Экономические науки / 1. Банки и банковская система

Руденко В.В., Царок В.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Переваги та недоліки впровадження єдиного соціального внеску в Україні

Система соціального страхування відіграє важливу роль в розвитку національної економіки та створює умови для економічного захисту громадян, але вона досить нестабільна і потребує вдосконалення. Однією з головних проблем є дефіцит Пенсійного фонду України, що ставить під загрозу належне пенсійне забезпечення та соціальний захист непрацездатних громадян. Не менш важливими проблемами є забезпечення прозорості діяльності фондів, зменшення частки тіньової заробітної плати, необхідність зменшення розмірів соціальних внесків для підприємств, організацій та установ. Наразі в Україні проходить пенсійна реформа, що має на меті усунення усіх цих недоліків. Дуже важливим кроком стало введення з 1 січня 2011 року Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який об’єднує в Пенсійному фонді України всі функції фондів соціального страхування. Норма сплати єдиного соціального внеску існує майже у всіх країнах Євросоюзу, тому його впровадження наближає податкове законодавство України до світових стандартів.

Проблеми соціального страхування та питання щодо впровадження єдиного соціального внеску своїх працях розглядали О. Самарченко, В. Рудень, І. Журавська, М. Шаварина, І. Сухомлин, В. Яценко, Л. Василенко, Б. Зайчук та інші. Однак, окремі аспекти адміністрування єдиного соціального внеску та його ролі у фінансовому забезпеченні системи соціального страхування до цих пір залишаються малодослідженими і потребують подальших розробок.

Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування доцільності впровадження єдиного соціального внеску у вітчизняну практику, висвітлення його переваг та недоліків, визначення раціональних шляхів вирішення проблем справляння єдиного соціального внеску в Україні.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який вніс кардинальні зміни у систему державного пенсійного та соціального страхування. Він об’єднав у собі чотири платежі, які сплачують підприємства до фондів: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку [1]. Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування займається Пенсійний фонд України. Це є досить доцільним, так як в Пенсійному фонді створена організаційна, кадрова, програмно-технічна інфраструктура і централізована база даних усіх справ застрахованих громадян. Таким чином не потрібно створювати нову структуру, яка б займалася усіма цими питаннями. Єдиний внесок для більшої частини платників встановлюється у відсотках в залежності від класу професійного ризику. Ставка єдиного соціального внеску коливається від 36,76% бази начислення єдиного внеску до 49,7%. Про зниження ставки єдиного соціального внеску наразі мова не йде, адже як свідчить зарубіжний досвід це може тільки призвести до дефіциту коштів та поставить під загрозу виконання основних соціальних програм, якщо не буде визначено альтернативних джерел формування бюджетів соціальних фондів.

Можна виділити наступні переваги застосування єдиного соціального внеску в Україні [3]:

− не потрібно ставати на облік у всіх фондах соціального страхування;

− спрощується подача звітності до фондів;

− зменшується кількість звітних форм та скорочується кількість перевірок органів соціального страхування.

− забезпечується прозорість фінансових потоків для суб’єктів системи загальнообов’язкового державного соціального страхування;

− підвищується платіжна дисципліна платників страхових внесків;

− скорочується обсяг роботи, пов’язаної з реєстрацією страховиків, збором коштів, формуванням та веденням інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, забезпеченням звітності;

− забезпечується цільове використання страхових засобів шляхом введення призначення страхових виплат з даних Державного реєстру соціального страхування;

− надається можливість застрахованим особам отримати інформацію про суми страхових внесків за видами соціального страхування.

До недоліків можна віднести:

− можливі випадки несвоєчасної виплати лікарняних та допомога по безробіттю;

− дублюються дії платника внеску та Пенсійного фонду України в частині розподілу єдиного соціального внеску;

− збільшуються ставки єдиного соціального внеску фізичним особам підприємцям, які сплачують єдиний податок, а також особам, які не є найманими працівниками.

Так як адміністрування соціальних внесків проводиться Пенсійним фондом України, то це порушує права працедавців і профспілок. Адже це єдиний фонд, який керується виключно державою. Тоді як інші три знаходяться в сумісному управлінні: працедавців, держави і профспілок. Переказ всіх коштів під керівництво Пенсійного фонду України відтісняє від управління соціальними засобами працедавців і профспілок [2].

Наявність недоліків свідчить про потребу детальнішого опрацювання та вирішення проблемних питань. В якості основних шляхів усунення існуючих недоліків можна назвати наступні [4]:

1) поетапне зниження ставки єдиного соціального внеску, що стане можливим внаслідок зменшення витрат на його адміністрування, перегляду пільгових категорій платників, підвищення пенсійного віку, розширення кола платників та бази нарахування страхових внесків, а також виведення заробітної плати з тіньового сектору економіки як за рахунок зниження ставки страхових внесків, так і внаслідок кращого адміністрування та контролю.

2) поступова зміна пропорцій розподілу внесків між роботодавцями та найманими працівниками у результаті підвищення ставки єдиного соціального внеску для найманих працівників і зниження її для роботодавців.

Таким чином, введення єдиного соціального внеску є надзвичайно актуальною темою для досліджень та розробок, оскільки необхідним є подальше удосконалення системи зборів на соціальні заходи, що сприятиме підвищенню прозорості фінансових потоків, підвищенню платіжної та звітної дисципліни платників страхових внесків та цільовому використанню фінансових ресурсів, що забезпечить більшу соціальну спрямованість вітчизняної економіки, а це є важливим елементом процесу економічного розвитку і зростання.

Література:

1. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2464-17.

2. Тесленко Т.І. Недоліки та переваги Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VІ / Т.І. Тесленко,Л.Є. Рогозян. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/75232.doc.htm.

3. Налоговые новости // Налоги и финансовое право. − 2008. − № 1. − С. 17.

4. Концепція реформування податкової системи України: Проект станом на 15.05.2010 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.profiwins.com.ua/uk/legislation/project/656.html.