Кандидат
психологічних наук, доцент Карпенко Н. В.
Бакалавр
Ковальова Ю.О.
Сумський
державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Україна
Проблема страху у особистостей зрілого віку (50-60 років)
Вступ. Страх вже давно є
об’єктом вивчення спеціалістів різних сфер науки – філософів, соціологів,
психологів, психіатрів, фізіологів, кожен з яких по-різному уявляв цей феномен
психіки людини. Всі люди інколи відчувають страх. Він може бути викликаний цілим набором різних чинників. Страх – це
відчуття, яке ми відчуваємо коли знаходимось у якійсь небезпечній ситуації,
незважаючи реальна небезпека чи уявна. Страх є ілюзією, яка будує свою власну
реальність і яку ми часто сприймаємо за справжню дійсність. Коли людину
охоплює страх вона несвідомо чи свідомо запускає у дію цілий
ряд захисних механізмів, щоб уникнути страху, втекти від нього, замість того,
щоб добре все обдумати. Страх руйнує нас таким чином. Він
має владу керувати нашими думками і переконувати нас, що ми не можемо протистояти йому. Зміст страхів багато в чому
визначається віком.
Нестабільна ситуація в країні, невпевненість у
владі, деморалізація суспільства в цілому веде до порушень у сімейних
стосунках, особи зрілого віку не мають перспектив, на підставі цього у них
виникають страхи. Екологія в країні призводить до порушень здоров’я суспільства, особливо це стосується особистостей
зрілого віку. Практична психологія надає недостатньо допомоги особам зрілого
віку, можливо навіть тому, що люди йдуть з проблемами до лікаря, а не до
спеціаліста.
Пошуки спеціальної інформації про проблему страху
у зрілому віці показали, що її вивченню приділяють надто мало уваги, у
спеціальній психологічній літературі розкриваються лише окремі питання цієї
проблеми в досить малому об’ємі, що не можно вважати достатнім.
Формулювання
мети роботи. Дослідженням охоплено людей віком від п’ятдесяти до шістдесяти років життя.
У роботі над проблемою був обраний такий психодіагностичний метод, як
самоаналіз емоційного досвіду особистістю (опитувальник за Н. В. Карпенко).
Реалізація поставленої мети
вимагала розв’язання низки поставлених завдань. По-перше виявити зміст страхів,
по-друге види страхів у особистостей зрілого віку. Методикою вирішення цих
завдань стала розроблена Н.В. Карпенко анкета для виявлення ступеня вираженості
окремих критеріїв наявності чи
відсутності досвіду переживання страху. Просилося щиро відповісти на запитання
анкети та гарантувалася конфіденційність отриманої інформації, та те, що
отримані данні будуть використані тільки з метою наукового дослідження проблеми
страху у особистості зрілого віку.
Результати
дослідження. Кількісний аналіз одержаних результатів роботи показав наступне:
По п’ятому питанню опитувальника «Чи помічали ви у
своєму житті, що чогось боїтесь?», одержано 75% - відповідей «так», 25% - відповідей «ні» (хоча далі в анкеті
подавалися підтвердження наявності у себе одного і більше видів страху).
Аналізуючи відповіді на шосте питання
опитувальника «По відношенню до чого проявлялися ваші страхи?» ми встановили,
що для осіб зрілого віку характерні такі види страху : темряви - 15%, лікарень - 30%, висоти –
10%%, не знайомих людей - 10%, болю – 45%, страждань - 45%, нападу бандитів -
20%, втратити роботу - 52%, сімейних негараздів - 50%, війни - 10%, хвороб -
60%, бідності - 30%, вигаданих істот - 2%, самотності - 65%, різких звуків -
20%, транспорту - 10%, пожежі - 15%, втратити працездатність - 30%, голоду -
20%, стати бездомним - 15%, стихійного лиха - 25%, старості - 55%, власної
смерті - 10%, крові - 20%, страшних снів - 30%, невдачі, неуспіху - 15%, страху
перед тваринами - 10%, смерті - 45%, самотньої старості - 60%, втратити сім’ю -
70%, хвороби близьких - 80%, злочинців - 10%, свавілля влади - 25%, гніву
Божого - 5%.
