційних банків саме завдань щодо кредитування підприємницьких структур.

По-друге, стратегія комерційних банків щодо кредитного забезпечення підприємницької діяльності має бути орієнтована передусім на задоволення виробничих потреб підприємств малого та середнього бізнесу, а також повинна бути спрямована на аналіз інноваційних можливостей потенційних позичальників, якісний інноваційний менеджмент проектів, що пропонуються до фінансування (особливо, у сфері високих технологій).

По-третє, необхідний систематичний аналіз (в режимі моніторингу) макроекономічяої інформації з метою покращення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів у різних галузях та секторах економіки.

Вищевказані заходи обумовлюють необхідність вирішення ряду питань, пов'язаних із удосконаленням роботи комерційних банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності, а саме: концентрацією серйозних зусиль в частині методологічної та аналітичної роботи, щодо експертного аналізу кредитоспроможності позичальників; глибокого і систематичного маркетингового аналізу ринку кредитних ресурсів у розрізі галузей, суб-галузей та економіко-географічних регіонів (з точки зору виявлення їх об'єктивних потреб і можливостей).

Література:

1. www.bank.gov.ua

2. Коновалова С.О. Специфіка кредитно-грошової політики в умовах світової фінансової кризи// Інвестиції: практика та досвід.- 2009.-№8.-С.47-48

3. Костогриз В. Проблеми довгострокового кредитування в банківській системі України // Вісник КНТЕУ.-2009.-№4.-С. 104-109

4. Марцишевська Ю.Л. Роль фінансово-кредитного забезпечення підприємств // Економіка АПК.-2009.-№5.-С.98-100