І.О. Огінова

Дніпропетровський національний університет

Роль пам’яті в успішності учнів

Пам’ять становить собою психічну функцію збереження інформації про стимули, об’єкти, образи тощо після того, як їх оригінальні образи більше не представлені. До процесів пам’яті відносять: запам’ятовування (закріплення), відтворення (актуалізація, відновлення), а також зберігання та забування матеріалу. В цих процесах особливо яскраво виявляється зв’язок пам’яті з навчальною діяльністю. Оскільки відновлення представляє собою не автоматичне зчитування інформації, а свідоме конструювання і, навіть, реконструювання минулих подій, то у їх відтворенні реалізуються різноманітні фізіологічні та психологічні механізми. Аналогічна ситуація характерна і для процесів збереження – забування. Крім того, функціонування мнемічних процесів у різних людей здійснюється по-різному і залежить від швидкості протікання відповідних процесів, ступеню розвитку нервової системи, базового навчання, професійної діяльності тощо. Сформованість того або іншого типу пам’яті значною мірою визначається практикою заучування, тобто тим, що саме доводиться запам’ятовувати людині і як вона звикла запам’ятовувати, на яких об’єктах концентрується її увага. Це робить принципово можливим розвиток певних типів пам’яті за допомогою тих чи інших вправ. Успішність їх виконання суттєвим чином залежить від установки на запам’ятовування, уважності, зосередженості та мотивації досягнення. Внаслідок цього ефективне проведення уроку виявляється досить складним процесом, який потребує чималих зусиль учителя, спрямованих на створення оптимальних умов для системної діяльності учнів, оскільки тільки тоді можна сподіватися на тривале збереження навчальної інформації та її відтворення, котре має бути належним чином оцінене.

Безпосередня реалізація мнемічних особливостей учнів у навчальному процесі оцінювалася за результатами їхнього тестування з різних дисциплін (табл. 1).

Таблиця 1

Середня успішність учнів IХ класів з різних навчальних предметів

Профіль класу	Успішність з окремих навчальних дисциплін
	середня	біологія	математика	хімія	фізика
Звичайний	8,33 + 0,37	8,93 + 0,31	7,83 + 0,19	8,75 + 0,31	7,54 + 0,26
Біологічний	9,81 + 0,29	10,43 + 0,18	9,41 + 0,26	8,82 + 0,23*	8,56 + 0,29

Примітка: позначкою * відмічені варіанти, стосовно яких спростована альтернативна гіпотеза про наявність розбіжностей між досліджуваними варіантами .

Проведений аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що середня успішність в класі біологічного профілю дещо вища, ніж у звичайному. Це може зумовлюватися тим, що учні профільного класу навчаються за поглибленою програмою не тільки з біології, але й з інших природничих дисциплін - фізика, хімія тощо. Внаслідок цього відповідні показники середньої успішності учнів з конкретних навчальних дисциплін виявляються вищими.

Ступінь зумовленості оціночних показників успішності засвоєння навчальної інформації різними формами пам’яті з’ясовували за допомогою порівняльного аналіз коефіцієнтів кореляції та математичних моделей, представлених у табл. 2. Вони свідчать про наявність прямої залежності між різними формами пам’яті та успішністю учнів з природничих дисциплін. Сила зв’язку між досліджуваними параметрами виявилася більшою серед старшокласників, що навчаються у профільному класі, тобто виявляється системність у засвоєнні інформації школярами, коли краща обізнаність в одній галузі знань супроводжується більшими успіхами в інших сферах діяльності.

Аналіз математичних моделей дозволив встановити, що найбільш адекватними серед них є лінійні моделі, що свідчить про існування значної зумовленості навчання різними формами пам’яті. Це дозволяє певним чином прогнозувати успішність учнів, визначивши у них ступінь розвитку будь-якої форми пам’яті й підібрати індивідуальні методи роботи із школярами, спрямованими на оптимальне засвоєння навчальної інформації.

Таблиця 2

Математичні моделі зв’язків між різними формами пам’яті та успішністю навчання учнів звичайного та біологічного класів

Варіанти	Х - незалежна змінна	У – залежна змінна	Коефіцієнт кореляції	Математична модель
Звичайний клас	Оперативна пам’ять	Біологія	0,60	у =9,9 – 0,2х + 0,001х^2
		Хімія	0,59	у = 8,0 + 0,06х
		Фізика	0,55	у =7,9 + 0,005х
	Зорова пам’ять	Біологія	0,63	у =7,8 + 0,03х
		Хімія	0,58	у =7,9 + 0,1х
		Фізика	0,56	у =8,3 + 0,2х
	Слухова пам’ять	Біологія	0,61	у =6,7 + 0,03х
		Хімія	0,54	у =5,2 + 1,0х
		Фізика	0,53	у =5,9 + 0,7х + 0,003х^2
Біологічний клас	Оперативна пам’ять	Біологія	0,70	у =11,0 – 0,1х + 0,001х^2
		Хімія	0,74	у =8,6 + 0,03х
		Фізика	0,77	у =8,9 + 0,5х
	Зорова пам’ять	Біологія	0,97	у =8,5 + 0,05х
		Хімія	0,85	у =8,4 +0,06х
		Фізика	0,91	у =8,9 + 0,5х
	Слухова пам’ять	Біологія	0,67	у =7,2 + 0,3х + 0,003х^2
		Хімія	0,72	у =7,6 + 0,6х
		Фізика	0,71	у =6,4 + 0,03х

Таким чином, викладач будь-якої шкільної дисципліни може забезпечити тривале збереження необхідної інформації у пам’яті учнів, застосувавши адекватні педагогічні прийоми. Їх ефективність суттєво зростає, коли весь колектив навчального закладу працює як одне ціле, сприяючи системності педагогічного процесу.