Современные информационные технологии/3.Программное обеспечение

 

К.т.н. Гадецька З.М., ст. викладач Костьян Н.Л.

Східноєвропейського університету економіки та менеджменту

Сучасні інтернет-технології, що застосовуються в туристичній індустрії

В даний час індустрія туризму є однією з найбільших, високоприбуткових і найбільш динамічних галузей світової економіки. Успішний розвиток туризму надає вплив на такі ключові сектори економіки, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання і ін.

У порівнянні із значенням туризму для розвинутих країн його важливість для національної економіки України поки що не так вели­ке, що пояснюється відсутністю у нашій країні організованої на відповідному рівні індустрії туризму як єдиної системи, яка дозволяє здійснювати  обслуговування на рівні світових стандартів. Сьогодні  вітчизняна індустрія туризму потребує сучасних методів управління, які нададуть її можливість вижити у кон­курентній боротьбі на світовому туристському ринку. Один із шляхів подолання проблеми — використання сучасних інформаційних технологій управління, наприклад пов‘язаних із застосуванням персональних комп‘ютерів і Інтернету.

Вплив Інтернет-технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов’язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентноздатність фірми на сьогоднішньому ринку.

Саме Інтернет може стати “проривом” України у рекламний простір країн світу, ознайомлюючи закордонних потенційних клієнтів з можливостями українського туристичного бізнесу, перевагами відпочинку на провідних курортах Закарпаття, Криму, степової зони та ін., перспективами відпочинку в системі “зеленого туризму” тощо.

У сучасних умовах особливий інтерес у підприємств індустрії туризму визивають наступні форми використання Інтернету [1]:

•   комунікації і зв‘язок;

•   реклама та просування туристського продукту;

•   маркетингові дослідження;

•   електрона презентація фірми та її туристського продукту;

•   використання можливостей електронних міжнародних туристських виставок та ярмарок;

•   використання систем бронювання та резервування;

•   самостійне формування туру;

•   використання електронних каталогів туристського продукту по країнам та напрямкам;

•   отримання інформації про країну, оперативного про­гнозу погоди у різних країнах, розкладу руху транс­порту;

•   отримання оперативної інформації про тарифи та ціни готелів, ресторанів і перевізників;

•   використання мережі Інтернет для розрахунків;

•   віртуальний туризм».

Для фірм, які займаються туристичним бізнесом, Інтернет в першу чергу є ідеальним засобом для реклами. Багато хто з далекоглядних керівників туристичних фірм і агенцій почали розглядати Інтернет як засіб залучення клієнтів вже давно. Багато з них обзавелася виходом в мережу, поштовою скринькою, у багатьох є свої сторінки в мережі. Мережа дає можливість з мінімальними витратами поінформувати багатомільйонну цільову аудиторію про послуги фірми. Крім того, перевагами реклами в Інтернеті є те, що вона дозволяє передавати текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також оцінювати ефективність заходів за рахунок зворотного зв’язку із цільовою аудиторією. Реклама в Інтернеті стала можливою завдяки  створенню та використанню туристичних Інтернет-ресурсів: Web-сайтів, Web-порталів, які дозволяють не лише ознайомитися з туристичними маршрутами, їх програмою але і забронювати їх через Мережу.

Зараз, за даними великого  туристичного порталу Отпуск - http://www.otpusk.com сайти в Україні мають багато  туркомпаній. Але реальними успіхами поки на цьому шляху похвалитися можуть небагато. Причини полягають в наступному. Серед об‘єктивних причин не дуже широке розповсюдження Інтернету в Україні (у нас число web-підключень в 15-20 разів менше, ніж в США), неякісні лінії зв'язку, недостатній розвиток системи електронних платежів, відсутність правових гарантій, невисокий рівень довіри користувачів до віртуальних туристських фірм, небажання повідомляти відомості особистого характеру та  номер кредитної карти або і т.п.  Крім того відмітна особливість туристського українського Інтернету - значна більшість сайтів працюють не в режимі on-line, тобто не в режимі відображення реальної інформації про наявність місць і негайного підтвердження бронювання, а в режимі offline, коли заявки, що поступають з сайту по електронній пошті, обробляються менеджерами вручну. Це не стимулює агентську мережу операторів до переходу на інтернет-резервування. Крім того, неуспіх багатьох туристських ресурсів Інтернету криється у відсутності грамотної маркетинговой політики по розвитку власного сайту. Для підняття рейтингу свого сайту турфірмам недостатньо тільки розміщувати анонси на провідних пошукових серверах, потрібна ще підтримка банерною рекламою, розсилка бюлетеня сайту по е-mail зацікавленим організаціям, забезпечення зворотного зв'язку.

