Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Кійко С.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Омонімія дієслів у сучасній німецькій мові

Омонімія як явище збігу в одному звучанні різних за значенням слів здавна привертає до себе увагу як лінгвістів, так і філософів. Основна причина посиленої уваги полягає в тому, що наявність омонімії суперечить логічності мови, раціональній цілеспрямованості мовного знака, єдності позначуваного й позначувального. Проте питання про зв'язки однозвучних слів в системі лексики, а також місце омонімії серед інших мовних явищ ставилося лише побіжно, в основному, на матеріалі іменників. У нашому дослідженні розглядаються проблеми внутрішньомовної омонімії й пропонується семантична класифікація омонімів на матеріалі дієслів німецької літературної мови. Ми дотримуємося широкого розуміння терміну «омонімія» і визначаємо омоніми слідом за Л.В. Малаховським як слова однієї і тієї ж мови в один і той же період її існування, які збігаються за звучанням і/ або написанням в усіх або деяких граматичних формах і відрізняються хоча б одним із компонентів плану змісту – лексичній і/або граматичній семантиці [2: 56]. Ця дефініція охоплює як омофони (різні слова, які збігаються за звучанням), так і омографи (різні слова, які мають однакову графічну фіксацію) і омоформи (граматичні омоніми, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах). Матеріалом дослідження послужила вибірка омонімічних дієслів з тлумачного словника сучасної німецької мови Duden [3] загальною кількістю 373 лексичні одиниці (далі – ЛО), що складає 2,91 % усього дієслівного складу сучасної німецької мови, наведеного у словнику Duden (12818 ЛО). Це означає, що омонімія дієслів не є розповсюдженим явищем у німецькій мові. Досліджувані дієслова-омоніміи об’єднуються у 182 омогрупи. Слід зазначити, що деякі дієслова-омоніми входять до складу міжчастиномовних омогруп, другим членом яких є іменник, як-от: lesen «читати» і das Lesen «читання», leben «жити» і das Leben «життя» тощо. Дієслова в таких омогрупах до загальної вибірки не включалися.

Більшість груп дієслів-омонімів німецької мови є двочленними, наприклад: bewegen¹ “рухати”, bewegen² “спонукати”; lesen¹ “читати”, lesen² “збирати”, quellen¹ “бити джерелом”, quellen² “набрякати”, усього 173 омогрупи. Тричленних омонімічних груп 8, як-от: backen¹ “пекти, випікати”, backen² “липнути”, backen³ “займати місце за столом”; erschrecken¹ “лякатися”, erschrecken² “лякати”, erschrecken³ “злякатися”; kollern¹ “гелготіти”, kollern² “сказитися”, kollern³ “котитися” тощо, і одна чотиричленна група: scheren¹ “стригти”, scheren² “турбуватися”, scheren³ “підрізати гравця; робити на коні «ножиці»”, scheren⁴ “йти геть“.

Як видно з наведених прикладів, суттєвою особливістю омонімів є їх співвідносний характер. Слово потрапляє в категорію омонімів тільки тоді, коли воно співвідноситься з деяким іншим словом (омонімічна пара) або словами (омонімічний ряд, омонімічна група), які мають таку ж форму, але інше значення. Тому семантична класифікація омонімів повинна проводитися з урахуванням їх співвідносного характеру, тобто спочатку робиться розподіл за семантикою омонімів, наведених у словнику під арабською цифрою 1, далі – 2 і под. Ми опиралися на власну класифікацію дієслів [1], за якою всі омоніми розподілені на 30 лексико-семантичних груп (ЛСГ). Розглянемо детальніше семантичну класифікацію дієслів за їх порядковим номером в омонімічному ряді.

