Бойко Анастасія Олегівна

Іськова Надія Олегівна

Науковий керівник Степова С.В.

 

Роль венчурного бізнесу в інформаційній сфері економіки України

Використовуючи свій науково-технічний потенціал в сучасному процесі глобалізації, Україна має можливість досягнути більш високого рівня економічного розвитку. Для цього необхідно звернути особливу увагу на розвиток високотехнологічних та конкурентоспроможних галузей економіки. Світовий досвід свідчить, що важливу роль у трансформації господарського механізму, інтенсивності його структурної перебудови відіграють малі організаційні форми: венчурні фірми, фірми «спін-офф» (фірми-«паростки»), інвестиційні фонди (венчурне фінансування). Слово «venture» в перекладі з англійської означає ризикове, але багатообіцяюче підприємництво. [4]

Венчурний бізнес — сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Фінансування беруть на себе банки, інвестиційні компанії, спеціа­лізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, зазвичай у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Галузева належність проектів технічних новинок, що пропонуються авторами, ролі не відіграє. Цей вид бізнесу пов’язаний з великим ризиком, тому його часто називають ризиковим. Отже, венчурне підприємництво - це ризикова діяльність, у процесі якої створюються і впроваджуються у виробництво нові товари, технології, послуги. Це поєднання двох видів підприємництва: фінансового та інноваційного. Відповідно до цього спеціалізовану діяльність щодо виробництва і просування на ринок нових товарів ведуть компанії і фонди венчурного капіталу та малі венчурні фірми. [3]

Венчурна фірма — дрібна або середня інвестиційна фірма, зайнята науковими дослідженнями, інженерними розробками та їх кредитуванням. Вловлюючи і фінансуючи нові ідеї, венчурна фірма допомагає великим компаніям розробляти новітні напрями науково-технічного прогресу. Операції, що проводяться такими фірмами, (венчурні операції), характеризуються підвищеною мірою ризику. Венчурні фірми, як правило, утворюються або групою однодумців - учених, інженерів, спеціалістів, винахідників, які мають певний досвід роботи в лабораторіях великих фірм, або науковими закладами, університетами чи приватними особами, які бажають організувати свою справу. За оцінкою міжнародної Організації економічного співробітництва і розвитку, на частку малих фірм у промислово розвинених країнах припадає 20-30 % усіх новацій. [1]

Питаннями венчурного капіталовкладення в Україні займаються такі науковці, як О. Лапко, М. Паладій, С. Філін, І. Баранецький, М. Долішня, О. Поручник, Л. Антонюк, О. Бондаренко, Н. Дучинський, Д. Денисенко, А. Лукашов, Т. Майорова та інші.

Сутність венчурного бізнесу як високоризикованої і потенційно високоприбуткової діяльності визначає наступні особливості його функціонування:

-Об’єктом капіталовкладень є ризиковані венчурні проекти;

-Здійснюється портфельне управління капіталом;

-Основна частина венчурних інвестицій вкладається в статутний капітал венчурних компаній;

-Венчурний інвестор бере активну участь в управлінні інноваційним проектом або, принаймні, забезпечує собі надійний контроль; 

-Реалізується гнучкий механізм узгодження інтересів інвесторів і менеджерів залежні від етапу розвитку венчурного проекту; 

-Спочатку визначається спосіб виходу інвестора з венчурного бізнесу у фазі зрілості проекту;

Таким чином, венчурний бізнес взаємно привабливий як для венчурних підприємців, які отримують додатковий капітал для розвитку і розширення компанії, так і для венчурних інвесторів, для яких при правильному виборі об'єкта інвестування кінцевий фінансовий результат істотно перевищує потенційний ризик.

Найважливіші фактори щодо венчурного інвестування, які впливають на формування інноваційних ризиків:

·  зовнішній ризик;

·  ризик нестабільності партнерства;

·  банківський ризик;

·  ризик нестабільного постачання;

·  ризик зміни податкової політики;

·  ризик зміни бюджетних відрахувань;

·  ризик підрядного партнерства;

·  ринковий ризик;

·  ризик зменшення попиту;

·  ризик надлишку пропозиції;

·  ризик росту інфляції;

·  внутрішній ризик;

·  ризик зриву намічених програм;

·  ризик скорочення фінансування;

·  ризик недостатності науково-технічного потенціалу;

·  ризик зриву заходів із впровадження науково-технічних нововведень;

·  ризик помилковості економічних прогнозів. [2]

Роль венчурного бізнесу в інформаційній сфері економіки України полягає в тому, що він:

·                   приведе до створення нових життєздатних господарських одиниць, які впливають на всю традиційну структуру ведення наукових досліджень, і викличе структурні зміни в суспільному виробництві країни;

·                   сприяє технічному переозброєнню традиційних галузей виробництва;

·                   спонукає великі корпорації до вдосконалення принципів управління та організаційних структур;

·                   змінює погляд на ніби постійну перевагу великих корпорацій в дослідницькій діяльності;

·                   показує, що орієнтація на довгострокові цілі вимагає створення спеціальної кредитно-фінансової системи у вигляді венчур­ного капіталу;

·                   збільшує зайнятість висококваліфікованих фахівців;

·                   сприятливо впливає на розвиток законодавчої бази з проб­лем підтримки наукових досліджень. [5]

Світове співтовариство в даний час впевнено переходить в ту стадію розвитку економіки, яка називається "Економіка, заснована на знанні" (Knowledge based economy). І це неминучий шлях розвитку. Тому особливе значення має не тільки фінансування власне знань, але й перетворення знання в ефективне виробництво. [4]

Отже, венчурний бізнес сприяє удосконаленню законодавчої бази, технічному переозброєнню, збільшує зайнятість, вдосконалює принципи управління. Усунення більшості наявних перешкод на шляху венчурного капіталу створить у подальшому сприятливі умови для його розвитку в Україні.

Література:

1.     Лиса Н.В., Коломієць О.В. Проблеми венчурного інвестування в Україні // Актуальні питання сучасної економіки, Зб. Науково-практичної конференції УДАУ від 20 січня 2010.

2.     Ковалишин Петро Інвестиційний менеджмент та ризики в діяльності венчурних компаній // Економіст. – 2008. – №12. – с. 50-52

3.     Ігнатенко Р.А., Кабанов В.Г., Короткова Д.О., Харченко О.І. Венчурне інвестування в національній економіці: світові тенденції та українські перспективи // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №3. – с. 119-130

4.     http://intkonf.org/zamoroka-yuv-garbar-va-venchurniy-biznes-v-ukrayini-problemi-ta-shlyahi-yih-virishennya/ (Заморока Ю.В., Гарбар В.А. Венчурний бізнес в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення)

5.      http://www.ndiiv.org.ua/ (Офіційний сайт НДІ інтелектуальної власності)