ПРАГМАСЕМАНТИЧНІ МОДЕЛІ ДІАЛОГІЗОВАНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Посилення уваги до прагматичних складників функціонування мови та мовлення в сучасній лінгвістичній науці актуалізує дослідження основних моделей організації діалогізованої комунікації. Зважаючи на це, визначаємо тип комунікації, у якому закладено потенційну направленість (експліковану в граматичній структурі речення-висловлення чи імпліцитну) на адресата, як діалогізовану, тобто таку, що містить ознаки діалогічності (адресантно-адресатну комунікативно-прагматичну вісь міжперсональної інтеракції).

До основних прагмасемантичних моделей англомовної діалогічної комунікації зараховуємо:

· перформативи – висловлення, еквівалентне дії, вчинку, що характеризується такими ознаками як: 1) наявність дієслова першої особи однини теперішнього часу, дійсного способу (за деякими винятками можливі й безособові перформативні формули); 2) вимовляючи перформатив мовець виконує (а не описує чи називає) дію, отже перформатив є дією, а не повідомленням про дію, саме тому він не може отримати оцінки істинності, яку може мати лише пропозиція, що вводиться перформативним дієсловом; 3) перформатив може бути ефективним чи неефективним; 4) перформатив реалізується з опертям на соціальні конвенції, тобто систему норм, саме тому й має нормативні для певного соціуму наслідки [2, 373];

· директиви (імперативи, прескриптиви) – мовленнєві акти, що акумулюють в собі різноаспектну інформацію: а) когнітивно-семантичну «М знає, що р», б) нормативно-оцінну «М знає, що р погано», в) логіко-деонтичну «М вважає необхідним змінити р на не-р»; г) іллокутивно-прагматичну «М не бажає сам міняти р на не-р»; д) перлокутивно-прагматичну «М делегує А змінити р на не-р». Директив є дією мисленнєво-практичного озадачування, за допомогою якої суб’єкт мовлення намагається реалізувати свою інтенцію через нормування поведінки об’єкта мовлення [4, 85].

· квеситиви – особливий тип мовленнєвих актів, що характеризуються інтенціональною специфікою, суть якої полягає в вираженні певного комунікативного наміру (інтенції мовця) заповнити деяку інформаційну прогалину шляхом мовленнєвого впливу на адресата, побудова якого пов’язана з використанням в глибинній фазі інтерогативного оператора, що репрезентує мисленнєву операцію пошуку інформаційної ланки, яка виявляється відсутньою під час моделювання у свідомості деякої одиничної ситуації. При цьому передбачається наявність додаткового імпліцитного висловлення зі спонуканням слухача або до експлікації невідомого елементу ситуації, або до встановлення істинності / неістинності комунікативної ситуації, що описана у висловленні [5, 125-126].

За критерієм ілокутивної сили висловлення, з опертям на дослідження Ю.Д. Апресяна [1, 200-202], виділяємо такі основні підтипи перформативних висловлень англомовної діалогізованої комунікації:

1) спеціалізовані повідомлення й твердження (to remind, to assert/ to affirm, to claim)

I remind you that a credit test in English is in May.

I affirm you that he is a brilliant student.

I claim you that the gathered crops will be sold.

2) зізнання (to confess);

I confess you that the agronomist wasn’t right.

3) обіцянки (to guarantee, to promise)

I guarantee you to return this book in time.

I promise you to be an obedient student.

4) прохання (to ask, to pray)

I ask you to be very attentive at my lecture.

I pray you to help us to solve this problem.

5) пропозиції та поради (to invite, to call, to advise)

I invite you take part it this meeting.

I call you not to be indifferent to this problem.

I advise you to follow this veterinarian’s advice.

6) попередження (to warm, to prevent)

I want to warn you that I’ll make a surprise visit on your farm.

I prevent you from doing such mistakes.

7) вимоги та накази (to order, to demand)

I order you to tell me the truth.

I demand from you explanations concerning your absence at my last lecture.

8) заборони та дозволи (to allow, to give the right)

I allow you to use my computer.

I give you the right to use this chance once more.

9) згода та заперечення (to protest)

I protest you to feed your cows with alfalfa.

10) мовленнєві ритуали (to thank, to be sorry, to greet)

I thank you for helping me.

I am sorry for my being late.

I greet you with successful graduation the University.

Взявши за основу дослідження Н.І. Формановської [6, 35] вважаємо за необхідне розрізняти три основні групи директивних мовленнєвих атів англомовної діалогізованої комунікації:

1) ін’юнктиви (orders, demands, commands, instructions) що зорієнтовані на пріоритет того, хто говорить;

Go home! Bring me the book! Follow my direction!

2) реквестиви (ask, wish) реалізація яких відбувається на користь адресанта;

Wish me good luck! Do not ask me to be angry.

3) адвісиви (advices, invitations, recommendations).

Come to my place tonight.

У цілому погоджуючись із таксономією квеситивних мовленнєвих актів, запропонованою Є. В. Вохрищевою виділяє такі їх типи:

1) суб’єктні запити (запит інформації про особу);

What is your profession?

2) об’єктні запити (запит інформації про об’єкт впливу);

When did you spray this field?

3) цільові (встановлення намірів, мотивів, цілей діяльності);

What for do you use corn?

4) інструментальні (запити про способи, прийоми та методи діяльності);

How will you fertilize the soil?

5) параметральні (запит про умови здійснення діяльності);

Are you enough two weeks to weed potato?

6) результативні (запити про результати діяльності) [3].

When will this work be finished?

Отже, прагмасемантичні моделі англомовної діалогічної комунікації репрезентовані такими основними типами мовленнєвих актів міжперсональної взаємодії мовців, як перформативи, директиви та квеситиви. Спільною категоріальної ознакою цих мовленнєвих актів є їх безпосередня направленість на адресата повідомлення, про що свідчить аналіз відповідних речень-висловлень, іллокутивна сила яких скерована на досягнення запрограмованого перлокутивного ефекту комунікації – впливу на партнера.

ЛІТЕРАТУРА

1. Апресян Ю.Д. Перформативы в грамматике и словаре // Апресян Ю.Д. Избранные труды. – М., 1995. – Т. 2.

2. Арутюнова Н.Д. Перформатив // Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.

3. Вохрышева Е.В. Специфика и структура диалогических единств с идентифицирующим вопросом: автореф. дис… канд. филол. наук. – Л., 1990.

4. Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові. - Запоріжжя, 2002.

5. Сусов И.П. Семантическая структура предложения: на материале простого предложения немецкого языка. – Тула, 1973.

6. Формановская Н.И. Прагматика побуждения и логика языка // Русский язык за рубежом. - 1994. - № 5-6.