На сьоме питання опитувальника «Чи часто вам
доводилося тривожитись?» отримано 15% відповідей «так», 85% відповідей «ні».
На дев’яте питання опитувальника
«Чи змінився ступінь прояву страхів з віком?» було отримано 80% - відповідей «ні», 20% - відповідей «так».
На дванадцяте питання опитувальника «Як Ви
вважаєте, чи корисний страх для людини? Чи завдає страх шкоди людині?», було
отримано такі відповіді: «Так, страх корисний для людини» - 40% , «Ні, страх не корисний для людини» -
60 %, «Так, страх завдає шкоду людині» - 60%, «Ні, страх не завдає шкоди
людині» - 40%.
Якісний
аналіз результатів анкетування осіб від п’ятдесяти до шістдесяти років життя.
Для збереження діагностичної інформативності
зібраної вербальної інформації фрази подані опитуваними не редагуються і тому
кожна відповідь подається окремо в лапках.
Декілька питань вимагали вибрати той чи інший
варіант відповіді. Решта – висловити свою думку, чи закінчити речення.
На питання анкети «Чи
помічали Ви, що чогось боїтесь?» було отримано більшість відповідей – «так».
На питання
анкети «По відношенню до чого проявлялися ваші страхи?» було отримано такі
відповіді : «темряви», «лікарень», «висоти», «не знайомих людей», «болю», «страждань»,
«нападу бандитів»», «втратити роботу», «сімейних негараздів», «війни», «хвороб»,
«бідності», «вигаданих істот», «самотності», «різких звуків», «транспорту», «пожежі»,
«втратити працездатність», «голоду», «стати бездомним», «стихійного лиха», «старості»,
«власної смерті», «крові», «страшних снів», «невдачі», «неуспіху», «страху
перед тваринами», «смерті», «самотньої старості», «втратити сім’ю», «хвороби
близьких», «злочинців», «свавілля влади», «гніву Божого».
Третє речення «Зараз мені хочеться…» продовжили
таким чином: «Відпочити», «Спокою» , «Побачити рідних», «В гості до онука»,
«Отдыха», «Тепла», «Вихідних», «Стабільності», «Спілкування», «Літа»,
«Розуміння близьких», «Впевненості у майбутньому»
Четверте речення «Більше всього на світі я боюсь…»
продовжили таким чином: «Смерті» , «Хвороби» , «Втратити роботу», «Самотності»,
«Втратити сім’ю», «За здоров’я та безпеку своєї родини», «Кінця Світу»,
«Темряви», «Смерті близьких», «Втратити близьких»
Деякі особи не можуть визначити чого саме вони
бояться, також дехто не відповів на дане запитання.
П’яте речення «При розмові про втрату сім’ї…» продовжили таким чином: «Страшно», «Мене охоплює
страх», «Моторошно», «Неспокійно», «Дуже страшно», «Не говорю про таке, бо боюся»,
«Негатив», «Страх» «Гірко», «Почуття пригніченості».
Деякі особи не змогли визначити, які почуття в них
викликає розмова про втрату сім’ї, дехто зовсім не
відповів на це запитання.
Шосте речення «Якщо я бачу похоронну процесію…»
продовжили таким чином: «Неприємно», «Негативно», «Страшно», «Плачу»,
«Неспокійно», «Сумно», «Смуток», «Ніяковію», «Хвилююся», «Это вызывает у меня отвращение», «Бере смуток», «То мені
жалко», «Тихо проходжу мимо», «Мані неприємно», «Не дивлюся», «Відчуваю страх»,
«Мені боляче», «Хвилююся за рідних», «Співчуваю», «Хочу заплакати».
Деякі особи не змогли визначити які емоції у них
викликає похоронна процесія, також дехто зовсім не відповів на дане запитання.
