Студентка Барабаш В.С.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Фінансово-економічна криза: причини виникнення та шляхи подолання

Криза – це одна з форм розвитку економіки, в ході якої усуваються застарілі техніка і технологія, організація виробництва і праці, відкривається простір для зростання й утвердження нового. Водночас з подоланням віджитого неминуче виникає спад виробництва, зростає безробіття, знижуються доходи населення, що негативно позначається на умовах життя людей.

Сучасна криза відбувається в умовах глобалізації світового господарства, що надало їй загального характеру, охоплення нею всіх країн і континентів. Вона стала першою кризою XXI ст., яка набула глобальних масштабів. Це дало підставу відомим ученим і фахівцям зазначити, що вона має системних характер і є найглибшою за своїми наслідками.

Важлива риса сучасної кризи полягає і в тому, що вона засвідчила високий рівень усуспільнення економіки, обмеженість приватної власності, яка стала причиною невідповідності інтересів корпорацій і банків, інших господарюючих суб’єктів національним інтересам, зумовила провідну і визначальну роль останніх. Усупереч теоріям про приватну власність як рушійну силу ринкової економіки криза проявила об’єктивну необхідність узгодження приватних інтересів із загальнонаціональними.

Унаслідок цього сучасна фінансова криза набула такого масштабу і гостроти, що стала головною загрозою. Учені економісти розуміють, що криза фінансово-економічна, але особливо акцентують увагу на загрозах з її фінансового боку. Хоча гроші, фінанси, кредит, цінні папери є грошовою, вартісною формою матеріального і нематеріального виробництва, проте у процесі розвитку вони перетворюються у потужний фактор активного зворотного впливу на нього, стимулюючи чи гальмуючи його зростання.

В Україні фінансова криза набула особливо гострого характеру. У 2008 р. банки видали корпоративному бізнесу та домогосподарствам, разом узятим, на придбання, будівництво і реконструкцію нерухомості 55,3 млрд. грн., що в 1,3 рази більше капітальних витрат державного та місцевих бюджетів усіх рівнів за 2008 р. (41,2 млрд. грн.) [1]. Банки примножували спекулятивний попит і вибудували фінансову піраміду, обвал якої зумовив спад у будівництві.

Негативно позначилось і те, що пріоритетним об'єктом кредитування стало не виробництво, а (станом на кінець 2009 р.) сфера торгівлі та ремонту (154 млрд. грн., тобто 21,6% загального обсягу), споживче кредитування (21,4%) і особливо кредитування операцій з нерухомістю - 170,7 млрд. грн., що перевищувало обсяги кредитування промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку, разом узятих [2]. Загалом пріоритет віддавався кредитуванню фізичних осіб, яке у 2007-2009 рр. було втричі більшим від кредитування юридичних осіб. Спад виробництва зумовив зменшення обсягів доданої і додаткової вартості, що, у свою чергу, скоротило над ходження коштів до бюджету у вигляді податків (ПДВ, податок на прибутки юридичних та доходи фізичних осіб). Однією з причин фінансової кризи є прив'язка гривні до долара, високий ступінь доларизації економіки. Відомий економіст А. Ослунд назвав прив'язку гривні до долара "головною помилкою України, причиною фінансової кризи в Україні" [3].

Висока доларизація нашої економіки - складна проблема, яка впливає на різні її сторони. Якщо станом на початок 2005 р. на інвалюту припадало 42% загального обсягу виданих кредитів, то на початок 2007 р. обсяги інвалютних кредитів зрівнялися з гривневими; на початок жовтня 2008 р. кредити в іноземній валюті перевищили гривневі і на початок 2009 р. становили 57,7% загальної заборгованості клієнтів банкам [4].

Створивши в державі дієвий мотиваційний механізм піднесення виробництва значно зменшиться рівень безробіття за рахунок росту кількості робочих місць, покращиться соціальний добробут населення за рахунок формування рекреаційної інфраструктури навколо виробництв (будівництва лікарень, шкіл, спортзалів, зон відпочинку, дитсадків тощо). Зменшення податкового тиску на економіку сприятиме її детінізації (виведенні з тіньового сектору), що збільшить надходження до бюджетів різних рівнів, що дозволить виділяти більше фінансових ресурсів на розвиток енерго- та ресурсозберігаючих технологій, в свою чергу ці технології нададуть можливість суттєво економити енергоносії, тощо.

У процесі подолання кризи треба буде більше виробляти і купувати продукції українського виробництва. Ці непрості процеси вимагають активної ролі держави, вжиття невідкладних заходів з тим, щоб піднести роль гривні і не допустити відпливу долара за кордон. Крім того, валютні кредити можна перетворити у гривневі. Отже, держава, відстоюючи інтереси населення, може прискорити процес дедоларизації.

Причини такого становища — недостатня регулююча роль держави, яка мала б не лише виробити загальні правила з урахуванням досвіду Європи, але й проявити вимогливість до суб'єктів фондового ринку, створити єдиний державний реєстр корпоративних прав. За цих умов кожний суб'єкт ринку діяв би у межах правил і, дбаючи про власні інтереси, змушений був би турбуватись також про спільний інтерес.

Література

1. Пороховський О.А. Економічна криза як рубіж сучасного світового і національного розвитку / О.А. Пороховський // Економічна теорія. – 2009. - №1. – С. 5-13.

2. Сивульський М.І. Національні особливості фінансової кризи / М.І. Сивульський // Фінанси України. – 2009. - №7. – С. 3-19.

3. Ослунд А. Кризис: причины и последствия. Независимая информация и аналітика из США. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: - //http//www.washprofile.org/ru/node/8204.

4. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: навч. посібник. Вид. 2-ге, виправл. і доп. / В.О. Василенко - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. — 504 с.