1. Перші члени омонімічного ряду (загалом 172 лексеми). Найбільша кількість дієслів-омонімів належить до ЛСП дієслів конкретної дії (28 ЛО), як-от: aufhocken, berappen, einladen та фізичного впливу на об’єкт (22 ЛО): backen, killen, schmirgeln. Чималу кількість складають також дієслова передачі та отримання (15 ЛО): ablesen, hinterbringen, kabeln; фазові дієслова (11 ЛО): hinhängen, lecken, parieren; тимчасового стану (10 ЛО): ratzen, türmen, umblasen, каузації руху (9 ЛО): einwiegen, hutschen, nicken. Дещо менші за обсягом групи дієслів цілеспрямованої дії (8 ЛО): gieren, halsen, paschen; активного руху (7 ЛО): bewegen, dribbeln, rucken; фізіологічних дій (6 ЛО): aufpicken, haschen, schlingen; пасивного руху (6 ЛО): aufschwellen, hinterlegen, puddeln; почуттів (6 ЛО): erschrecken, grauen, kohlen; поведінки (5 ЛО): fuseln, liegen, schlumpen; розумової діяльності (5 ЛО): bereifen, mieten, stiften; морального впливу (5 ЛО): geboten, pelzen, ramschen; людської комунікації (5 ЛО): murmeln, ratschen, verkohlen; зміни стану (5 ЛО): einwachsen, lohen, tauen; володіння та приналежності (4 ЛО): mieten, posten, verbacken; звучання (4 ЛО): lachen, pimpern, rumpeln; сенсорного сприйняття (4 ЛО): ahnen, muffeln, tippen; абстрактної дії (5 ЛО): fisten, säumen, wallen; якісної характеристики (4 ЛО): flacken, flittern, grillen. Інші ЛСП менші за обсягом, це дієслова місцезнаходження (3 ЛО), загального процесу (3 ЛО), модальні (3 ЛО), динамічного стану (2 ЛО), тваринної комунікації (2 ЛО); досягнення мети (1 ЛО).

2. Другі члени омонімічного ряду (загалом 182 лексеми). Найбільша кількість дієслів належить до ЛСГ конкретних дій (33 ЛО): aufpicken, einlesen, felgen. Дещо менші за обсягом групи дієслів фізичного впливу на об’єкт (14 ЛО): anpicken, backen, einwachsen; пасивного руху (12 ЛО): glasen, kraulen, lehnen; абстрактних дій (11 ЛО): auslesen, korken, mähen; фізіологічних дій (10 ЛО): auffüttern, kneipen, picken; активного руху (10 ЛО): haschen, listen, skaten; почуттів (8 ЛО): abnicken, erschrecken; поведінки (6 ЛО): flacken, grillen, parieren; морального впливу (6 ЛО): einladen, geboten, missraten; тимчасового стану (6 ЛО): aufschwellen, weichen; дієслова на позначення можливості, необхідності, модальності (6 ЛО): abweichen, mangeln, zeiseln тощо. Інші ЛСП дещо менші, це дієслова розумової діяльності (5 ЛО): fisten, heiβen, kabeln; фазові дієслова (5 ЛО): reifen, ratschen, taktieren; каузації руху (5 ЛО): gienen, locken, sacken; передачі та отримання (5 ЛО): berappen, docken; сенсорного сприйняття (5 ЛО): detonieren, kosten; динамічного стану (5 ЛО): heuern, mallen, reffen. Найменший обсяг мають ЛСГ дієслів загального процесу (3 ЛО), цілеспрямованої дії (3 ЛО), володіння та приналежності (3 ЛО), людської комунікації (3 ЛО), якісної характеристики (3 ЛО), місцезнаходження (3 ЛО), звучання (2 ЛО), тваринної комунікації (1 ЛО), досягнення мети (1 ЛО).

3. Треті члени омонімічного ряду (8 лексем). Ці дієслова належать до ЛСГ фізичного впливу на об’єкт (2 ЛО): löschen, scheren; поведінки (1 ЛО): paschen; пасивного руху (2 ЛО): backen, kollern; тимчасового стану (1 ЛО): erfahren; почуттів (1 ЛО): erschrecken, конкретних дій (1 ЛО): füttern.

4. Четверті члени омонімічного ряду (загалом 1 лексема), яка належить до ЛСГ «Дієслова активного руху» (1 ЛО): scheren.

Зведений розподіл дієслів-омонімів наведений у табл. 1 (див. табл. 1):

