Гончар Б.О.

Науковий керівник: Житко Н.О.

Буковинська Державна Фінансова Академія,

Україна, м. Чернівці

 

Сучасний стан та тенденції фінансування освіти і науки в Україні в сучасних умовах

 

У сучасних умовах всі види освіти підпорядковуються вирішенню широкого кола економічних, політичних та соціальних завдань. Пріоритетність тих чи інших завдань обумовлюється державними інтересами.

Розбудова незалежної держави висуває особливі вимоги до діяльності системи освіти, оскільки виникає потреба у чималій кількості спеціалістів, здатних здійснювати технічне, економічне та організаційне керівництво. У зв'язку з цим не викликає сумнівів необхідність фінансування. Аналіз значення освіти в сучасному житті та стан української системи освіти дозволяє зробити висновок про необхідність кардинальних змін в існуючій на нинішній момент системі освіти.

Дослідженням питання щодо сучасного стану та тенденцій фінансування освіти і науки в Україні займались такі вітчизняні вчені, як: Бойко О.Д., Борисенко В.Г., Черепанова С.О., Шаповал Ю.Б., Тропіна В.Б. та ін.

Метою статті є пошук сприятливих та економічно обґрунтованих засад   фінансування освіти і науки в Україні в умовах економічної кризи.

Євросоюз, США, інші країни давно оголосили про розбудову економіки знань. Політика Європейських суспільств в Лісабонській стратегії передбачає виділення на науку щорічно не менше 3% ВВП. США щорічно витрачає не менш як 4% ВВП на науково-технічну галузь. На освіту всі багато розвинені країни витрачають не менше 8-10% ВВП. Україна останніми роками зробила серйозні кроки стосовно збільшення фінансування освітньо-наукової галузі. Так, видатки на освіту державного та місцевих бюджетів на 2011 рік в цілому за загальним і спеціальним фондом передбачені у сумі 79,0 млрд. грн., з них видатки державного бюджету – 26,6 млрд. грн. (+8,6%), місцевих бюджетів – 52,4 млрд. грн. (+1,6 млрд. грн.). Проти планових показників поточного 2010 року видатки збільшені у цілому майже на 2,9 %. (табл. 1 - 2).

Показово, що частка видатків на освіту у відсотках до ВВП зменшується – планом 2010 року передбачено 6,56%, проектом бюджету на 2011 рік – 6,31% від ВВП, прогнозоване зростання якого у  2011 р. буде дорівнювати 104,5%.

Таблиця 1

Динаміка фінансування галузі «Освіта» за 2008-2011 рр. (по зведеному бюджету), млн. грн.

Роки

Зведений бюджет

Загальний фонд

Спец. фонд

% ВВП

2008 р. (звіт)

60 968,1

51 669,9

9 298,2

6,42

2009 р. (звіт)

65 831,6

55 420,6

10 411,1

6,29

2010 р. (план)

76 765,0

66 915,0

10 413,8

6,56

2011 р. (проект)

79 001,2

68585,5

10415,7

6,31

 

Таблиця 2

Динаміка фінансування галузі «Освіта» за 2008-2011 рр. з державного та місцевих бюджетів, млрд. грн.

Роки

Зведений бюджет

Державний бюджет

Місцеві бюджети

% приросту

2007 р. (звіт)

44,3

13,5

30,8

 

2008 р. (звіт)

61,0

19,2

41,8

37,7

2009 р. (звіт)

66,8

21,4

45,4

9,5

2010 р. (план)

76,8

24,5

52,3

15,0

2011 р. (проект)

79,0

26,6

52,4

2,9

 

Не відбувалося протягом 2010 року збільшення заробітної плати вчителям, викладачам, вченим. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розмір ставки першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки становив 545 грн., або на 10-26,7 %  менше розміру мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на відповідні періоди. З 1 січня 2010 цей розмір становив 555 грн., з 1 квітня 2010 – 567 грн., з 1 липня 2010 – 570 грн., або майже на 36 % менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на відповідні періоди. Аналіз співвідношення рівня оплати праці працівників бюджетної сфери та інших галузей економіки свідчить також про відсутність залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки оплати праці запропоновано переглянути у грудні 2011 року, встановивши його в обсязі 654 грн.

Що стосується молоді і студентства, то в бюджеті на 2010 р. та проекті бюджету на 2011 р. не передбачено зростання стипендії, розмір яких не переглядався з 2008 року (відбувається виключно індексація). Зазначене призводить до того, що стипендії значно нижче від встановленого розміру прожиткового мінімуму (табл. 3). Крім того, не виділено коштів на реконструкцію та ремонт гуртожитків, хоча капітального ремонту потребують із трьох тисяч не менше половини.

