Филологические науки/ 6.Актуальные проблемы перевода

Піддубний А.С., Сахно Н.М.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту,Черкаси, Україна

Проблеми перекладу субстандарних антропонімів

в німецькій та англійській мовах

Лінгвісти, філософи, логіки завжди приділяли увагу особливостям перекладу власних та загальних назв. Єдиного погляду на співвідношення цих двох категорій слів сучасна лінгвістика не має. Деякі науковці вважають, що розподіл іменників на власні та загальні назви – умовність. У зв’язку з цим розподіл іменників на власні та загальні назви є логічно неможливим. Прибічники інших теорій, наприклад О. Єсперсен, наділяють власну назву більшим значенням, ніж загальну назву, маючи на увазі те значення, яке власна назва може набувати у мовленні, у конкретній ситуації [2].

Такі власні назви як прізвища, по-батькові, прізвиська, псевдоніми людей генетично пов’язані один з одним, мають спільні основи: власні імена утворюються на базі прізвиська, при цьому й ті, й інші виступають джерелом прізвищ. Прізвища у свою чергу можуть стати ґрунтом для прізвиська й власного імені. Усі вищезгадані типи власних назв можна зарахувати до антропооснови, яка характеризує ту чи іншу особу, порівнює людину з різними предметами, тваринами, відображає професію, соціальний статус і т. ін.

Прізвиська та клички людей, як представники неофіційної антропонімії, характеризуються найактивнішим застосуванням в сфері лексичних субстандартів англійської, німецької та української мов. Субстандартні антропоніми відзначаються такими ознаками просторічної лексики та фразеології, як етико-стилістична зниженість відносно літературного стандарту та різноманітна інвективність [3, с. 18]. Розбіжність між кличкою та прізвиськом полягає в галузі застосування – кличку можна використовувати як пряме звертання до її носія [1, с. 59].

Прізвиська займають проміжне положення між власною та загальною назвою. Метою загальних назв є характеризування, тому переклад їх змісту на іншу мову відіграє дуже важливу роль. Призначенням власної назви є ідентифікація. Тому вони не перекладаються в повному розумінні, а транслітеруються, транскрибуються і т. ін.

Усі прізвиська можна поділити на такі, що передаються на іншу мову без коментарів, та на ті, що потребують лінгвістичного та культурологічного пояснення. Перша група має за основу міжнаціональну асоціативну базу. Це прізвиська, створені загальними назвами (angel, Engelchen – «янголятко», giant, Riese – «велетень» та ін. [5]). Сюди також можна віднести прізвиська, що утворилися від конотативних онімів (Einstein, Pavarotti, Abel, Herkules).

Проте не всі оніми, що відомі українській, англійській та німецькій культурі, мають однакові конотації. Наприклад, прізвисько «Münchausen» в національному сприйнятті – романтик, фантазер, в англійській мові – лише людина, що розповідає небувальщину, а для німця – брехун та ошуканець.

Переклад метафоричних та метонімічних значень слова також відзначається певними труднощами. Емоційно забарвлені порівняння – це вихідний пункт метафоричного перенесення. Такі порівняння виникають на основі того, що тваринам та неживим істотам приписуються людські риси та якості, які в свою чергу в «зворотному порядку» переносяться на людину (as sly as a fox – ein schlauer Fuchs – хитра лисиця [5]). Проте не всі народи приписують одним і тим самим тваринам чи речам однакові якості. Наприклад, порівнявши вирази «dürr/mager wie ein Hering» – «худий як жердина/тріска», «sulky as a bear» – «злий як собака» [5], можна чітко прослідити різницю в предметі порівняння – «оселедець» та «жердина/тріска», «ведмідь» та «собака».

Іншим аспектом цієї проблеми є схожість фразеологізмів, які мають різні значення. Наприклад, німецький вислів «Weiße Rabe» має позитивне значення «розумна, обдарована людина», тоді коли український «біла ворона» та англійський «white crow» фразеологізми – негативне «несхожий на інших» [5].

Велику складність для перекладу виявляє такий випадок метафоричного перенесення як антономазія. Наприклад, такі прізвиська як «Lilo» чи «Wilkie» повинні обов’язково супроводжуватись лінгвокультурологічним коментарем (зовнішня схожість з німецьким актором Lilo Wanders; «Wilkie» – традиційне прізвисько людей з прізвищем Collins [1, с. 63]). В іншому випадку прізвисько буде сприйматись як дещо суцільно далеке від української традиції.

Розглядаючи фразеологізми потрібно відзначити проблеми перекладу сталих парафраз до назв країн, міст, відомих особистостей та ін. Наприклад, крім перекладу на українську мову, для парафрази-фразеологізму «das nasse Dreieck» (мокрий трикутник) потрібно додати культурно-історичний коментар. Але носію мови він нагадає одразу ж про Першу Світову війну, про трикутник німецьких морських фортець Helholand, Wilhelmshaven та Сuxhaven в Північному морі. Розмовна назва «the Bear» нагадує про традиційне на Заході уявлення про Росію, як про країну ведмедів, балалайок та матрьошок.

Великі труднощі при перекладі викликають прізвиська-каламбури, наприклад «die Schweizer» (швейцарці) – прізвисько «die Schwitzer» (від «schwitzen» – потіти), «Bathing Towel» (Роберт Баден-Пауел). Під час перекладу втрачається гра слів та асоціативний зв'язок утворення прізвиська.

Отже, не всі прізвиська передаються однаково на українську мову. Для перекладу можна використовувати транскрипцію, транслітерацію, калькування та описовий переклад. Прагматична мета мовного знаку – набути зрозумілості. Саме від цього залежить вибір найбільш доречного способу перекладу.

Література

1. Дьяченко В. В. Основные способы образования субстандартных антропонимов в английском и русском языках / В. В. Дьяченко // Вестник СГУ. Филологические науки. – Ставрополь, 2007. – № 48. – С. 58-65.

2. Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен. – М., 2002 – 408 с.

3. Коровушкин В. П. Основы контрастивной социолектологии : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра фи-лол. наук : спец. 10.02.21 «Прикладная лингвистика» / В. П. Коровушкин. – Пятигорск, 2005. – 48 с.

4. Столповских Т. А. Формирование антропонимикона современного немецкого языка усеченными мужскими именами: http://www.imena.org/name_ger0.html

5. ABBYY Lingvo 12. Электронный словарь. – ABBYY Software, 2006.