Экономические науки/11.
Логистика
Коліна Лілія Михайлівна
Національний
технічний університет України
«Київський
політехнічний інститут», Україна
Система ERP як ефективний інструмент
планування ресурсів підприємства
Підприємство
є складною сукупністю взаємодіючих та взаємозалежних елементів. Особливо з
розвитком та розширенням підприємства, збільшенням кількості постачальників,
товарів та споживачів, управління всією системою ускладнюється та
сповільнюється.
Так
виникає необхідність створити єдину
систему, яка обслужить та догодить всім відділам та підрозділам. Необхідно
скомбінувати їх всіх в рамках однієї інтегрованої програми, яка б працювала з
єдиною базою даних, так, що всі департаменти могли б легше обмінюватися
інформацією та спілкуватися один з іншим. Такий інтегрований підхід обіцяє
повернутися великою віддачею, якщо компанія зможе коректно установити та
налагодити таку систему [1].
Тому для
підвищення ефективності управління всіма елементами на підприємствах
використовують комп’ютерні та інформаційні технології.
У відповідності зі словником APICS (American Production and Inventory Control Society),
термін «ERP-система» (Enterprise Resource Planning –
Управління ресурсами підприємства) може вживатися у двох значеннях:
1. ERP-система
– це інформаційна система для ідентифікації і планування всіх ресурсів
підприємства, які необхідні для здійснення продаж, виробництва, закупівель і
обліку у процесі виконання клієнтських замовлень.
2. ERP-система
(у більш загальному контексті)– це методологія ефективного планування і
управління всіма ресурсами підприємства, котрі необхідні для здійснення продаж,
виробництва, закупівель та обліку при виконанні замовлень клієнтів у сферах
виробництва, дистрибуції і надання послуг.
Істинне
призначення ERP – у інтеграції всіх відділів і функцій компанії в єдину
комп’ютерну систему, яка зможе обслужити всі специфічні потреби окремих
підрозділів. Для цього типова ERP-система використовує багато різних програмних і апаратних компонентів,
модулів [2].
Переваги ERP-систем: без ERP-системи виробник
змушений працювати з великою кількістю систем, які не здатні взаємодіяти між
собою. Нижче наводяться задачі, яким потрібно взаємодіяти між собою:
- технічний
дизайн (найкращий спосіб виготовити виріб);
- відстеження
замовлень: від прийняття до виконання;
- цикл
отримання доходу – від накладної до отримання готівки;
- управління
взаємозалежністю складних специфікацій матеріалів;
- перевірка
на відповідність бланків замовлень (що було замовлено), квитанцій про
надходження товарів (що було отримано) і витрат (рахунок-фактура від
виробника);
-
бухгалтерський облік для всіх цих задач, облік доходів, витрат и прибутку на
детальному рівні [1].
Але незавжди впровадження систем ERP на підприємствах стає
успішним. Іноді, всупереч всім очікуванням, не скорочуються витрати праці на
виконання рутинних операцій, зберігаються недоліки здійснення
виробничо-господарських операцій.
Причин невдалих впроваджень є сотні. Зазвичай впровадження ERP систем
проектується без урахування стратегії розвитку бізнесу, порушується принцип
системи «зверху-вниз», надмірно захоплюються реінжинірингом бізнес-процесів
тощо.
Варто виділити основні
помилки при впровадженні на підприємстві ERP-системи.
Помилка
№1. Проектування системи ERP без урахування стратегії розвитку компанії.
При можливому розвитку та
розширенню компанії в перспективі, продуктивність внутрішніх телекомунікаційних
каналів повинна бути розрахована на підвищене навантаження. Якщо це не буде
передбачено заздалегідь, то протікання господарських операцій буде
гальмуватися.
Помилка
№2. Проектування системи ERP «знизу-вверх».
Розподіл інформаційних
потоків буде вірним, якщо почати побудову системи з уточнення потреб у
відомостях верхніх рівнів управління, поступово опускаючись «вниз». При такому
підході в першу чергу формулюються і визначаються показники, необхідні вищому
керівництву, а також частота їх розрахунку. Потім встановлюються дані,
необхідні наступній в ієрархії керівній ланці і т.д.
Помилка
№3. Надмірний реінжиніринг бізнес-процесів.
Досить часто компанія, що
впроваджує ERP-систему, або погоджується на реінжиніринг всіх
бізнес-процесів і їх підпорядкування вимогам базової функціональності обраної
системи, або наполягає на збереженні існуючої практики роботи і, власне, на кардинальній
перебудові системи. Ці дві крайності поповнюють список невдач при створенні та
впровадженні ERP-систем.
Помилка №4. Невірна оцінка економічної
ефективності впровадження ERP-системи
[3].
Таким чином, окресливши переваги ERP систем та окресливши основні
помилки та ризики в процесі впровадження, можна зробити висновок, що на
сьогоднішній день вміле та ретельне оснащення підприємства такою системою
забезпечить велику економічну віддачу вкладених коштів.
Література:
1. Аналитика
и новости по системам автоматизации предприятия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.erpnews.ru/
2. Незалежний
портал «ERP-online» [Електронний
ресурс]. – Режим
доступу: http://www.erp-online.ru/
3. Мухтарова Г. Внедрение ERP: основные ошибки [Електронний
ресурс]: [стаття] /Г. Мухтарова//Директор-Инфо. – 2003. -
№36 (100). – Режим доступу: http://www.cfin.ru/itm/kis/basic_errors.shtml