Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Лазоряк О.В.

Науковий керівник: Гудяк Т.В.

Буковинська державна фінансова академія

Загальноприйнята практика використання прибутку (доходу) підприємства

 

         В умовах функціонування ринкової економіки механізм розподілу та використання прибутку має велике значення, адже в ньому відображається ефективність господарської діяльності, від нього залежить дієвість господарської самостійності й самофінансування підприємств. Від удосконалення форм і методів розподілу прибутку залежить зацікавленість підприємств та окремих працівників у постійному підвищенні ефективності діяльності та покращенні кінцевих фінансових результатів [2, с.126].

         При формуванні системи розподілу прибутку (доходу) головна вимога зводиться до того, щоб органічно поєднувались інтереси підприємства, суспільства в цілому і конкретних працівників. Реалізація цієї вимоги обумовлює основні принципи розподілу та використання прибутку:

- першочергове виконання фінансових зобов’язань перед суспільством в цілому в особі держави;

- максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного відтворення;

- використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;

- використання прибутку на задоволення соціально-культурних потреб [1, с.72].

         Значну увагу питанням формування, розподілу та використання прибутку підприємств надавали такі вітчизняні науковці як Піддєрьогін А.М., Зінченко О.А., Булонська В.І., Власова Н.О. та інші.

         На  думку  Піддєрьогіна А.М.  отриманий  підприємством  прибуток може

бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності [5].

         Порядок розподілу і використання прибутку підприємства фіксується в його статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних і фінансових служб і затверджується керівним органом підприємства.

         Використання прибутку здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

         Поняття використання прибутку підприємства включає в себе використання чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після здійснення платежів до бюджету. Зінченко О.А. у статті „Показники і критерії якості прибутку підприємства на етапі його використання” виділяє два напрямки використання чистого прибутку, а саме на розвиток підприємства та на споживання [4, с.110].

   Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено облік використання чистого прибутку на створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, інші напрямки використання [5].

         Для кожної організаційно-правової форми підприємства законодавчо установлений відповідний механізм використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, заснований на особливостях внутрішнього пристрою і регулювання діяльності підприємств відповідних форм власності.

         Загальноприйнята практика передбачає використання чистого прибутку, що залищається після оподаткування, відповідно до статуту, установчого або колективного договору за такими напрямами:

         1.  Фонди  соціального  призначення,   до   складу   яких   входять   фонди

накопичення, фонди споживання та виплата дивідендів. Фонди накопичення включають в себе фінансування витрат, пов’язаних із розвитком підприємства (витрати на науково-дослідні роботи,  розробку й освоєння нових видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію і модернізацію діючого виробництва) та створення резервного (страхового) фонду. За рахунок фондів споживання проводиться фінансування витрат на соціальний розвиток (будівництво об’єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів, утримання об’єктів соціальної інфраструктури), на матеріальне заохочення працівників, на пенсійне страхування, на позичковий фонд для працівників. Виплата дивідендів проводиться відповідно до Закону України від 23.12.2006 р. № 3480-ІV „Про цінні папери та фондовий ринок”.

         2. Відрахування на благодійні цілі.

         3. Погашення цільового кредиту.

         4. Сплата в бюджет економічних санкцій [3, с.46].

         Нерозподілений прибуток, не використаний на збільшення капіталу, визнається фінансовий резервом і може використовуватися в майбутньому для покриття збитків, інвестування інвестиційних проектів та ін.

         Основна частина розподіленого прибутку акціонерного товариства використовується на виплату дивідендів, а нерозподілений прибуток іде на створення та поповнення резервного фонду підприємства, розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, придбання нерухомості, соціальні програми [5].

         Резервний фонд створюється з метою усунення можливих тимчасових фінансових ускладнень і забезпечення нормальної роботи підприємства. Його кошти використовуються на додаткові витрати виробничого та соціального розвитку підприємства, на поповнення оборотних коштів, покриття збитків та інші заходи, передбачені засновницькими документами.

         При визначенні основних напрямків використання прибутку насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.п.

         Держава не встановлює яких-небудь нормативів використання прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямок прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрат по утриманню об’єктів і установ невиробничої сфери тощо.

 

Література:

 

1. Аранчій В.І. Фінанси підприємств: навч. посіб. / В.І. Аранчій – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 304 с.

2. Булонська В.І. Вдосконалення формування та використання прибутку підприємства / В.І. Булонська // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України. – 2008. – Вип..18.1. – 280 с.

3. Власова Н.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 271 с.

4.Зінченко. О. А. Показники і критерії якості прибутку підприємства на етапі його використання / О.А. Зінченко // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 7. - С. 106-111.

5. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк, С.О. Булгакова та ін. – К.: КНЕУ, 2008. – 552 с.