Низька відвідуваність і бронювання на туристських сайтах часто викликані і непрофесіоналізмом самих турфірм. Спеціалісти по Інтернету відзначають невиправдано громіздкий дизайн туристських сайтів українських турфірм, що затрудняє спілкування користувача з ресурсом. Нерегулярне оновлення інформації на сайті, характерне для багатьох туристських ресурсів, також не сприяє зростанню відвідуваності.

Але в той же плюси від використання Інтернету значно переважають, а значить, збільшується кількість Web-сайтів підприємств туристичної індустрії.  Інтернет надає величезний вибір для туристів, економить час (бронювання послуг здійснюється миттєво) і гроші. Тут немає стовпотворіння і ажіотажу, робити покупку туру досить комфортно (не виходячи з будинку, та і спілкування з Мережею простіше і зручніше, ніж з деякими працівниками турфірм). 

Умовно всі сайти українських турфірм можна розділити на три групи. Перша найбільш численна група - це інформаційні ресурси, що представляють в кращому разі повні електронні варіанти операторських каталогів, і які підтримують прийом заявок на бронювання в режимі ofline. Дослідження туристичних Інтернет-ресурсів на Черкащині виявило, що лише незначна більшість туристичних агенцій  (близько 10%) мають свої власні сайти.  Це такі туристичні агенції, як «Комфор-тур» (www.tur.ck.ua), «Альфа-Нита»  (www.alfanita.ck.ua) та деякі ін.

Прикладом же найбільш успішного Інтернет-проекту по створенню власних сайтів  туристичних фірм в Україні виявився сайт фірми «Магазин Горящих путевок» (www.tournews.ru), що набрав обороти в 1998 - 1999 роках. Вдала назва фірми, стильний дизайн, уміле розкручування в мережі дозволили цьому сайту і фірмі вибитися в лідери серед українського турбізнесу. Це один з перших прикладів, коли турагентство зробило в своєму бізнесі ставку на Інтернет і добилося успіху.

Друга невелика група - це сайти українських найбільш популярних українських туроператорів, що мають функцію бронювання турів. Умовно сайти  найбільш просунутих українських туроператорів можна розподілити на дві категорії. До першої категорії можна віднести сайти, які дозволяють бронювати тури у європейському напрямку. Серед яких можна назвати такі, як туроператора «Инкомартур 93» (www.incomartour.kiev.ua), туристичної фірми «Феерия» (www.feerie.com.ua), туристичної компанії «Аккорд–Тур» (www.akkord-tour.com.ua),  міжнародного туроператора «Артекс'94» (www.artex.com.ua), туристичної компанії «Натали Вояж-Сервис» (www.natalyvoyage.com.ua). До другої категорії можна віднести сайти, які дозволяють бронювати тури у східному напрямку і таких значна більшість. Серед них можна назвати такі, як міжнародного туроператора «Turtess» (www.turtess.com.ua), туроператора «Pegas Touristik» (www.pegast.com.ua), міжнародного туроператора «Тeztour» (www.teztour.com), туроператора «Karyatour» (www.karyatour.com.ua), туроператора «Іdriska-tour» (www.idriska-tour.com), туроператора «Аnextour» (www.anextour.com).

Якщо проаналізувати основні розділи ("о нас", "контакты", "описание стран", "наши туры") цих сайтів, то можна відзначити, що на  90% вони однакові у всіх  туроператорів. Хотілося б відзначити найцікавіші по дизайну і наповненню Інтернет-проекти які пропонують туроператори: «Pegas Touristik», «Karyatour»,  «Turtess». Серед туроператорів по європейському напряму хотілося б відзначити  сайт туроператора «Феерии». Ось, де відчувається справжня любов до своєї справи - завжди свіжа і повна інформація, постійно оновлюються сторінки, маса фотографій, відгуків, карт. Показовий в цьому плані і приклад туроператорів «Інкомартур» і «Аккорд–Тур».