Сьоме речення «Сприймаючи повідомлення про пожежі
по телебаченню…» продовжили таким чином: «Страшно», «Відчуваю страх»,
«Жалість», «Співчуваю», «Травма», «Переживаю», «Мене охоплює тревога», «Охоплюю
страх», «Сумно», «Спокійно», «Не спокійно», «Погані передчуття», «Мне страшно»,
«Не смотрю новости».
Восьме речення «Коли я думаю про старість…»
продовжили таким чином: «Самотньо», «Боюся», «Хвилююся», «Невпевнена, що
доживу», «Боюся смерті», «Хочеться плакати», «Маю поганий настрій», «Хочу все
повернути», «Намагаюся не думати про неї», «Не думаю про неї», «Негатив»,
«Думаю, про смерть», «Страшно», «Гірко», «Сумно», «Хвилююся за здоров’я», «Боюся за майбутнє родини», «Мене охоплює смуток»,
«Смуток», «Хвилююся, щоб не залишитися одній», «Намагаюся про неї не думати»,
«Не хочу старіти», «Боюся старіти».
Деякі особи не дали відповідь на дане запитання.
Дев’яте речення «Якщо я не маю грошей на
харчування сім’ї я…» продовжили таким чином: «Це дуже прикро», «То шукаю, як їх
заробити», «Хвилююся», «Боюся, але не показую цього», «Погано», «Засмучуюсь»,
«Заробляю», «Дістаю їх», «Досада», «Відчуваю незручність», «Звиновачую владу»,
«Переживання», «Смуток», «Хочу спокою», «Переживаю», «Я викручуюсь»,
«Хвилювання», «Стараюсь их заработать».
Десяте речення «Залишаючись вдома один я
відчуваю…» продовжили таким чином: «Нічого», «Самотність», «Сумую», «Смуток»,
«Страшно», «Спокій», «Не спокійно», «Умиротворение», «Хочеться спілкування».
Деякі особи не дали відповідь на дане запитання.
Одинадцяте речення «Коли я бачу жебрака…»
продовжили таким чином: «Жалію його», «Відчуваю жалість», «Відчуваю страх»,
«Страшно», «Співчуваю його родині», «Погано», «Це викликає у мене відразу», «Не
спокійно на душі», «Боюся», «Негативні відчуття», «Негатив», «Негативні
почуття», «Співчування», «Жалість», «Співчуваю», «Огиду», «Уникаю», «Смуток»,
«Жалість», «Не спокійно», «Неприємно», «Погано себе почуваю», «Хвилююся»,
«Думаю про погане».
Деякі особи не змогли визначитися з відповіддю на
дане запитання.
Дванадцяте речення «Коли я йду по темній безлюдній
вулиці…» продовжили таким чином: «Нічого», «Страшно», «Самотньо», «Хвилююся за
своє життя», «Спокійно», «Відчуваю страх за життя», «Неспокійно», «Озираюся»,
«Охоплює страх», «Не люблю темряву», «Тривога», «Поспішаю», «Відчуваю маленький
страх», «Іноді страшно», «Телефоную комусь», «Намагаюся не привертати увагу», «Чувствую страх».
Тринадцяте речення «Якщо я не впевнений у своїй
роботі…» продовжили таким чином: «То міняю її», «Відчуваю дискомфорт»,
«Перероблю», «Страшно», «Боюся її втратити», «Хвилююся», «Погано», «Впевнений»,
«Не впевнений у завтрашньому дні», «Перевіряю», «Постійно думаю про те»,
«Змирюся», «Исправляю ошибки».
Чотирнадцяте речення «Сварки в сім’ї для мене…» продовжили таким чином: «Катастрофа», «Дуже
негативне явище», «Не приємні», «Негатив», «Погано», «Негативні емоції»,
«Дратують», «Не є нормальними», «Неприємність», «Прикрість», «Негативно
відбиваються на моєму самопочутті», «Стрес», «Горе», «Боляче», «Біль»,
«Хвилювання», «Неприятность»
П’ятнадцяте речення «Мені часто сняться…»
продовжили таким чином: «Погані сни», «Кошмари», «Сни», «Дома», «Сни про щось
добре», «Плохие сны», «Мертві люди», «Дуже погані
сни», «Мої онуки».
