“Экономические
науки” / 9.Экономика промышленности.
к.е.н.Корнілова
О.М., Дегтяренко А. В
Дніпропетровський
національний університет ім.. О.Гончара
Металургійна промисловість є
найважливішим компонентом світової економіки, в ній виробляється майже половина
всієї продукції промисловості та більше ніж половина всіх товарів, які
експортуються у світі. За оцінками спеціалістів на метали припадає понад 90%
конструкційних матеріалів, а в промислово розвинутих країнах вироби з металів
складають 2/3 продуктової структури ВВП.
Тенденції світового виробництва
та споживання сталі свідчать про зростання обсягів виробництва та кінцевого
споживання, проте цей процес є нестабільним [1].
2009 рік для чорної металургії України
став досить вдалим: у порівнянні з аналогічним періодом 2008р: збільшилося
виробництво чавуну на 11,7, сталі на 15,9 і прокату на 16,5%.
У 2009р. в промисловості України
збільшилося споживання металопродукції на 4%. Однак у країні продовжується
уповільнення росту ВВП. Виробництво автомобілів, промислового устаткування й
інших продуктів довгострокового користування наприкінці 2009р. різко знизилося
і буде зменшуватися до 2012 р., що пов’язано з подальшим падінням попиту.
Деяке збільшення споживання
металу може відбутися за рахунок будівництва – майбутня заміна і ремонт тисяч
мостів створює перспективи для збільшення попиту на високоміцну сталь.
Країнами –
лідерами з виробництва сталі за даними 2009 року є Китай, Японія та США.
Україна виробляє 2,7 млн. т. за рік і
посідає 8 місце у цьому рейтингу, що видно
з таблиці 1.
Українська металургія впродовж останніх 10 років залишається зорієнтованою
на експорт, коли більша частина виробленої продукції реалізується на зовнішніх
ринках. За підсумками 2009 р. частка внутрішнього ринку в структурі розміщення
українського прокату становила близько 20 %.
Таблиця
1.
Світові
лідери у виробництві сталі[4].
Місце |
Країна-виробник
сталі |
Доля
на світовому ринку |
1 |
Китай |
53,90% |
2 |
Японія |
10,17% |
3 |
США |
6,67% |
4 |
Індія |
6,10% |
5 |
РФ |
6,21% |
6 |
Південна
Корея |
5,08% |
7 |
Німеччина |
3,39% |
8 |
Україна |
3,05% |
9 |
Бразилія |
2,94% |
10 |
Туреччина |
2,49% |
У 2010 році ця частка зменшилася до 15 %, тоді як частка експорту в
реалізації українського прокату зросла до 85 %.
Погіршення ситуації на зовнішніх ринках зумовило зменшення фізичних обсягів
українського експорту чорних металів за 7 місяців 2009 р. порівняно з
аналогічним періодом 2008 р. на 28,4 %, або на 5,7 млн т, тоді як валютна
виручка за даний період зменшилася на 64,7 %, або на 10 млрд дол. США [3].
Основних втрат українські експортери зазнали на ринках країн, що найбільше
постраждали від фінансової кризи. Зокрема це ринки країн ЄС-27, інших країн
Європи та СНД, ринки Америки. В той же час на ринках країн Азії, Близького
Сходу та Африки українським виробникам вдалося утримати позиції і зменшення
поставок у поточному 2009 році порівняно з 2008 р. було мінімальним. А поставки
чорних металів до Китаю зросли і за 2009 рік становили понад 1,5 млн. т (рис. 1).
Рис. 1 - Скорочення українського експорту на регіональні
ринки у 2009 році
Таким чином, стабільний розвиток країни може забезпечити
тільки внутрішній ринок, для розширення якого потрібна довгострокова Програма
розвитку металургії в рамках загальної Концепції промислової політики,
орієнтованої на створення бази динамічного економічного зростання.
Водночас задача закріплення вітчизняних металургійних
підприємств на зовнішніх ринках залишається актуальною, однак вона вимагає
вирішення цілого комплексу проблем, включаючи підвищення якості пропонованої
ринку продукції, освоєння нових видів продукції, формування сучасної розвиненої
збутової мережі й обгрунтованої маркетингової стратегії, організацію збутових
центрів і високоякісного сервісного обслуговування, координацію дій виробників-експортерів
і органів влади. [2].
Перелік використаних джерел:
1.
Грищенко С. Горно-металлургический комплекс Украины в свете мировых
глобализационных процессов // Металлургическая и горнорудная промышленность. –
2008. - №5 (239) – с.1-5
2.
М’ялиця А. Металургія як основа промислової могутності // Урядовий кур’єр.
– 2005. – № 131. – С. 6
3.
Обрії української металургії // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 239. – с. 7