Экономические науки/10. Экономика предприятия

К. п. н. Лобачева І.Ф., Санагян С.О., Єфремова О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми використання економічного аналізу у сучасній філософії управління підприємством

Управління підприємством як відкритою соціально-економічною системою, що тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем, дуже складна та відповідальна робота. ЇЇ складність визначається станом керованої системи, цілями, строками їх реалізації, виявленням взаємозв’язків та взаємозалежності елементів й усієї системи із зовнішнім середовищем. Нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища, боротьба за споживача та якість продукції, ріст конкуренції, невизначеність процесів формування і розвитку факторів виробництва вимагають глибокого обґрунтування управлінських рішень. Тому успішне виконання виробничих і соціальних завдань, обґрунтування управлінських рішень в конкурентному середовищі перехідної економіки України неможливі без чітко розробленої методології економічного аналізу. Як відомо, економічний аналіз є визнаним в усьому світі інструментом обґрунтування господарських рішень. В умовах сьогодення особливо зростають вимоги до обґрунтованості рішень щодо управління персоналом, фінансовою, виробничою діяльністю підприємств та організацій, прийнятих на основі точної і достовірної інформації, яка базується на результатах комплексних аналітичних досліджень.

Питання ролі, завдання економічного аналізу та його застосування на різних рівнях управління привертають увагу науковців і практиків. Значний внесок у їх розробку зробили такі вчені, як Ф.Ф. Бутинець, Є.В. Мних, Т.М. Ковальчук, Г.І. Купалова, С.І. Шкарабан, С.Н. Князєв, Л.А. Лахтіонова, А.Д. Шеремет та інші. Дані питання є особливо актуальними в силу їх недостатньої дослідженості у працях вітчизняних і зарубіжних вчених.

Отже, сучасна філософія управління підприємством зумовила об’єктивну необхідність у економічному аналізі діяльності підприємства на усіх рівня його управління. Варто зазначити, що для здійснення аналізу діяльності підприємства аналітики використовують такі методи аналізу, а саме: монографічний – для детального вивчення і опису досвіду роботи кращих колективів; експериментальний – при впроваджені нової техніки, технологій, організації праці, виробництва і управління; розрахунково-конструктивний – пов'язаний з прийняттям перспективних рішень; статистико-економічний – використовується при вивченні масових економічних показників; абстрактно-логічний – при вивчені економічних проблем розвитку підприємницької діяльності [1, с. 57]. Хоча в аналітичній роботі повинні ширше застосовуватись саме спеціальні методи і прийоми організаційного діагнозу, аналізу інформаційних потоків, вивчення конкретних виробничих і психологічних ситуацій, кореляція якісних ознак та ін. З огляду на викладене вище, завданням економічного аналізу як функції управління – на основі системи об’єктивних і суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, - своєчасно й об’єктивно оцінити їх, діагностувати ознаки невідповідності між фактичним і регламентованим станом та забезпечити пошук нових можливостей у досягненні мети підприємства й формуванні нових критеріїв для модифікації та переорієнтування системи планів у випадку зміни впливу зовнішнього та внутрішнього середовища з метою вироблення якісних управлінських рішень в умовах визначеності, невизначеності, конфлікту та ризику [2, с. 49]. У зв’язку із динамічними змінами економіки на мікро - та макрорівнях не існує стандартів і методів управління, кожна конкретна ситуація потребує своїх методів розробки й прийняття управлінських рішень. Чим вищий ступінь аналітичної обґрунтованості управлінських рішень, тим менший ризик, нижча ціна можливих негативних наслідків від прийняття неякісних рішень. Тому, назріла потреба максимального наближення методик економічного аналізу до реальних потреб підприємства; розробки нових методик, пов’язаних із появою нетрадиційних об’єктів аналізу в системі ринкових відносин; підвищення оперативності аналітичних досліджень; оцінка відхилень за рівнем суттєвості з урахуванням ризиків, що забезпечить вироблення оптимальних управлінських рішень в умовах невизначеності.

