"Педагогічні науки"

2. Проблеми підготовки фахівців.

Свириденко Ю.Ф., Кунцов В.П.

ПФ НУБіП України "Кримський агротехнологичний університет"

ПРО ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ВНЗ

Індивідуальний план - основа навчального процесу студента. Але як в умовах звичайної академічної групи може відбуватися індивідуальне навчання.

До речі, у США поняття "академічна група" не існує, тому що кожний учиться по індивідуальній програмі і відвідує лекції на вибір.

Хіба можна навчати в одній групі студентів прийнятих на контрактній основі і по держбюджету? Можливо, але при однаковому початковому рівні підготовці!

Хіба можна навчати в одній групі студентів різного рівня початкової підготовці (нижче середнього, середнього, вище за середнє)? Можливо, але при так названій диференціації і індивідуалізації навчання, що в сучасних умовах не раціонально!

Хіба може реалізовуватися індивідуальний план студента в рамках звичайної студентської групи? Не може! Тому що група функціонує за законами колективу, а індивідуальний навчальний план вимагає повної незалежності, самостійності і особистій відповідальності.

Як в умовах звичайної академічної групи створити умови із правом вибору режиму відвідуваності і навчального розкладу, включаючи не тільки навчання по системі "неповного дня", але і заняття у вихідні дні і під час канікул? А така проблема в сучасних реаліях "загальної вищої освіти" існує! Звичайно, сполучення заочної, вечернеї і очної форм навчання ці проблеми вирішує, але це вимагає вдосконалювання організації навчального процесу і реформування освіти.

Пропозиції про необхідність переходити від класно-визначеної системи "я говорю - ви слухаєте" до інноваційних методів в умовах традиційного навчання в групах залишаються пропозиціями й спробами їхньої реалізації.

Як відомо, немає методів навчання однаково ефективних для студентів різного рівня підготовленості: що добре для слабких студентів, зовсім не годиться сильним і навпаки. Будь-яка диференціація в таких групах створює видимість навчання. Що ж робити? Необхідно формувати групи з урахуванням підготовленості студентів, психологічних характеристик їхніх здатностей і можливостей.

Індивідуальний навчальний план студента відбиває природу індивіда в процесі навчання, визначаючи студентові можливість просуватися у вивченні навчального матеріалу зі швидкістю, що відповідає його здатностям. При цьому виконується строга вимога повного засвоєння матеріалу і можливості переходу до нового матеріалу тільки після засвоєння попереднього, тому що "Condіtіo sіne qua non" - засвоєння попереднього неодмінна умова засвоєння наступного. Саме індивідуальне навчання засноване на продуманому розподілі досліджуваного матеріалу на модулі, на праві студента завжди одержати консультацію, індивідуальну допомогу по цьому матеріалу і на здачі заліку або екзамену із цього матеріалу тільки тоді, коли він готовий здати. Хіба можна навчати кожного студента за індивідуальним планом, якщо вони займаються в одній групі за твердим розкладом занять, заліків і іспитів?

Індивідуальний навчальний план дозволяє передбачити неповторний характер кожної особистості і сприяти максимальному розвитку розумового потенціалу кожного студента.

При цьому програма навчання кожного студента включає загальнонаукові дисципліни, загальпрофесійні (базові), а також дисципліни на вибір. Комбінація різних предметів може являти собою унікальне єдине у своєму роді зміст освіти, що неможливо при масовому уніфікованому навчанні. Випуск різнобічно підготовлених фахівців, здатних працювати на стику наук, - об'єктивна потреба і умова сучасного науково-технічного прогресу.

Якість навчання у вузі залежить, насамперед , від якісного прийому абітурієнтів, які повинні мати необхідний рівень знань для навчання в конкретному ВНЗ. Тому учні передостаннього року навчання повинні проходити тестування, завдання якого не вимагають яких-небудь спеціальних знань, звичайно одержуваних у будь-якій середній школі. Даний тест установлює не рівень знань, а загальну здатність до логічного мислення й аналізу, кмітливість, уважність і т.д. Він призначений для надання учням допомоги в правильному рішенні питання про майбутнє навчання і трудову діяльність. Саме це тестування повинне бути повсюдним, визначаючи напрямок діяльності майбутнього випускника для надходження у ВНЗ, виявляючи здатності до навчання у вищому навчальному закладі.

Після закінчення середньої школи абітурієнт повинен здати вступні екзамени з конкретних предметів (тест успішності, досягнень у писемній формі) на основі стандартної програми для вступників у ВНЗ. Наприклад, при надходженні на інженерно-технічні спеціальності, як правило, потрібно три іспити (мова навчання, математика, фізика).

Оцінки, отримані абітурієнтом у середній школі, найважливіший показник. Саме атестат про середню освіту здійснює взаємозв'язок і наступність між середньою школою і ВНЗ; середній бал атестата найкращий показник прогнозування успіхів студента у ВНЗ, зрозуміло, при якісній роботі середньої школи.

Сучасні студенти дуже різні по своєму життєвому досвіду, цілям навчання, поглядам на освіту, по перспективах на майбутнє і т.п. Але їх усіх поєднує незадоволеність традиційними методами навчання у формі лекції. Читання тільки установних лекцій у порівнянні із традиційними вимагає великої самостійної роботи, припускаючи підвищення рівня науково-теоретичного знання студента в певній галузі, вироблення настільки необхідну в майбутньому навичок до самостійного придбання знання.

Перевага самостійної роботи в сучасному ВНЗ припускає індивідуалізовану систему навчання, суть котрої полягає в тім, що студенти самостійно визначають своє тимчасове навантаження для проходження курсу навчання по будь-якому предмету (у межах семестру). За допомогою викладача - радника вони становлять свою програму і самостійно здають її розділи. Лише після здачі чергового розділу програми курсу по якому-небудь предмету студентові дозволяється перейти до підготовці наступного розділу програми. Роль викладача як основного джерела інформації змінюється, таким чином, консультативною роллю радника.

Таким чином, самостійна робота студентів в обсязі сучасних вимог в умовах формування традиційних академічних груп, неможлива! Саме тому наш менталітет, хоча і з гумором, але сприймає слова пісні: "Від сесії до сесії живуть студенти весело!" Але як, колись говорив, один з міністрів освіти: "Програма у ВНЗ розрахована не на 2-3 безсонні ночі перед іспитом, а на 10 годин щоденної роботи студента протягом усього семестру". Тому необхідно докорінно переглядати структуру формування навчальних груп у ВНЗ, щоб не на словах, а на ділі індивідуалізувати процес навчання у ВНЗ і підвищити якість навчання.