Право/ 10. Хозяйственное право

Кармазін М.О., Ширкова І.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС У СФЕРІ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сучасна реклама, яка вже давно вийшла за межі функцій як тільки двигуна торгівлі, стала багатофункціональною. Зважаючи на те, що до відносин на рекламному ринку залучається потенційно необмежене коло суб'єктів, в тому числі широкі верстви населення, важко переоцінити значення адміністративно-правового регулювання вказаних відносин через встановлення нормативно-правового забезпечення та побудову адекватної системи регулювання та контролю рекламної діяльності. У адміністративно-правовому регулюванні рекламної діяльності чільне місце належить правовим нормам, що визначають загальні та спеціальні вимоги до реклами і встановлюють засади організації державного контролю та підстави застосування заходів адміністративного примусу у сфері рекламної діяльності. З огляду на це, загальною метою адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності має стати створення ефективних важелів функціонування та розвитку рекламного ринку, а також рекламування в загальнодержавних інтересах, інтересах прав особи, у тому числі формування сталого механізму захисту інтересів громадян та організацій від проявів недобросовісної реклами. Широкомасштабність цих завдань потребує, по-перше, належного державного контролю рекламної діяльності з боку держави, адже в умовах безконтрольності зловживання з розміщення та розповсюдження недобросовісної реклами здатні становити загрозу загальнодержавним, суспільним інтересам і правам споживачів, а, по-друге, своєчасне виявлення відхилень в сфері рекламної діяльності. Проблемам правового регулювання рекламної діяльності, приділено значну увагу в наукових працях Н. О. Саніахметової, А. І. Черемнової, А. В. Стрельнікова, Є. В. Ромата.

Всі заходи адміністративного примусу, які застосовуються до учасників рекламної діяльності мають не тільки каральний, але й правозахисний характер, і спрямовані вони на забезпечення умов для ефективного розвитку рекламного ринку та рекламної діяльності. Серед адміністративно-запобіжних заходів які застосовуються вповноваженими органами в сфері рекламної діяльності чільне місце посідають наступні: перевірка та вимога про надання документів, щодо відповідності реклами вимогам законодавства; надсилання учасникам рекламної діяльності обов'язкові для виконання внесення розпорядження (приписи, рекомендації) про усунення порушень законодавства про рекламу. Адміністративно-запобіжні заходи в сфері рекламної діяльності використовуються для недопущення, відвернення правопорушення та попередження настання шкідливих наслідків при розповсюдженні реклами яка не відповідає загальним та спеціальним вимогам законодавства про рекламу. До заходів адміністративного припинення в сфері рекламної діяльності, можна віднести звернення вповноважених державних органів до суду щодо заборони поширення реклами, що порушує вимоги законодавства про рекламу; вимога про публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами; вимога від рекламодавця публікації відомостей, що коригують рекламу; вимога від правопорушника публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу; відкликання реклами лікарського засобу, якщо вона не відповідає законодавчим вимогам чи визнана недобросовісною; звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення теле- та радіокомпаній; вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб’єкта. Основним заходом адміністративної відповідальності у сфері рекламної діяльності є застосування штрафних санкцій за правопорушення у згаданій сфері. Штрафи за порушення законодавства про рекламу накладають Держспоживстандарт України та його територіальні органи. Інші суб’єкти контролю у разі виявлення порушень законодавства про рекламу в підконтрольних їм сферах самостійно штрафи не накладають (за винятком тих, накладення яких віднесено до виключної компетенції Антимонопольного комітету України). Для цього вони звертаються з відповідним поданням до Держспоживстандарту України чи його територіальних органів. Також винесення попередження, яке застосовується до учасників рекламної діяльності (телерадіоорганізацій), має ряд спільних ознак з попередженням як видом адміністративного стягнення, передбаченим КпАП. А відмінності, що між ними існують, не дозволяють заперечити каральний характер попередження, як санкції, яка застосовується до учасників рекламної діяльності, та його належність до такого різновиду адміністративних санкцій як адміністративні стягнення. Визначено, що юридичне значення попередження полягає і у тому, що ця санкція є передумовою для застосування іншої, більш суворої санкції – штрафу або анулювання ліцензії на мовлення.

Дослідження нормативної бази механізму здійснення державного контролю рекламної діяльності дає змогу виділити пасивну форму здійснення державного контролю рекламної діяльності, а саме моніторинг рекламної діяльності. Моніторинг рекламної діяльності – це діяльність державних органів яка полягає у спостереженні за рекламною діяльністю учасників ринку реклами, з метою виявлення відповідності її стану очікуваним результатам і оцінки її розвитку, та систематичному, постійному збиранні і аналізі інформації, щодо відповідності реклами вимогам законодавства стосовно змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження. У сфері адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності методи примусу реалізуються переважно через інститут адміністративного примусу щодо учасників рекламної діяльності. Тобто до теле- и радіокомпаній, копірайтингових агентств та інших суб’єктів, використовуючих заходи заперечені законодавством, застосовуються такі адміністративні стягнення як: штраф, винесення попередження та позбавлення спеціального права наданого учасникові рекламної діяльності, а саме відкликання реклами.

Література:

1. В.І. Лебеденко, Р.О. Коніжай, „господарське законодавство”, навчальний посібник для дистанційного навчання, Київ: „Університет Україна”, 2006 р.

2. В.С. Щербина „Господарське право”, Київ: „Юрінком-ІНТ”, 2003 р.

3. „Господарський кодекс України”, Київ: „Кондор”, 2003 р.