Экономические науки/ Экономика предприятия.

 

 

Воронецька І.С., Іванова Г.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Бенчмаркінг як елемент підвищення конкурентоспроможності підприємства

Вступ. Бенчмаркінг є елементом стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства. Він став одним з найефективніших методів удосконалення бізнесу і входить до найпопулярніших методів управління. В Україні вже є компанії, що застосовують бенчмаркінг в процесі антикризового управління, проте їх не багато. Використання цього методу надасть підприємству певних конкурентних переваг. Тому дане питання є досить актуальним  і потребує подальшого дослідження.

Аналіз досліджень і публікацій. Історичні етапи розвитку і значення бенчмаркінгу дослідували такі науковці: Багієв Е., Котлер Ф., Кроковски В., Толдман С., Пашутін С., Долінська Є. Зміст етапів бенчмаркінгу висвітлено у роботах таких вчених, як: Чорна Л., Гончарук А., Стельмах М. та інші.

Викладення основного матеріалу дослідження. Термін «бенчмаркінг» з'явився у 1972р. в Інституті стратегічного планування Кембриджу (США). Сьогодні існують різні визначення поняття «бенчмаркінг» («benchmark» - оцінка на фіксованому об'єкті, наприклад, оцінка на стовпі, що зазначає висоту над рівнем моря), шо не мають однозначного перекладу на українську мову.

Китайський генерал Сун Тзу писав: «Коли ти знаєш твого ворога й знаєш себе, ти не страшишся результату від сотні війн». Таким образним висловом можна сформулювати сутність нової техніки економічного аналізу - бенчмаркінгу, шо завоювала симпатію вчених і бізнесменів Японії, Америки, Західної Європи і Скандинавії.

У Японії «benchmarking» співвідноситься за змістом з японським словом «dantotsu», що означає «зусилля, занепокоєння, турботу кращого (лідера) стати ще кращим (лідером)».

По суті бенчмаркінг - це процес еталонного зіставлення. У бізнес-середовищі існує безліч трактувань бенчмаркінгу. Класичним визначенням бенчмаркінгу є слова засновника цього методу удосконалювання управління, керівника Глобальної мережі бенчмаркінгу Роберта Кемпа: “Бенчмаркінг – це пошук кращих методів, які ведуть до поліпшення діяльності” [2].

Науковці виділяють різні види бенчмаркінгу, їх досить багато, проте наведемо основні з них: стратегічний, конкурентний, процесний, загальний, внутрішній, зовнішній та міжнародний бенчиаркінг. Розглянемо більш детально кожен з цих видів.

Стратегічний бенчмаркінг (Strategic Benchmarking) використовується, коли підприєм­ство прагне поліпшити свою загальну ефективність, досліджуючи довгострокові стратегії й за­гальні підходи, які забезпечили досягнення успіху високоефективним компаніям. Він включає перспективи високого рівня: ключові компетенції, розробку нових товарів і послуг, зміну бала­нсу операцій, підвищення стійкості до змін навколишнього середовища.

Бенчмаркинг ефективності (Performance Benchmarking) або Конкурентний бенчмаркинг (Competitive Benchmarking) використовується, коли підприємство розглядає свої позиції щодо характеристик ефективності ключових продуктів і послуг. Тут аналізуються лише підприємст­ва, що працюють у тій же галузі, тобто прямі конкуренти.

Процесний бенчмаркінг (Process Benchmarking) використовується, коли основна увага приділяється поліпшенню певних важливих процесів і операцій. Тут здійснюється пошук най­більш успішних підприємств, які виконують аналогічну роботу або надають подібні послуги.

Процесний бенчмаркінг задля полегшення порівняння й аналізу обов'язково включає карти процесу створення. Цей вид бенчмаркінгу, як правило, дає короткостроковий ефект.