Шістнадцяте речення «Коли я лягаю спати…»
продовжили таким чином: «Згадую родину», «Молюся за родину», «Не спокійно»,
«Думаю про близьких», «Відпочиваю», «Хочу відпочити», «Заплющую очі», «У
вечорі», «Швидко засинаю», «Заплющую очі і сплю», «Я засинаю», «Самотньо»,
«Спокійно», «Нарешті відпочиваю», «То засинаю не відразу».
Сімнадцяте речення «Якщо я бачу, що щось не
встигну…» продовжили таким чином: «Поспішаю», «Хвилююся», «То особливо не
переймаюся», «Нервуюся», «Поспішу», «Я залишаю на завтра», «Встигаю», «Пытаюсь успеть», «Волнуюсь», «Мною оволодіває паніка», «Мені
страшно», «Мені погано», «Панікую», «Дратуюсь».
Деякі особи не дали відповідь на дане запитання.
Вісімнадцяте речення «Коли я знаю, що мені
доведеться перетерпіти біль…» продовжили таким чином: «То напружуюсь»,
«Збираюся з силами», «Готуюсь морально», «Страшно», «Готуюся до цього», «Не
спокійно», «Терплю», «Подумки готуюсь», «Хвилююся», «Шукаю підтримку», «Боюся»,
«Мне плохо от мысли о боли».
Дев’ятнадцяте речення «В темній кімнаті я
відчуваю…» продовжили таким чином: «Спокій», «Страх», «Самотність», «Смуток»,
«Незручність», «Нічого», «Неспокій», «Стислість», «Стислість у грудях», «Ничего».
Двадцяте речення «Коли щось стукне…» продовжили
таким чином: «Я дивлюся, що трапилося», «Нічого», «Подивлюся», «Злякаюся»,
«Обернуся», «Я вздрагі
ваю»,
«Лякаюсь», «Озирнуся», «Дивлюся», «Підскочу», «Спокійно», «Страшно».
Деякі особи не змогли визначитися з відповіддю на
дане запитання, дехто зовсім не відповів.
Двадцять перше речення «Виконуючи роботу пов’язану
з висотою…» продовжили таким чином: «Нічого», «Намагаюся не виконуват таку
работу», «Мені подобається така робота», «Було б страшно», «Страшно», «Я
боюся», «Страхуюсь», «Боюся», «Мені страшно», «Спокійна», «Не боюсь», «Плохо себя чувствую».
Двадцять друге речення «Вигляд крові у мене
викликає…» продовжили таким чином: «Огиду», «Негативні відчуття», «Боюсь її
вигляду», «Нічого не викликає», «Ніяких емоцій», «Нічого», «Хвилювання»,
«Відразу», «Інколи нудоту», «Ніяковість», «Не боюсь», «Неспокій», «Ничего».
Деякі особи не змогли визначитися з відповіддю на
дане запитання.
Висновки:
1.
В ході дослідження виявлено такі причини появи страхів у осіб зрілого віку,
як негативний досвід життя, нестабільна ситуація в країні, деморалізація
суспільства, свавілля влади.
2.
Найбільше число страхів виявлених у себе у досвіді переживання особою
зрілого віку – 12. Найчастіше серед охоплених дослідженням людей зрілого віку
50 – 60 років число страхів становить – 8.
3.
Більшість осіб охоплених дослідження вважає, що страх є негативним явищем.
Література:
1.
Карпенко Н.В. Дитячі страхи. Психологія їх подолання. – К.:Главник, 2007 –
144с.
2.
Карпенко Н. В. Діагностика психічного розвитку дитини в роботі педагога (Вчителя,
вихователя): Навч. Посібник. – К.: Каравела, 2008. – 192с.