ВИВЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ЗБУДНИКІВ БАКТЕРІАЛЬНОГО КОН'ЮНКТИВІТУ ТА ЇХ АНТИБІОТИКОСТІЙКІСТЬ

Серед хвороб очей найбільш розповсюдженими є запальні захворювання. Найчастіше зустрічаються кон'юнктивіти (66,7%) і блефарити (23,3%). Рідше виявляють запальні ураження рогівки (4,2%) і внутрішніх оболонок ока - увеїти, хоріоретініти, неврити (5,8%), але саме ці захворювання є частою причиною зниження зору та сліпоти. Серед інфекційних захворювань найбільш важливе медико-соціальне значення мають рецидивуючі форми герпетичних кератитів, спалахи аденовірусні уражень очей, регулярно повторюються у світі пандемії епідемічного геморагічного кон'юнктивіту[2,8]. Слід сказати про підвищення частоти бактеріальних уражень рогівки у зв'язку з носінням контактних лінз і більш частих грибкових кератитах. Розвиток ендофтальміта при бактеріальному кератиті майже у всіх випадках пов'язують з місцевим або загальним застосуванням стероїдів. Іншою особливістю інфекційної патології ока стали нові захворювання, про які раніше не згадувалося: спалаху ентеровірусних увеїтів у дітей молодшого віку, що часто призводять до сліпоти; ураження очей при СНІД, зокрема важкий цитомегаловірусний ретиніт, некротичний ретиніт, новий синдром кератокон'юнктивіту , що викликається мікроспорії Encephalitozoon при СНІД[1,2,6].

Кон'юнктива характеризується високою резистентністю до інфекцій. Сльозна рідина, що має антибактеріальну активність за рахунок імуноглобулінів, компонентів комплемента, лактоферина, лізоцима та бета-лізоцима, при тісно пов’язаних функціях ока механічно знижує кількість бактерій на його поверхні. Травма чи інше ураження ока провокує вихід макрофагів та поліморфно-ядерних нейтрофілів із судин кон’юнктиви у сльозову рідину. І разом з відносно низькою температурою поверхні ока та адгезивними властивостями слизової оболонки, лімітують гостру інфекцію. Краї та поверхність кон’юнктиви можуть бути колонізовані різноманітними мікроорганізмами[2,7,8,]. До складу мікрофлори входять стафілококи (>60%, в основному Staphylococcus epidermidis), дифтероїди, пропіонобактерії. До місцевих факторів ризику відносяться травматичні пошкодження, наявність інородних тіл, деякі шкірні захворювання та інфекції сльозових протоків. Одним із ускладень коньюктивіту, що веде до тяжких наслідків з можливою втратою зору, є кератит[9]. Найбільш частим збудником хронічного бактеріального кон'юнктивіту є S. aureus та S.epidermidis, представника нормальної мікрофлори поверхні ока. Хронічний стафілококовий кон'юнктивіт, що часто супроводжується блефаритом, характеризується повільною відповіддю на місцеву антибіотикотерапії. Тому дуже важливим є виділення та ідентифікація збудника кон’юнктивіту для вдалого подальшого лікування та попередження тяжких станів[4,6,10].

У зв`язку з цим метою дослідження було проведення аналізу розповсюдження збудників бактеріального кон’юнктивіту та встановлення антибіотикочутливості виділених штамів.

Було проведено 1259 мікробіологічних аналізів відділяємих очей, За період 22.06.2007 – 01.04.2010, бактеріологічним відділом Діагностичного відділу Аптеки медичної академії.

З 1259 клінічних ізолятів позитивний результат на наявність збудників дали 118 посівів. Для ідентифікації збудників використовувалися наступні методи: мікроскопія мазків по Граму, посів на кров’яний агар (універсальне поживне середовище для росту більшості збудників різноманітних захворювань організму) та шоколадний агар (елективне середовище для росту Haemophilus influenzae ), використання серологічного методу, тести на наявність каталази, цитохром оксидази, лецитинази та ін.

Було встановлено, що головними збудниками бактеріального кон’юнктивіту є Staphylococcus aureus, Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumonia, що підтверджується результатами дослідів (Рис. 1.).

У процентному співвідношенні збудники бактеріального кон’юнктивіту представлені на рисунку 1.

Рисунок 1. Процентне співвідношення збудників бактеріального кон’юнктивіту.

