Економічні
науки / 10. Економіка підприємства
К.е.н. Ігуменцева Н.В., Пивоварова О. А.
Харківський
національний університет радіоелектроніки, Україна
Удосконалення
системи мотивації на підприємствах зв’язку
Підприємства зв’язку – є однією із
найважливіших складових економіки кожної промислово розвиненої країни, а
засобам зв’язку сьогодні відводиться особлива роль у формуванні єдиного
інформаційного простору як в національному, так і в світовому масштабі.
Сьогодні на підприємствах зв’язку
відбуваються трансформаційні зміни в напрямі посилення ринкової конкуренції.
Сучасний процес таких змін ускладнюється багатьма проблемами, а саме: мотивація
персоналу на сьогодні характеризується відсутністю налагодженої
соціально-економічної моделі регулювання та розвитку, неадекватність
використовуваних раніше методів управління системи мотивації у сучасних умовах,
механічне перенесення методик, розроблених за кордоном, у практику підприємств
зв’язку без урахування специфіки вітчизняного менталітету та підходу до
управління бізнесом.
З принципів мотивації зроблено наступні
висновки, а саме: по-перше, мотивація не повинна суперечити законам управління,
так як вона є однією із його функцій; по-друге, мотивація не повинна суперечити
законам логіки, так як логіка є наука про закони правильного мислення, яке веде
до істини. Незважаючи на таке різноманіття існуючих підходів у визначенні
закономірностей мотивації виділено загальну її особливість: мотивація
обов’язково є цілеспрямованою і застосовується для інтенсифікації досягнення кінцевого
результату будь-якої економічної структури[1].
Оцінка ситуації, яка склалася, дозволяє
стверджувати, що зроблені кроки в цьому напрямі не дали очікуваних результатів.
Одним із шляхів вирішення вище зазначених проблем є підвищення керованості мотивацією
праці на підприємстві та своєчасна оцінка процесу мотивації персоналу з метою
формування середовища зацікавленості працівників у кінцевих результатах
діяльності, ефективність якої спроможна компенсувати недоліки інших функцій
управління.
Методологічні засади дослідження розвитку
мотивації персоналу було закладено в наукових працях таких видатних вчених, як
П. Друкер, А. Маслоу, М. Мескон, Ф.Тейлор та ін. Вагомий внесок у розроблення
теоретичних і практичних засад трудової мотивації зробили такі вітчизняні вчені
та вчені країн СНД: А. Афонін, Д. Богиня, М. Семикіна, О. Грішнова, В. Данюк,
Г. Дмитренко, А. Колот, А. Кібанов, Г. Куліков, В. Онікієнко, З.
Купріянова, А. Кузьмінов, Р. Фатхутдінов, та ін[2].
Серед всіх видів оцінок слід виділити
оцінки трудової діяльності і якостей працівників. У першому випадку йдеться про
оцінку результатів праці, виконуваних функцій, складності виконуваних робіт,
інтенсивності праці і так далі, в другому – про оцінку ділових, професійних і
особових якостей. Перші оцінки базуються більше на нормативних методах, другі –
на експертних. Як у першому, так і в другому випадку найбільш сучасним є
кількісний підхід: бальні, графічні, коефіцієнтні, рангові(рейтингові) виміри,
що характеризують рівень досягнення норм або необхідного (ідеального) стану
того або іншого параметра або якості[3]. Головна функція оцінки – мотиваційна.
Як показав аналіз зарубіжного досвіду,
найбільш типовим і широко вживаними оцінками персоналу стали оцінка виконання
обов'язків по певній формі, наслідком якої є план поліпшення виконання
обов'язків; оцінка характеристик претендентів на посаду керівника; рейтингові
шкали оцінювання; оцінююче інтерв'ю.
У системі мотивації можна виділити ряд
найважливіших факторів, що дозволяють задовольнити широкий спектр потреб
працівників і сприяти розвитку в ньому якостей, необхідних для успішного
функціонування телекомунікаційного підприємства. Як основні елементи цієї
системи можна виділити наступні.
1 Система оплати праці – найголовніший
елемент.
2 Ріст персоналу – забезпечує кожному
працівнику перспективу в ієрархічній структурі.
3 Підвищення якості персоналу і
гармонічний розвиток особистості.
4 Соціальні гарантії.
5 Надання пільг.
6 Участь у власності і керуванні.
7 Збагачення праці і регулювання
поводження.
8 Поліпшення умов праці –
елемент, що дозволяє зробити роботу приємною і привабливою.
Актуальність даної проблеми обумовлена
тим, що в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки зростає роль і
виникає необхідність посилення саме економічного змісту мотивації праці[1]. Без
цього не можна розглядати на практиці об’єктивні передумови для підвищення
ефективності виробництва – основи зростання реальних доходів і рівня життя
населення. Стосовно підприємств зв’язку ці питання залишаються практично не
дослідженими. Глобалізація економіки, посилення конкуренції на ринках збуту
зумовлюють необхідність децентралізації управління і перехід до раціональніших
організаційних структур управління підприємствами та відповідно до гнучкішого й
ефективнішого використання персоналу підприємств.
Література:
1.
Осадца
З.І. Економічна оцінка мотивації трудової діяльності на підприємствах в
сучасних умовах: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.07 / Національна
академія наук України, Інститут регіональних досліджень – Л., 2007. – 21с.
2.
Колот
А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 337с.
3.
Дмитренко Г.А., Шарапатова Е.А., Максименко Т.М.
Мотивация и оценка персонала: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2002. – 248с.: ил. –
Библиогр.: с. 240-244.