Экономические науки/ 15. Государственное регулирование экономики

Гриценко Р.Р.

Харьківський національний економічний університет, Україна

Реформування складових системи контролюючих органів в сфері оподаткування як умова міжнародної інтеграції

На сьогодні одним із актуальних питань в економіці України є співробітництво у міжнародній сфері із країнами Європейського Союзу (ЄС), що породжує як розширення об’єктної сфери економічні відносини між державами учасницями, так і стимулює інтеграційні процеси внутрішньоекономічного характеру. Внаслідок цього певні сектори державного управління у економічній, фінансовій, та, в тому числі, у сфері оподаткування потребують реформування для їх гармонізації з положенням міжнародної спільноти та подальшого еволюційного провадження інтеграційної діяльності у сфері міжнародних відносин.

Особливу актуальність згадані процеси набувають не тільки з приводу практичної реалізації вирішення колізійних ситуацій, які вкрай розповсюджені у зовнішньоекономічній діяльності, зокрема, а й з приводу уніфікації загальних підходів до державного регулювання господарської діяльності, взагалі.

Так, наприклад, організація, безпосереднє здійснення зовнішньоекономічної діяльності та отримання конкретних результатів від неї суб`єктами господарювання призводить до виникнення низки регуляторних та контрольно-надзорних відносин як в галузі оподаткування, так і митної справи.

Саме тому важливого значення набувають питання уніфікації та адаптації до реалій міжнародних відносин як системи принципів державного регулювання в галузі оподаткування, так і відносин контролю в цій сфері.

Метою роботи є розкриття сутності процесу реформування системи контролюючих органів в України у сфері оподаткування як умови міжнародної інтеграції України з ЄС та іншими міжнародними організаціями та державами, у співпраці із якими Україна зацікавлена перш за все.

Систему контролюючих органів у сфері оподаткування, згідно зі ст. 41. Податкового кодексу України [2], становлять органи державної податкової служби (ДПС) та митні органи, кожний із яких, відповідно до загально регуляторного впливу ч.2 ст. 19 Конституції України [1], діє в межах своєї спеціальної компетенції. Так, наприклад, органи ДПС, в межах своєї компетенції, здійснюють контрольну роботу відносно сплати податків у співпраці з нерезидентами, яка відбиває принципи організації міжнародних відносин в економічній сфері, формує вичерпний перелік податків і зборів, до яких входять і такі, що є умовою вступу до міжнародних спільнот, здійснює контроль за дотриманням законодавством, а також веде діяльність стосовно модернізації і адаптації податкової системи, так і ДПС в цілому, що і буде умовою міжнародної інтеграції, а також вона здійснює обмін інформацією з митною службою, щодо адміністрування діяльності суб`єктів у сфері зовнішньоекономічної діяльності та надходжень податків які справляє митна служба до бюджету держави. [2]

Митні органи, в свою чергу, здійснюють контроль відносно податків які сплачуються на митному кордоні при умові ввозу/вивозу блага на територію України або її спеціальної митної зони, здійснює діяльність щодо установлення тарифів, митних режимів та їх особливостей, а також диференціації товарів що перетинають кордон, а також визначають необхідне забезпечення документацією, але однією із умов міжнародної інтеграції, наприклад до ЄС, є саме максимальне спрощення митного контролю, до чого і спонукають митну службу процеси її реформування. [2,3]

Незважаючи на існуюче в законодавстві чітке розділення компетенції між органами контролю за ознакою об’єктової сфери її реалізації, та багатофункціональний вплив органів контролю на широке коло відносин в галузі оподаткування, - реалії міжнародної співпраці та зобов’язання України, в тому числі з приводу реорганізації управлінських відносин, викликають необхідність модернізації існуючої системи.

Першим кроком реалізації програми модернізації державної податкової служби є Проект „ Модернізація державної податкової служби України - 1”, а послідовні заходи з модернізації здійснюються відповідно до Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України від 07.04.2003 № 160 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА України від 29.09.2005 № 420 та від 25.01.2007 № 28).[4]

Євроінтеграційна стратегія розвитку України, реформування підходів до державного управління, цілі розвитку державної податкової служби потребують: спрямування зусиль податкової служби на збільшення дохідної частини бюджету шляхом вдосконалення та лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення неофіційного сектора економіки, а не за рахунок додаткового податкового навантаження на платників податків; скорочення витрат на адміністрування податків шляхом спрощення системи адміністрування податків, автоматизації процесів оподаткування, реформування організаційно-функціональної структури органів ДПС.[4]

За результатами реалізації Проекту модернізації перш за все повинен змінитися підхід служби до взаємозв’язку з платниками податків завдяки впровадженню обміну інформацією в електронному вигляді, здійснення автоматизації процесу адміністрування податків, удосконалення податкового законодавства, спрощення механізмі обчислення податків. Формування організаційної структури ДПС функціонального типу, а не змішаного як зараз, із міжнародного досвіду така система більш ефективна.

Керівництвом митної служби, з другого боку, прийнято рішення розпочати глибоке, докорінне реформування митної системи на період 2010 – 2015 р.р.. Ключовою вимогою здійснення реформування підтримка балансу між митним контролем та сприянням бізнесу, яке здійснюється на основі Концепції реформування Митної служби «Обличчям до людей».[3]

Від проведення реформи митної служби очікується: відповідність нормативно-регуляторної бази Місії митної служби України, скорочення кількості державних органів та видів державного контролю на кордоні, прозорість прийняття рішень в митній справі, скорочення витрат часу на митний контроль та митне оформлення, підвищення рівня керованості митної служби та її готовності до реформи системи державної влади, збільшення транзитного потенціалу України і запобігання переорієнтуванню вантажопотоків на сусідні країни, спрощення митних процедур, покращення міжнародного іміджу держави.[3]

При застосуванні засобів модернізації та реформування до органів ДПС та митних органів Україна має досягти траєкторії сталого розвитку системи оподаткування, але лише при подальшій систематизації податкового законодавства. Саме вищевказані засоби будуть стимулювати податкову культуру в Україні та будуть ще одним етапом інтеграційних відносин України.

Література:

1. Конституція України від 26.08.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс].– Режим доступу: httр//www.zakon.rada.gov.ua.

2. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу: httр//www.zakon.rada.gov.ua.

3. Офіційний сайт Державної митної служби України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.customs.gov.ua

4. Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.sta.gov.ua