Перехід до трьохмодульної системи викладення анатомії людини в медичних ВУЗах України в умовах впровадження Болонського процесу

В.Ф.Шаторна. Л.В.Абдул-Огли, В.В.Кошарний

Дніпропетровська державна медична академія

Інтегрування національної вищої освіти в європейський простір є ступінь, яка дозволить на державному рівні зробити освіту одним з пріоритетних напрямків розвитку суспільства. Даний процес стосується насамперед вищої медичної освіти в країні. Перехід до кредитно-модульної системи викликав необхідність переглянути деякі аспекти навчання студентів на морфологічних кафедрах вищих медичних закладів. Тому сьогодні назріла необхідність модернізації освітньої програми відповідно до європейських стандартів навчання з тісною інтеграцією в Болонський процес.

Таким чином, одним з пешочергових завдань вищої медичної школи є підвищення рівня підготовки спеціалістів, засобами виконання яких є поновлення та інтенсифікація змісту учбового процесу, покращання його організації. Згідно положенню про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Дніпропетровській державній медичній академії (друга редакція, 2006), яке визначає порядок організації навчального процесу в умовах впровадження європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) згідно вимог Болонського процесу щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар”, кафедрами переглянуто та внесено суттєві зміни до робочих навчальних планів. Навчальний план – складова стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, яка створюється на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми та засоби проведення підсумкового контролю. На підставі навчального плану розробляються робочий навчальний план на навчальний рік за напрямом підготовки та індивідуальний річний навчальний план студента.

З вересня 2007 року на кафедрі анатомії запроваджено трьохмодульну систему викладення предмету. Анатомія людини викладається упродовж трьох семестрів студентам першого та другого курсів. Попередній план вивчення предмету спирався на шкільний план вивчення анатомії, тобто весь предмет вивчався за системами. Спочатку викладався опорно-руховий апарат, потім система травлення, дихання, сечостатева, нервова та судинна. Перехід на троьхмодульну систему викладення предмету передбачає насамперед зміну порядку вивчення тем. Основним принципом, за яким розглядаються теми відтепер став топографічний принцип. Тобто перший модуль містить в собі опорно-руховий апарат, іннервацію та кровопостачання кінцівок, другий модуль містить в собі спланхнологію, іннервацію та кровопостачання внутрішніх органів, третій модуль – головний мозок, органи чуття, судини та нерви голови та шиї. Така топографо-анатомічна система вивчення предмету відповідає вимогам рішення наради завідувачів кафедрами морфології на провідній кафедрі КНУ від 13 вересня 2006 року. Згідно принципу топографічного викладення предмету анатомії складені робочі плани, що дозволяє розглянути протягом одного семестру не тільки окремі будови, але й комплексні питання щодо загальної іннервації органів голови та шиї, а саме: повна іннервація язика, слинних залоз, слізної залози, м'язів очного яблука, стуктур носової та ротової порожнин (ІІІ модуль). До кожного модулю співробітниками кафедри розроблено та затверджено на методичних засіданнях кафедри та ЦМК Дніпропетровської державної медичної академії відповідні методичні розробки. Методичні розробки до кожного модулю складаються з тематичного плану лекцій та практичних занять з розподілом кількості годин по окремим видам робіт, та містять орієнтовні питання та тести до кожної теми, перелік тем, а також перелік рекомендованої літератури. У кожній темі методичної розробки описана послідовність самостійної роботи студента, наведені учбові тести та орієнтовні запитання до матеріалу теми, надано перелік рекомендованої літератури. Матеріал подано за системно-топографічною методикою. Наприкінці методичних розробок наведено перелік практичних навичок, орієнтовних питань до підсумкового модулю.

Викладачі кафедри працюють над удосконаленням організаційних форм навчального процесу згідно вимог сучасної педагогіки, індивідуальним підходом до засвоєння та з урахуванням особистих якостей студента і його спроможності плідно працювати. Але удосконалення проведення практичних занять згідно до вимог Болонського процесу передбачає також і залучення сучасних технологій та матеріально-технічного забезпечення. Одним з найнеобхідніших моментів інтеграції національної вищої освіти в європейський простір є необхідність зменшити кількість студентів у групах на практичних заняттях до 6-7 чоловік (зараз 15-17 студентів), що значно розширить можливості викладача для більш індивідуального підходу у викладенні матеріалу та опитуванні. Потребує суттєвого розширення і матеріально-технічна база академії. Недостатнє забезпечення трупним матеріалом, муляжами можна перекрити сучасними електорнними учбовими фільмами, програмами, наглядними презентаціями. Тобто кафедри потребують повного забезпечення компьютерами, мультимедійними проекторами, які б можна було використати під час практичних занять як з метою викладення нового матеріалу так і для контроля отриманих знань.

До контрольних заходів оцінки якості засвоєння теоретичного матеріалу, вмінь та практичних навичок в умовах кредитно-модульної системи навчання входять поточний контроль і підсумковий модульний контроль. Ці стандартизовані методи контролю, за визначенням кафедри, можуть включати: а) індивідуальне усне опитування по теоретичних питаннях, передбачених програмою; б) письмову теоретичну роботу згідно програми; в) рішення типових або ситуаційних задач; г) рішення тестових завдань І-ІІІ рівнів; д) оцінку якості виконання практичних умінь і навичок; е) інші індивідуальні завдання в залежності від специфіки дисципліни.

Таким чином, реалізація питань інтенсифікації навчальної роботи студентів. що навчаються за кредитно-модульною системою висуває ряд вирішальних проблем:

- методичне забезпечення та обгрунтування навчальної діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення навчальної роботи;

- нероздільність звязку позааудиторної роботи з практичними заняттями та лекційним матеріалом

- виховання культури самостійної роботи студентів як важливої основи пізнавальної активності студента.

Без вирішення вищезгаданих проблем активація самостійної роботи студентів неможлива. Для виконання цієї мети до робочих планів кафедри вносяться графіки самостійних робот по групам з консультаціями викладача. У графіках вказано аудиторію проведення заняття, час заняття, прізвище викладача-консультанта. У методичних розробках до самостійних занять наведено перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент самостійно, пропонуються навчальні тести з розділу, що вивчається. Тести внесені до методички як навчального плану так і тести з бази даних «Крок-1» з визначеними вірними відповідями. Наприкінці методичної розробки наводяться перелік питань та міжнародна номенклатура за розділом. При розборі ситуаційних завдань з бази даних «Крок-1» та вивчення препаратів відбувається також процес формування медичного мислення студентів. Контроль самостійної роботи студентів відбувається під час практичних занять в усній або письмовій формі.

Неможливо покращення якості підготовки студентів без приділення уваги матеріально-технічній базі ВУЗу, а саме: збільшення кількості необхідного обладнання, такого як мікроскопи, препарати та сучасні сіліконові муляжі з анатомії людини, компьютери, мультимедійні проектори.