Шипов М.В.

Національний університет харчових технологій

аналіз особистого споживання як економічної категорії і елементу суспільного відтворення

Вивчення ринкового механізму взаємодії виробництва і споживання і його складової частини (механізм впливу сфери ОС на суспільне виробництво) передбачає аналіз двох проблем - методологічних і загально теоретичних. Первинність власне виробництва відносно усіх сфер означає, що його матеріальна форма об'єктивна, існує поза свідомістю людей; механізм функціонування суспільного виробництва має відносно самостійний характер, а також специфіку сфер і способи дії. Структуру ринкового механізму взаємодії особистого споживання і виробництва складають сукупність основних способів, форм і інструментів використання законів розвитку і управління виробництвом, системою потреб, державним регулюванням в ринкових умовах. Виявлено і проаналізовано такі елементи ринкового механізму взаємодії сфери ОС і сфери виробництва: ринкова рівновага, споживча кон’юнктура, норма споживчих витрат і якість споживання. Але задача стабілізації і зростання рівня ефективності суспільного виробництва потребує урахування товарно-грошових відносин у фазах розподілу і обміну.

Разом з тим, реформування економічної системи України в напрямку створення умов для розвитку в ній ринкових відносин виявило недостатність теоретичних і практичних розробок, що проводились раніше, оскільки модель ринкової економіки визначає використання інших регуляторів споживчої рівноваги як на макро-, так і мікрорівнях. Широкий матеріал щодо аналізу основних принципів побудови ринкового механізму встановлення рівноваги та використання конкретних форм і методів державного впливу на даний процес представляють собою моделі встановлення ринкової рівноваги, розроблені такими представниками світової економічної думки, як Кейнс Дж.М., Метцлер Л., Мізес Л., Найт Ф., Самуєльсон П., Фрідмен М., Хансен С, Харрод Р., Хайєк Ф., Хікс Д., Шумпетер Й. та іншими.. Проте, в даних розробках світової економічної думки проблеми функціонування споживчого ринку не є безпосереднім предметом дослідження, а виконують лише допоміжну роль у пошуках встановлення загальної ринкової рівноваги і, таким чином, не дають повного уявлення про механізм досягнення споживчої рівноваги. В економічній теорії існує декілька методологічних прийомів дослідження даної категорії.

Серед досліджень, що проводились в напрямку розробки наукових підходів вирішення проблем досягнення споживчої збалансованості, значне місце займають роботи мікроекономічного рівня, в яких попит та пропонування розглядаються на ринку окремого товару і проблема збалансованості вирішується через вплив на детермінанти цих величин. Певна кількість досліджень присвячена аналізу споживчого попиту та пропонування в сукупних величинах - через категорії сукупного попиту та сукупного пропонування. Піонерською в цьому відношенні є робота Дж.М.Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей" (1936р.), яка надала поштовх розвитку цілому напрямку економічної теорії. Проте, в даних економічних розробках процеси, що протікають на споживчому ринку, не являються безпосереднім предметом аналізу, а виконують лише допоміжну роль в пошуках загальної ринкової рівноваги. У вітчизняній економічній літературі домінує макроекономічний підхід до вирішення проблем досягнення споживчої рівноваги. Оскільки стверджується, що збалансованість споживчого ринку визначається загальногосподарською збалансованістю, то головна увага приділяється вирівнюванню основних народногосподарських пропорцій за допомогою відповідних важелів - політики доходів, регулювання обсягів виробництва, структурних перетворень, тощо.

Багаторічна історія прогнозування процесів споживання існує в формі математико-статистичних методів аналізу купівельного попиту -кривих Е. Єнгеля, функцій Р.Аллена, Р.Стоуна, окремих законів споживання (закони А.Райта, Й.Швабе), а також теоретичного напрямку теорії споживання (Дж. М. Кейнс, П.Самуельсон).Теоретичні моделі споживання характеризуються надвисоким рівнем наукової абстракції, що дозволяє виявити фундаментальні властивості процесу споживання, взаємозалежності стану ринка, попиту і споживання. Значне спрощення процесів споживання є перевагою теоретичного підходу, але значно заважає практичному використанню цих моделей. Для прогнозування і управління процесом життєдіяльності (і споживчою поведінкою) принципово і надзвичайно важливим є визначення параметрів (факторів) поведінки. Окремі об’єктивні обмеження мають фундаментальне економічне значення - фінансові (бюджетні)обмеження, фактор часу, фізіологічні фактори. За результатами дослідження зроблено узагальнення сукупності факторів формування споживчої поведінки, що спростило моделювання окремих процесів споживання і дозволило розглянути структуру і класифікувати регулятори споживчої поведінки за ознаками стадій процесу життєдіяльності.

В економічній теорії виділяються не одна загальна , а ряд моделей державного регулювання сфери особистого споживання - реформістська, консервативна, планово-централізована. Ціллю дослідження є визначення факторів досягнення споживчої рівноваги, їх субординація за методами впливу на економічні інтереси виробників і споживачів. Сучасному етапу ринкових перетворень, як національної економіки в цілому, так і її окремої сфери особистого споживання притаманні риси двох перших моделей. Реформування споживчого ринку (ринку споживчих товарів і послуг) грунтуєься на кейнсіанських і неокейнсіанських важелях управління. В умовах більш швидкого зростання заощаджень ніж інвестицій держава повинна збільшити інвестиційний попит, використовуючи кредитно-грошові і бюджетні регулятори. Але наявність суперечностей (політичних, регіональних і глобальних) потребує використання інших засобів впливу на сферу пропозиції - через механізм нагромадження, саморегулювання ринку, свободу приватного підприємства.