Таблиця 1

Семантична класифікація дієслів-омонімів

ЛСГ	Кількість дієслів-омонімів, наведених у словнику під №
	1	2	3	4	Разом
Фазові дієслова	8	5	0	0	13
Якісної характеристики	4	3	0	0	7
Фізичного впливу на об’єкт	22	14	2	0	38
Місцезнаходження	3	3	0	0	6
Поведінки	5	6	1	0	12
Звучання	4	2	0	0	6
Людської комунікації	5	3	0	0	8
Тваринної комунікації	2	1	0	0	3
Фізіологічних дій	6	10	0	0	16
Досягнення мети	1	1	0	0	2
Сенсорного сприйняття	4	5	0	0	9
Почуттів	6	8	1	0	15
Розумової діяльності	5	5	0	0	10
Володіння та приналежності	4	3	0	0	7
Передачі та отримання	11	5	0	0	16
Можливості, необхідності, модальні дієслова	3	6	0	0	9
Активного руху	7	10	0	0	17
Пасивного руху	6	12	2	1	21
Цілеспрямовані дії	8	3	0	0	11
Конкретні дії	28	33	1	0	62
Абстрактні дії	5	11	0	0	16
Органічного буття	0	0	0	0	0
Неорганічного буття	0	4	0	0	4
Динамічного стану	2	5	0	0	7
Морального впливу	5	6	0	0	11
Каузації руху	9	5	0	0	14
Тимчасового стану	10	6	1	0	17
Зміни стану	6	4	0	0	10
Загального процесу	3	3	0	0	6
Разом	182	182	8	1	373

Розглянемо детальніше дієслова-омоніми в плані змісту. Дієсловам властивий семантичний розвиток, що характеризується зміною вже існуючих та появою нових значень, між якими іноді дуже важко встановити спорідненість. Зокрема, поява абстрактно-переносного значення спостерігається у 92 прикладах, як-от: binden¹ „в’язати, зв’язувати“ (пряме значення) і binden² „прив’язувати (до когось, чогось)“ (переносне значення), folgen¹„йти слідом (за кимось, чимось)“ i folgen² „слухатись (когось)“, fassen¹ „хапати, схопити“ і fassen² „зрозуміти“.

У багатьох випадках на появу омонімів мали визначальний вплив позамовні фактори, певні явища оточуючої дійсності. Так, наявність омонімів lesen „збирати“ та lesen „читати“ пов’язаний з появою у давніх германців букв, які спочатку являли собою букові палички. Процес читання полягав у збиранні цих паличок, що і зумовило перенесення назви з одного процесу на інший.

Цікавим є виникнення омонімічної пари prellen „штовхати, вдаряти“ та prellen „обманювати; обрахувати“. Початкове значення «штовхати, підкидати на туго натягнутому полотні» зазнало певного семантичного розвитку, пов’язаного з позамовними явищами. З мисливської розваги підкладати вгору лиса виникло значення „обманювати“, оскільки таким чином обдурювали тварину, даючи їй надію вистрибнути з полотна або сітки (детальніше опис цього середньовічного мисливського звичаю див. http://www.st-hubertus.at/netautor/napro4/ appl/na_ pro- fessional/parse.php). А оскільки слово Fuchs „лис“ у німецькій мові є традиційним позначенням першокурсника, то значення „обрахувати; не заплатити за рахунок“ закріпилося зі звички старшокурсників пригощатися за рахунок першокурсників. Іншими прикладами зміни значення з появою нових реалій є дієслова demonstrieren, handeln, mustern та інші. Так, запозичене з латині дієслово demonstrieren “демонструвати, показувати“ з появою мітингів та демонстрацій набуло іншого значення – „брати участь у демонстрації“. З виникненням постійно діючою армії і відбору до неї за дієсловом mustern „оглядати; розглядати“ закріпилося омонімічне значення „проходити медичний огляд для служби в армії“. Дієслово handeln „діяти, чинити“ з ХVI ст., часу актуалізації торгівлі, отримало переносне значення „торгувати“ як результат звуження значення „діяти“ і його зміни – вести торгівельну діяльність.

Семантичний розвиток деяких значень можна пояснити лише за допомогою ґрунтовних семантичних досліджень. Так, омопара scheren „стригти“ та scheren „хвилювати, тривожити“ семантично пов’язані через проміжну ланку „гнобити, мучити“, засвідчену в давньоверхньонімецький період, а дієслова scheinen „сяяти“ та scheinen „видаватися“ – через значення „ставати відкритим, проявлятися“, яке розвинулося з початкового значення „мерехтіти, блищати“.

Перспективним вважаємо комплексний аналіз дієслів-омонімів у багатьох аспектах: фонетичному, графічному, лексичному, історичному, етимологічному, стилістичному тощо, що й послугує матеріалом наших подальших досліджень.

Література:

1. Кійко С.В. Принципи семантичної класифікації дієслів німецької мови // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ. – № 84. – 2000. - S. 30-41.

2. Малаховский Л.В. Теория лексической и грамматической омонимии. – М.: Наука, 1990. – 238 с.

3. Duden. Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. von G.Drosdowski. – 6. Aufl. – Mannheim / Wien / Zürich: Dudenverlag, 2006. – 1816 S.