Таким чином, максимальний відсоток серед представників збудників бактеріального кон’юнктивіту має Staphylococcus aureus, а мінімальний - Pseudomonas aeroginosa.

Серед представників род. Enterobacteriaceae найчастіше зустрічалися роди Klebsiella, Escherichia , Enterobacter , Citrobacter, Proteus, Serratia, які представлені на рисунку 2.

У процентному відсотку кількість ізолятів відносно грамнегативних збудників бактеріального кон’юнктивіту представлені на рисунку 2.

Рисунок 2. Поширення представників род. Enterobacteriaceae як збудників бактеріального кон’юнктивіту.

Отже, найбільш зустрічаємим серед представників грамнегативних збудників бактеріального кон’юнктивіту є Klebsiella pneumoniae, а найменше –Proteus mirabilis, Serratia marcescens.

Таким чином, більш вагомий відсоток збудників відносно до бактеріального кон’юнктивіту склали представники кокових груп мікроорганізми, таких як Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumonia, а серед грамнегативних Klebsiella, Escherichia, Enterobacter , Citrobacter, Proteus, Serratia.

Наступним етапом роботи було визначення чутливості виділених штамів до антибіотиків диско-дифузійним методом.

Чутливість до антибіотиків ізолятів Staphylococcus aureus збудників бактеріального кон’юнктивіту представлена на рисунку 3.

Рисунок 3. Динаміка чутливості та стійкості Staphylococcus aureus до антибіотиків (2007-2010рр.)

Отримані результати мають певний інтерес з наукової і практичної точки зору, тому що можуть бути застосовані при діагностиці, профілактиці та терапії бактеріальних кон’юнктивітів.

Висновки: вивчено біологічні особливості збудників бактеріального кон’юнктивіту, виділених з 118 клінічних ізолятів відділяємих слизових очей. Встановлено, що головними збудниками є Staphylococcus aureus(63%), Haemophilus influenzae(10%), Streptococcus pneumoniae(9%). Вивчена поширеність грамнегативних збудників бактеріального кон’юнктивіту: Klebsiella pneumoniae(28%), Escherichia coli(22%), Enterobacter aerogenes(17%), Citrobacter freundii(11%), Proteus vulgaris(11%), Proteus mirabilis(6%), Serratia marcescens(5%). Встановлено,що найбільш ефективними антибіотиками відносно збудників бактеріального кон’юнктивіту є цефтазідім, цефотаксім, цефепім, іміпінем, амікацин, гентаміцин, ципрофлоксацин, ванкоміцин, які виявили 90-100% чутливість. Відносно род. Enterobacteriaceae відмічено 100% стійкість до ампіциліну, а у Haemophilus influenzae та усіх грампозитивних коків 100% чутливість до цього антибіотику.

Література:

1. Астахов Ю.С., Рикс И. А. Современные методы диагностики и лечения конъюнктивитов // С-Пб, 2007, 68 с

2. Борисова Л.Б. и др. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., Медицина, 1994

3. Глазные болезни, лечение и профилактика: Справочник для врачей общей практики/ Под ред. д-ра мед.наук, проф. И.Л. Ферфильфайна, и д-ра мед. Наук, проф. С.А. Рыкова. –Харьков: Торнадо,2005. –с.280

4. Клиническая лабораторная аналитика. Том ІV. Частные аналитические технологии в клинической лаборатории. Под редакцией В.В. Меньшикова. М. : Агат Мед, 2003.- 816с.

5. КМАХ - 2000, Том 2, N 2 - Выделение, идентификация и определение чувствительности к антибиотикам Haemophilus influenzae.

6. Ковалевская М.А. Разработка методов экспресс диагностики и оценки динамики терапии при некоторых инфекционных заболеваниях глаз. Автор. дисс ... докт. мед. наук, М., 2006, 56 с.

7. Коньюктивиты/ А. Парунович, Д. Стефанович// Вестник офтальмологии. -1993. - №4. –с. 30-31

8. Майчук Ю.Ф. Современные тенденции в эпидемиологии и терапии глазных инфекций. Окулист, 2005, № 6 (74); 8-9.

9. Современная офтальмология: руководство для врачей/ Под ред.. В.Ф. Даниличева. –СПб: Питер, 2005. –с.672.

10. Ставицкая Т.В. Антимикробная терапия заболеваний органа зрения // Глаз. - 2002, № 1, с.12-18.