Функціональний (Functional Benchmarking) або Загальний бенчмаркінг (Generic Benchmarking ), при якому аналізуються підприємства з різних галузей і видів діяльності, щоб знайти способи для поліпшення аналогічних функцій або процесів роботи. Цей вид бенчмаркі­нгу може привести до інновацій і стрімкого росту ефективності.

 Внутрішній бенчмаркінг (Internal Benchmarking) включає порівняльний аналіз ефектив­ності підрозділів самого підприємства, наприклад, філій і відділень, розташованих у різних ре­гіонах. Головними його перевагами є доступність інформації та менші витрати необхідних ре­сурсів і часу, а також менша кількість бар'єрів на стадії реалізації. Однак, недоліком даного виду може бути недостатність реальних інновацій і обмежені можливості щодо зростання ефек­тивності.

Зовнішній бенчмаркінг (External Benchmarking) включає пошук еталонів за межами під­приємства. Він забезпечує можливості вивчення тих підприємств, які мають головні переваги в конкурентній боротьбі, тобто є галузевими лідерами. Однак, тут потрібно мати на увазі, що не кожне із кращих рішень може бути успішно застосоване на іншому підприємстві. Крім того, цей вид бенчмаркінгу може вимагати більше часу й ресурсів для забезпечення гарантії порів­нянності інформації, вірогідності отриманих даних і вироблення обгрунтованих рекомендацій.

Міжнародний бенчмаркінг (International Benchmarking) використовується, коли кращі практики реалізовані за кордоном і/або кількість підприємств, що працюють у даній галузі усе­редині країни, занадто мала для одержання достовірних результатів. Глобалізація й досягнення в галузі інформаційних технологій збільшують можливості міжнародних проектів. Однак, вони можуть зайняти більше часу й ресурсів для забезпечення та реалізації, і їхні результати, можли­во, потребують ретельного аналізу через національні розбіжності [3].

Виокремлюють наступні основні принципи бенчмаркінгу:

•      взаємність. Бенчмаркінг є діяльністю, заснованою на взаємному відношенні, згоді й обміні даними, що забезпечують «виграшну» ситуацію для обох сторін;

•      аналогія. Оперативні процеси партнерів повинні бути схожими. Аналогія процесів і встановлення критеріїв добору партнерів з бенчмаркінгу є тим, від чого залежить успіх діяльності;

•      вимір. Бенчмаркінг - це встановлення відмінностей у характеристиках декількох підприємств і визначення ключових параметрів для досягнення їх найкращого значення;

•      достовірність. Бенчмаркінг повинен здійснюватись на основі фактичних даних, точного аналізу і вивчення процесу, а не тільки на базі інтуїції [1].

Висновок. Бенчмаркінг є надзвичайно корисним інструментом, особливо у ситуації, коли необхідно переглянути внутрішню ефективність діяльності підприємства та визначити нові пріоритети діяльності. Зіставлення показників ефективності дозволяє зрозуміти вразливі та раціональні сторони діяльності підприємства у порівнянні з конкурентами і світовими лідерами у аналогічній сфері діяльності. Бенчмаркінговий аналіз може призвести до зростання прибутковості підприємства, створення корисної конкуренції та задоволення потреб покупців. Тому впровадження бенчмаркінгу у практичну діяльність українських підприємств є гарантією зміцнення їх конкурентних позицій як на вітчизняному ринку, так і на зовнішньому.

Література:

1. Гончарук А.Г. Бенчмаркінг як метод управління ефективністю підприємства/ Труды Одесского политехнического университета. – 2004. - №2. – с. 1-6.

2. Коваленко О. В. Сутність та особливості бенчмаркінгу в антикризовому управлінні підприємством/ Механізм регулювання економіки. – 2009. - №3. – с.140-145.

3. Стельмах М., Сорока Т. Бенчмаркінг як інструмент  визначення конкурентоспроможності підприємства/ Вісник ТНЕУ. –  2007. - №1. – с. 53-61.