Костишак О.О.

Кривогубова О.Є.

Новіков М.В.

Донецький Державний Університет Управління

Методика удосконалення процесу навчання шляхом використання інформаційних систем

Інтенсивна економіка, що знаходиться у режимі періодичного технологічного й організаційного відновлення, поступово перетворюється у економіку неперервного розвитку, для котрої характерно практично постійне удосконалення методів виробництва, принципів управління, експлуатаційних характеристик товарів та форм обслуговування населення.

Якість освіти – одна з основопологаючих вимог Болонського процесу. Удосконалення якості освіти вимагає розкриття творчого потенціалу студента, пошуку методів діагностики обдарованої молоді, профілактики та подолання негативних соціально-психологічних умов розвитку особистості.

За вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів у навчальних програмах усіх дисциплін. Інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо.

Використання ІКТ та технічних засобів у навчальному процесі вищого навчального закладу поступово вносить зміни в невід’ємні елементи традиційної системи освіти, замінюючи дошку і крейду на «робочий стіл» і комп'ютерні навчальні системи, книжкову бібліотеку на електронну, звичайну аудиторію на мультимедійну.

На сучасному етапі розвитку суспільства обсяг та складність інформаційних потоків з кожним роком збільшується:

· обсяг знань, що породжується у світовому співтоваристві, подвоюється кожні два – три роки;

· щодня у світі публікується 7000 наукових і технічних статей;

· обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі протягом двох тижнів, достатній для заповнення 19 млн. томів;

· у індустріально розвинутих країнах учні під час закінчення середньої школи одержують більше інформації, ніж їхні бабусі й дідусі за все життя;

· у наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч тощо. [2]

Важливим напрямом інтенсифікації навчально-пізнавального процесу є використання технічних засобів навчання (далі ТЗН) та інформаційно-комунікаційних технологій.

Застосуванню сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу велику увагу приділяють багато сучасних науковців таких як: А.И.Патанов, В.Є. Махов, И.Ф.Кацан, Н.Пасмор та багато інших. Ці автори указують, що для зниження трудойомкості учбового процесу, підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів необхідно впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій. Але ця проблема залишається відкритою і тому, відповідно потребує подальшого дослідження.

Сучасна освіта базується в основному на вербальному способі передачі знань. При цьому візуальний канал використовується мало, виникає «сенсорне голодування». Щоб надати навчально-методичній роботі зі студентами більш насиченого, динамічного, творчого та інтенсивного характеру потрібно використовувати аудіовізуальні засоби.

Використання аудіовізуальних засобів навчання може виступати важливим напрямом досягнення позитивних практичних результатів, тому що 90% всіх відомостей про навколишню дійсність людина отримує з допомогою зору, 9% за допомогою слуху та 1% - за допомогою інших органів відчуття.

Використання ТЗН у викладанні навчальних дисциплін дозволяє збільшити обсяг інформації, яку необхідно запам'ятати, приблизно на 35% і підняти ефективність занять на 20%. Крім того, це дозволяє значно інтенсифікувати пізнавальну діяльність студентів, дає можливість надати до навчального процесу додаткову інформацію [4].

В останній час отримав розповсюдження такий вид технічних засобів, як навчальне телебачення, котре за допомогою сучасної телевізійної техніки та телевізійних внутрішніх мереж і необхідного методичного забезпечення (відеороліки, діафільми, кінофільми) набуло широкого використання у вищих закладах освіти. Телевізійна техніка може використовуватися в автономному режимі в навчальних аудиторіях, обладнаних телевізорами, відеомагнітофонами.

Інформаційні системи (далі ІС) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних рішень.

ІС в освіті набули наукову і прикладну спеціалізації. З наукових позицій розглядаються особливості інформації на кожному об'єкті навчання, визначається склад функцій і задач, що реалізуються в системі, аналізуються методи та інформаційні технології розв'язання задач.

Прикладне значення має обґрунтування і вибір комплексу технічних засобів, організація інформаційної бази, програмне забезпечення, встановлення технології збирання, реєстрації, накопичування та обробки даних.

Інформатизація утворення (далі ІУ), у широкому змісті - комплекс соціально-педагогічних перетворень, зв'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією; у вузькому - впровадження в установи системи утворення інформаційних засобів, заснованих на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.

ІУ - частина процесу інформатизації суспільства, що розглядають як один з визначальних факторів повороту до високоорганізованої стадії цивілізації. Інформатизацію суспільства прийнято зв'язувати з "інформаційним вибухом", сутність якого складається в экспотенциальном наростанні кількості соціально значимої інформації (наукової, технологічної, культурної і т.д.).

Іноді замісь ІУ використовують поняття автоматизованої навчальної системи (далі АНС) - це комплекс технічного, учбово-методичного, лінгвістичного, програмного й організаційного забезпечення на базі ЕОМ призначений для індивідуалізації навчання.

Практика інформатизації середніх шкіл поставила ряд проблем. Однієї з найбільш гострих (крім матеріальної й організаційних) є проблема "опору вчителів" упровадженню НІТ у процес навчання, викликана протиріччям між колективними формами навчання, характерними для класно-визначеної системи, і індивідуалізацією навчання. Інша проблема - ймовірне зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звертання до знеособленої інформації(феномен "хакерства").

Вдала інтеграція ТЗН в процес навчання не лише забезпечить громадянам більш широкі та доступні шляхи отримання освіти, але й сприятиме зростанню ефективності використання інтелектуального потенціалу держави. Наявність сучасних технологій в освітніх програмах дають змогу майбутнім спеціалістам великі можливості для отримання інформації не тільки в своїй галузі, але й в усіх сферах життя сучасного суспільства.

Література:

1. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки: Закон України від 09.01.2007 № 537 – V // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. - № 12. – ст.102;

2. Інформаційні системи: Навчальний посібник / А.Є.Батюк, З.П.Двуліт, К.М.Обельовська, І.М.Огородник. Л.П.Фабрі. –Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, „Інтелект-Захід” 2004. –520 с.;

3. Гордієнко І.В. Інформаційні системи і технології: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. – 2 вид., перер. і доп. – К.:КНЕУ, 2003.–259 с.;

4. Журнал «Питання інтернет-освіти», Електронна версія: http://vio.fio.ru/vio_29/cd_site/Articles/art_1_4.htm.