Таблиця 3

Розмір стипендії на кінець року, грн.

 

2008

2009

2010

2011

Учнів ПТНЗ

203

231

255

280 (min = 200)

Студентів ВНЗ І-ІІ  р.а.

407

463

511

560 (min = 400)

Студентів ВНЗ ІІІ-ІV  р.а.

539

614

677

742 (min = 530)

Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на повному державному утриманні

Учнів ПТНЗ

573

720

798

866 (min = 550)

Студентів ВНЗ

1158

1212

1325

1453(min = 1160)

 

Дуже непростою, критичною є ситуація із фінансуванням наукової сфери. Загальне бюджетне фінансування науки передбачається менше рівня 2010 року. згідно з проектом ЗУ «Про Державний бюджет на 2011 рік».

Національна академія наук отримає фінансування в розмірі 2,55 млрд грн. у 2011 р. у т.ч. 495 млн грн за рахунок спеціального фонду. У 2008 році фактичне фінансування Національної академії наук було теж на такому рівні – 2,48 млрд грн. Якщо врахувати рівень інфляції за останні 2 роки, можна говорити про значне зменшення фінансування.

Система освіти в Україні успадкована від пострадянської системи освіти.

Ситуація, що склалася в Україні щодо фінансування системи освіти, оцінюється як катастрофічна. Відбувається руйнація існуючих закладів, а натомість не відбувається заміни начебто непотрібних вищих закладів освіти та шкіл на ті, що реально необхідні територіям. Поряд із цим обсяг коштів, які мають спрямовуватися з бюджету, зменшується.

Проблема нашої держави полягає в тому, що саме на державному рівні відсутнє розуміння життєвої необхідності в конкурентоспроможній системі освіти. У світі прийнято вважати: суспільство не завжди розуміє необхідність розвитку освіти, тому державі за допомогою різноманітних стимулюючих норм доводиться підводити громадян до думки про необхідність отримання освіти високого рівня, а не зменшувати видатки на освіту. За даними звіту незалежної міжнародної організації Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за 2010 р., Україна серед 145 країн світу має такі показники з проблем освіти: якість початкової освіти – 49-те місце, доступ до вищої освіти – 17-те місце, якість математичної і природничої освіти – 44-те місце, якість освітньої системи – 47-ме місце.

Світова практика не знає випадків стабілізації витрат за допомогою засобів, спрямованих на економію коштів. Можна досягти тимчасового зменшення витрат, але наслідком буде втрата досягнутого рівня розвитку системи освіти країни. Розвинені держави планують щорічне збільшення витрат на системи освіти (збільшення в абсолютних одиницях).

Що стосується альтернативних джерел фінансування освіти і науки в Україні, то на цьому етапі думки вчених, які досліджували дане питання, розходяться. Так, існують аргументи на користь отримання державними закладами частини суто приватних грошей та інших ресурсів:

а) споживач, який платить, ставиться до товару (навчання) серйозніше і ефективніше, аніж той, що переконаний у його повній "безкоштовності";

          б) вища автономія закладу, свобода маневру, стимулювання прогресивних інновацій з метою кращого врахування потреб і пріоритетів студентів.

Але є й інші думки фахівців, що схиляються до скомбінованості, коли частина держбюджету як загальносуспільного зиску від вищої освіти виплачується закладу, а його індивідуальна частина – безпосередньо студентові, щоб стимулювати змагання серед вищих закладів освіти.     

Отже, сучасний стан фінансування освіти і науки в Україні є досить невтішним. Неефективним є розподіл коштів у бюджеті та не відбуваються бажані зміни у використанні нових джерел фінансування даної галузі.

Та все ж подолання кризи у фінансуванні навчальних закладів значно полегшиться у разі створення сприятливої законодавчої атмосфери, яка б допомагала системі освіти не лише виживати, а й розвиватися.   

 

Список використаної літератури:

1. Держкомстат України [Електронний ресурс]. – http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік»// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2009. – № 20, № 21-22, ст.269.

3. Закон України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік» [Електронний ресурс]. –http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36140.

4. Т.О. Ілляшенко, І.О. Радіонова. «Проблеми та перспективи фінансування освіти і науки в Україні в умовах економічної кризи».

5. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського[Електронний ресурс]. –  http://nbuv.gov.ua