Экономические науки/11.Логистика

Дашко І.М., Примаченко О.О.

Криворізький факультет Запорізького національного університету, кафедра обліку та менеджменту, Україна

Організаційно-економічне управління ресурсами

на підприємстві

Найсучасніший підхід до організаційно-економічного управління ресурсами на підприємстві – застосування логістики. За даними досліджень у галузі маркетингу й логістики, проведеними В. Стюартом, застосування концепції комерційної логістики на промисловому підприємстві дає: скорочення кількості продажу "втрачених" у результаті відсутності запасів необхідної продукції, за рахунок точного розміщення запасів і контролю над ними; скорочення циклу "обслуговування споживача"; зміцнення й закріплення зв'язків постачальника зі споживачем; економія витрат; можливість більше уваги приділяти попиту; більш ефективно і прибутково конкурувати на окремих ринках.

Для підприємств, що діють у країнах з розвинутою ринковою економікою, характерна увага до підрозділів, які обслуговують основне виробництво, в тому числі й тих, шо пов'язані з рухом матеріалів. Причиною цього є той факт, що управління операційною системою неодмінно пов'язане з організацією та управлінням, забезпеченням кадрами, сировиною, матеріалами, енергетичними ресурсами, збутом продукції, внутрішніми розміщеннями й переміщеннями матеріальних та інших ресурсів, обміном інформацією. Спроби мінімізувати витрати якогось окремого виду діяльності без урахування цього взаємного впливу можуть призвести до підвищення загальних витрат під час організації матеріалопотоку. Тому необхідним є проведення аналізу діяльності виробничої системи з урахуванням загальних витрат. Класичну схему комерційної логістичної системи при організаційно-економічному управлінні наведено на рис. 1.

Споживач

о

Виробництво

Логістика

маркетингу

матеріалопотік інформаційний потік

Рис.1. Логістична система управління ресурсами при організаційно-економічному управлінні

Для забезпечення організаційно-економічного управління підприємством необхідно комплексно розглянути всі підрозділи, які беруть участь у здійсненні логістичного циклу підприємства.

Логістичний цикл — це інтервал часу між оформленням замовлення на постачання товару (засобів виробництва) та доставкою замовлення споживачеві.

Під час розробки моделі логістичної системи варто керуватися такими настановленнями: розміщення й кількість виробничих одиниць необхідно здійснювати з урахуванням постачальників продукції, транспортних витрат, кількості продукції, що виробляється; розмір запасів має бути оптимальним для всієї операційної системи; на підприємстві слід мати складський центр накопичення та обробки вантажів, проміжний склад для тимчасового зберігання продукції; визначити оптимальну транспортну модель для кожного варіанта системи; усі підрозділи, які входять до логістичної системи, мають бути пов'язані інформацією, контрольною і транспортною мережею; необхідно налагодити чіткий інформаційний зв'язок.

Основними недоліками застосування даної схеми є високий рівень ризику дублювання функцій і складність виконуваних новоствореним підрозділом завдань, що потребує застосування потужної обчислювальної техніки й висококваліфікованих спеціалістів. Перевага полягає в тому, що оптимізуються обсяги запасів матеріальних ресурсів на всіх етапах просування матеріалопотоку.

Ефективність діяльності цієї підсистеми структури управління логістикою підприємства на сьогодні досить велика, що підтверджується даними проведених досліджень та експертними висновками фахівців інших підприємств України, тому для цього необхідна розробка та впровадження в управлінську практику цілої системи заходів: 1) забезпечення збереження матеріальних ресурсів; дотримання режиму економного використання ресурсів; стимулювання працівників за економію ресурсів; організація обліку, аналізу й контролю за використанням матеріалів у межах встановлених центрів витрат тощо; 2) вдосконалення конструкції виробів; зменшення ваги продукції, що зменшує й потребу в матеріалах; підвищення якості й надійності продукції, завдяки чому зменшуються витрати на гарантійні ремонти; використання матеріалів-замінників з меншою сукупною вартістю придбання та зберігання за умови, що вони не погіршують характеристик виробу; впровадження технологій, що спираються на використання відходів і вторинних ресурсів.

Література:

1. http://readbookz.com/book. Організаційно-економічне управління розвитком підприємства.

2. http://www.refine.org.ua. Оцінка вибору оптимальної структури управління підприємством.

3. http://www.br.com.ua. Шляхи вдосконалення організаційно-економічним управлінням ресурсами на підприємстві.