Дослідження туристичних Інтернет-ресурсів на Черкащині виявило, що значна більшість туристичних агенцій  (близько 80%) використовують у своїй діяльності для бронювання послуг саме сайти найбільш популярних українських туроператорів, серед яких найбільшою популярністю користуються саме сайти, які дозволяють бронювати тури у східному напрямку.

До дуже нечисленної третьої групи входять фірми - користувачі глобальних комп'ютерних систем бронювання (GDS) або партнери великих зарубіжних мегаоператоров, що використовують на своїх сайтах інтернет-системи бронювання, які побудовані на фірмовому програмному забезпеченні, - АРI у Аmasdeus, Тravel Select, Trip Manager у Worldspan, ХМL Select і у Galileo. В даний час близько 90% ринку по бронюванню послуг займають чотири системи GDS: Galileo/Apollo, Amadeus/SystemOne, WorldSpan/Abacus, Sabre/Fantasia. Подібні повноцінні системи бронювання можна знайти на сайтах компаній «Destination of» (www.dotw.com), «Сага» (www.saga.ua), «Сlass-tour» (www.class-tour.com) та ін.

Можливості реклами з Інтернеті не обмежуються лише туристичними сайтами. Ще одним досить корисним для рекламної компанії турфірм є використання можливостей пошукових систем. Зрозуміло, завдання-максимум - перебування сайту турфірм на перших позиціях за всіма цікавлячим запитам, причому безкошиовно. Але досягти цього досить важко. У залежності від специфіки пошуку можна використовувати як іноземні (www.yahoo.com, www.altavista.com, www.google.com), так і російські (www.rambler.ru, www.yandex.ru, www.mail.ru), а також українські системи (www.topping.com.ua та інші) [2]. Такі системи пошуку містять індекси великої кількості веб-серверів Інтернету. Це є, з одного боку, перевагою, а з іншого боку – недоліком, оскільки на будь-який запит машини звичайно видають дуже значну кількість інформації, серед якої тільки невелика частина є корисною, і потрібно затратити багато часу для її фільтрування.

Іншим важливим та сучасним напрямком використання Інтернету в туризмі є розвиток останнім часом так-званого «віртуального туризму». Це можуть бути подорожі по музеях чи інших визначних місцях не покидаючи власної домівки з використанням комп’ютера. Такі подорожі здійснюють подвійний вплив на "віртуальних туристів" – вони не лише підіймають їх інтелектуальний рівень, але й заохочують побачити в реальному світі те, що вони зустріли в Інтернеті [3]. Наприклад, за допомогою Інтернету можна відвідати ряд музеїв в Україні.

Інтернет також надає можливість побувати в різних куточках земної кулі, де встановлені численні веб-камери, так звані «живі камери». Наприклад туристичний Інтернет-ресурс «Все страны мира» (http://www.stranymira.com/webcam), який дозволяє віртуально відвідати найкращі курорти та міста світу.

Встановлюючи веб-камери і транслюючи зображення в Інтернеті, туристичні фірми можуть таким чином приваблювати відвідувачів Інтернету, заохочувати їх відвідати визначені готелі, курорти тощо.

Можливості глобальної комп’ютерної мережі Інтернет дозволяють використовувати її як ефективний засіб у діяльності туристичних фірм України, передусім, в маркетингу. Сьогодні без Інтернету неможливо уявити діяльність сучасної туристичної фірми. Інтернет використовується практично переважають у всіх основних бізнес-процесах всередині туристичної компанії, починаючи з пошуку клієнтів і як комунікаційного і маркетингового інструменту та закінчуючи формуванням тур продукту. На жаль, в Україні Інтернет ще не набув достатнього поширення для ефективного маркетингу в мережі, проте якщо фірма працює із зовнішнім ринком – без Інтернету не обійтися.

Література:

1.     Чудновский А.Д. Информационные технологии управления в туризме: учебное посо­бие / А.Д. Чудновский, М.А. Жукова. - М.: КНОРУС, 2006. – 104 с.

2.     Плотникова Н.И. Комплексная автоматизация туристического бизнеса Ч.1. Информационные технологии в сфере гостеприимства – М.; Советский спорт, 2000 – С.285-286.

3.     Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Учебное пособие. – Минск: Новое знание, 2003. – 496 с.