Економічні науки/10.Економіка підприємств

Ткаченко О.В., Мяснікова С.О.

Криворізький факультет Запорізького національного університету, Україна

Вплив виробничих потужностей підприємства на його економічну стійкість

Виробнича потужність - це найважливіший інструмент планування виробництва. Вона дозволяє визначити оптимальну змінність роботи парку основного технологічного обладнання, виявити внутрішньовиробничі резерви устаткування, виробничих площ та трудових ресурсів, розробити план організаційно - технічних заходів по усуненню неспряженості між взаємопов'язаними цехами, ділянками і обладнанням, обгрунтувати виробничу програму, необхідність розширення спеціалізації, кооперації виробництва тощо.

Конкретним вираженням виробничих можливостей кожного підприємства служить його виробнича потужність. А виробнича потужність підприємства у свою чергу як внутрішній фактор, є однією з основ економічної стійкості підприємства.

Кількісні значення виробничої потужності обумовлені науково-технічним рівнем технології виробництва продукції, номенклатурою (асортиментом) і якістю продукції, а також особливостями організації праці, наявністю енергетичних, сировинних і трудових ресурсів, рівнем організації праці, спеціалізації і кооперування, пропускною здатністю транспортних, складських і збутових служб. Нестійкість факторів, що впливають на величину виробничої потужності, породжує множинність цих показників, тому вони підлягають періодичному перегляду.

Чим повніше в часі використовується виробнича потужність, тим більше продукції виробляється, тим нижче її собівартість, тим у більш короткі терміни виробник накопичує кошти для відтворення продукції та вдосконалення самої виробничої системи: заміни обладнання та технологій, здійснення реконструкції виробництва і організаційно-технічних нововведень, а саме роблячи роботу підприємства більш стійкою.

Істотне значення має приріст виробничої потужності, який досягається шляхом технічного переоснащення та вдосконалення організації виробничого процесу.

Визначення конкретних значень виробничої потужності здійснюється по кожній виробничій одиниці (ділянка, цех, підприємство, галузь), з урахуванням планованих заходів.

Для умов ринкової економіки, коли діяльність підприємств орієнтована на задоволення попиту за видами продукції та врахування вимог (інтересів) споживачів, планована виробнича потужність визначається, виходячи з портфеля замовлень підприємства, прогнозів споживчого попиту.

Економічне обґрунтування виробничої потужності - це найважливіший інструмент планування промислового виробництва.

Будь-який комплекс заходів, що розробляються по поліпшенню використання виробничих потужностей і основних фондів, повинен передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, насамперед за рахунок більш повного і ефективного використання внутрішньогосподарських резервів, машин, устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову вводяться в дію потужностей, подальшої інтенсифікації виробничих процесів.

Планування виробничих потужностей дуже важливо в досягненні довгострокового успіху підприємства.

Виробнича потужність - це величина динамічна, яка існує під впливом різних факторів. Стратегія вибору виробничої потужності перед прийняттям відповідних рішень вимагає вибір розміру запасу виробничої потужності, вибір часу і розміру розширення і скріплення рішень з виробничої потужності з іншими прийнятими рішеннями.

Економічна стійкість формується під впливом комплексу факторів

внутрішнього і зовнішнього середовища. Їх співвідношення, взаємодія, взаємозв'язок виключно важливі й актуальні не тільки для окремо взятих суб'єктів, а й для всієї економічної системи. З часом вплив одних факторів посилюється, інших слабшає.

Здатність підприємства долати кризи, перемагати в конкурентній боротьбі, зберігати економічну стійкість багато в чому залежить від дії внутрішньої групи факторів - від стану його внутрішнього середовища. Внутрішня група чинників включає в себе цілі, завдання, структуру, технологію, кадри підприємства, виробничу потужність і потенціал підприємства. Вплив факторів зовнішнього середовища в значній мірі робить менш стійкою рівновагу і стабільність суб'єктів господарської діяльності, галузей, веде до зростання залежності від них національної економіки в цілому.

Фактори прямого впливу безпосередньо впливають на функціонування підприємства і відчувають на собі вплив його операцій.

Чинники впливу грають роль фонових факторів, які збільшують або зменшують економічну стійкість.

Успішне функціонування виробничих потужностей залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори поліпшення їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей припускає, що, з одного боку, буде збільшено час роботи діючого устаткування в календарний період, а з іншого - підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

Одна з основних складових виробничої потужності - динамізм - тому необхідно враховувати виробничі зміни, що відбуваються під впливом впровадження досягнень науково - технічного прогресу. Розрахунок виробничої потужності має здійснюватися з урахуванням використання нової техніки,

технології, організації виробництва і науково обгрунтованих норм.

У ряді випадків підприємства не мають в своєму розпорядженні можливістю вибору потрібної техніки і розраховують виробничу потужність виходячи з наявного обладнання. Навряд чи можна погодитися з подібною аргументацією. Неспроможність такого підходу полягає в тому, що виробнича потужність розраховується на дві дати: на початок і кінець року. Наявність тимчасової характеристики дозволяє промисловому підприємству використовувати інформацію про зміни у складі парку основного технологічного обладнання, яке дозволяє найбільш повно оцінити виробничу потужність.

Виявлення резервів зростання виробничої потужності грунтується на аналізі діючих виробничих потужностей, що є складовою частиною аналізу господарської діяльності промислового підприємства.

На виробничу потужність впливають: будівництво нових і розширення діючих підприємств; технічне переозброєння і проведення інших організаційно - технічних заходів, зокрема, механізація і автоматизація виробничих процесів, модернізація і заміна фізично зношеного та морально застарілого обладнання; розширення кооперації; підвищення рівня спеціалізації виробництва; вибуття фізично зношеної техніки.