Незаперечним є той факт, що в сучасних умовах обсяг аналітичного пошуку не тільки не скорочується, а навпаки, зростають масштаби, підвищується якість і оперативність аналітичних досліджень. Це пов’язано зі значним розширенням аналітичної бази сучасної системи обліку і статистики, високої мобільності, до того ж створено нові високоефективні комп’ютерні технології збирання, передавання, зберігання та оброблення економічної інформації (за максимальної формалізації аналітичних процедур за допомогою ЕОМ реалізується до 80% технології аналітичного процесу). На підставі завдання аналіз доцільно розміщувати в системі автоматизованих робочих місць (АРМ) аналітика. В умовах АРМ усі етапи організації аналізу становлять єдиний технологічний процес, що забезпечує підвищення оперативності та дієвості.

На жаль, як показують дослідження, значне число керівників підприємств України вважають, що проведення комплексного економічного аналізу діяльності підпорядкованих їм підприємств призведе до необґрунтованих додаткових витрат. Експертне опитування представників більш ніж десяти аудиторських фірм львівської та Тернопільської областей показало, що в ініціативному аудиті 91.7% респондентів використовують фінансовий аналіз, а 50% - зовнішній економічний аналіз. Проявом ефекту заміщення стосовно економічного аналізу є підміна послуг з проведення повноцінного, науково обґрунтованого стратегічного аналізу окремими його напрямками: маркетинговим, інвестиційним та ін. З числа опитаних керівників двадцяти одного суб’єкта господарювання Західного регіону України, тільки шість проводять системний стратегічний аналіз, а інші (71%) або взагалі його не проводять, або займаються лише маркетинговим та / або інвестиційним аналізом [3, с. 132]. Пояснюється така ситуація тим, що керівники підприємств усвідомлюють, що ціна послуг з проведення стратегічного аналізу буде високою і спостерігається значне збільшення адміністративних витрат. Також, в організаційній структурі управління переважної більшості бізнес-структур України не виділяється спеціальний підрозділ з економічного аналізу, а його функціональні блоки у різних підрозділах департаментів з менеджменту дуже обмежені у застосуванні сучасних методик факторного аналізу.

Виділяючи цільові спрямування сучасного економічного аналізу у прикладному аспекті пріоритетною слід визнати систему аналітичного забезпечення стратегічного та тактичного управління. Тому, саме інтеграція досягнення тактичних цілей і реалізація стратегічної мети не лише змінює критерій оцінки, а і відносну цінність аналітичної діагностики та пошуку. Оцінка перспективних змін за стратегічними намірами може створити інформаційне поле вибору ефективних сценаріїв економічного поступу при зміні конюктури зовнішнього середовища та мінімізувати ризик неуспіху інвестування, структурної перебудови, маркетингової позиції тощо [1, с.56].

Отже, підсумовуюче викладене вище, необхідно зауважити, що економічний аналіз як основний чинник підвищення ефективності діяльності підприємства має великий вплив на результативність діяльності підприємства і сприяє досягненню її основної мети – одержанню прибутку. Таким чином, аналіз є не тільки складовою інших функцій, але і самостійною функцією, від результатів здійснення якої залежить ефективність роботи підприємства і його підрозділів. Тому, економічний аналіз у системі сучасного управління підприємством відіграє важливу роль на всіх рівнях його формування і функціонування.

Література:

1. Мних Є.В. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації // Бухгалтерський облік та аудит. – 2006. - № 1. – С. 55-61.

2. Ковальчук Т.М. Сучасна філософія управління та проблеми економічного аналізу // Економіка АПК. – 2008. - № 7. – С. 48-51.

3. Ковальчук Т.М. економічний аналіз у системі антикризового управління // Економіка АПК. – 2010. - № 5. – С. 128-134.

4. Купалова Г.І. Формування ринкових відносин в Україні // Макроекономічні аспекти сучасної економіки. – 2008. - №7. – С. 14-19.