Головачук Валентина Володимірівна

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ

В умовах складного економічного становища, яке склалося в Україні, соціальних струсів виховання духовно здорових учнів, навчання їх здорового способу життя як необхідної умови розвитку стало однією з найгостріших проблем сучасної школи [1]. Фахівці констатують зниження зацікавленості до навичок здорового способу життя, і, відповідно, стрімке зростання групи ризику в молодіжному середовищі. За даними прес-служби управління МВС України в Чернівецькій області 14% підлітків до 12 років систематично вживають алкогольні напої.

Ефективним шляхом виходу з кризового становища, як показав досвід багатьох країн світу, є валеологічна та медико-педагогічна освіта учнів. Державною національною програмою „Освіта” визначено, що пріоритетними напрямками реформування освіти є забезпечення в кожному навчально-виховному закладі гуманістичного підходу до дитини, відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової особи, запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, що негативно позначаються на здоров`ї дитини [3].

Стратегічним шляхом реалізації цього завдання є створення і розвиток системи валеологічної освіти, яка б передбачала розробку основних положень та умов здорового способу життя, методику їх упровадження, набуття та засвоєння школярами [2]. Тому серед інших завдань учитель (біології, фізичної культури) на уроках значне місце повинен відводити орієнтації дітей на здоровий спосіб життя. Цю потребу необхідно забезпечити насамперед через авчання і виховання валеологічних навичок і знань щодо профілактики та стимуляції здоров'я.

Сучасні підходи до валеологічної освіти та виховання, шляхи їх розвитку в Україні аналізують О. Дубогай, О. Куліш, підходи до еколого-валеологічного виховання в шкільному курсі розглядає Н. Цимбал.

Метою дослідження визначаємо розробку методів та форм роботи для успішного формування валеологічних знань, впровадження їх на уроках фізичної культури та визначення їх педагогічної ефективності.

Проведене серед учнів ЗОШ м. Чернівці анкетування виявило, що теоретично учні дають відповіді на всі питання щодо способу життя, а на практиці знання не застосовуються. Не проводиться гімнастика, не дотримується режим дня, не виконуються гігієнічні вимоги, насамперед, до харчування. Заборона на продаж в установах освіти регіону чіпсів, солодкого, газованих напоїв та інших шкідливих продуктів харчування виконується, проте розташовані поруч із закладами продольчі магазини зачинити не можливо. У зв'язку з цим самі учні у 67% випадків визначають своє здоров’я як задовільне, у 19% – як незадовільне [4].

З метою поширення знань про здоров'я з подальшим перетворенням їх на стійкі переконання й навички практичної діяльності з 1994 р. у навчальні плани шкіл було введено новий курс за вибором „Основи валеології”. Валеологія об’єднує знання фізіології, психології, екології, фізики, хімії, філософії, медицини, українознавства та багатьох інших наук, тому що інтегративна характеристика здоров'я містить фізичні, психічні та духовні складові. На заняттях з курсу „Основи валеології” необхідно знайомити старшокласників із правилами загартовування організму, різноманітними фізичними вправами для збільшення росту, заходами попередження неврозів, переконувати в необхідності виконання комплексу ранкової гімнастики для забезпечення нормальної працездатності впродовж дня, формувати вміння розслаблятися, укладати харчові раціони з урахуванням індивідуальних особливостей, дотримуватися режиму дня, виконувати вправи для формування правильної постави [5].

Науково-педагогічний експеримент щодо впровадження валеологічного змісту проводився в школах №1, 22, 27, гімназії №1 та 2 м. Чернівці. Педагогічні колективи виробили стратегію співпраці фахівців біологів та вчителів фізичної культури. При проведенні уроків у 8-9-х класах використовувались різні нетрадиційні і традиційні активні форми і методи навчання, які мали творчий характер (уроки-вікторини, конкурси, валеологічні ігри). Ретельно добирався дидактичний матеріал для формування вмінь та навичок з валеології і подальшого використання їх на практиці та у повсякденному житті. Для досягнення мети і завдань дослідження ми проводили моніторинг стану здоров'я школярів, запроваджували фізкультхвилинки та фізкультпаузи на уроках, збільшували обсяг рухової активності учнів, навчали школярів дотримуватися правил особистої гігієни, виконувати комплекс вправ для формування правильної постави; застосовували заходи з метою зняття втоми, нервової напруги. На уроках біології вивчалась різноманітні оздоровчі системи, система дихальної гімнастики за А. Стрельниковою, різні системи харчування, учні вчилися визначати свій стан здоров'я, надавати першу допомогу, вивчався шкідливий вплив на організм паління, алкоголю, наркотиків [4].

На уроках фізичної культури впроваджувались новітні технології в вищеозначеній галузі: рукопашний бій, елементи східних єдиноборств, панкратіон, різновиди аеробіки та фітнес тощо.

1. Аналітично-статистичний збірник з фізичного виховання та спорту в навчальних закладах України (2005 р.). – Киів, 2006. – 82 с.

2. Валеологічна освіта та виховання: сучасні підходи, доступність і шляхи їх розвитку в Україні: Зб. наук.-практ. стат. / За заг. ред. В.М. Оржеховського. – К.: Майстер, 1999. – 120с.

3. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) // Освіта. – Грудень. – 1993. – №44. – 12с.

4. Куліш О. Підходи до еколого-валеологічного виховання в шкільному курсі /Куліш О.В.// Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освіт ніх закладах XXI століття: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 2001. – С. 37-39.

5. Дубогай О. Фізкультура як складова здоров'я та успішного навчання дитини / Олександра Дубогай. – К.: Вид. дім „Шкільний світ”, 2006. – 128 с.