к.е.н. Щуровська А.Ю., магістр Трофімчук О.І.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

Діагностика фінансової стійкості банківської системи

В останні роки спостерігається економічна та політична нестабільності на національному, регіональному і глобальному рівнях. Банківські системи, які акумулюють політичні, макроекономічні і інституціональні ризики, в умовах зростаючої нестабільності опиняються в найбільш несприятливому стані. При цьому виникнення нестабільності в самому банківському секторі призводить до негативних наслідків розвитку економіки в цілому, а в деяких випадках провокує соціально-політичну кризу.

Банківська система віддзеркалює фінансово-економічний стан країни, яка першою реагує як на піднесення економіки, так і на її наближений спад. Надання банками повноцінних послуг і висока рентабельність банківських установ можливі тільки в умовах загальної фінансової стійкості економіки. Чим більша її стійкість, тим більш стабільна банківська система. У свою чергу банки можуть виступати причиною погіршення стану економіки.

Проте запобігання банківській кризі на фінансовому ринку часто стає неможливим з економічних, фінансових, а іноді й політичних причин, залишаючи учасників ринку в розгубленості. Тому дослідження економічної сутності банківської кризи, причин її виникнення та заходів її подолання є достатньо актуальною темою для наукових розробок.

Проблема діагностики в антикризовому управлінні належить до недостатньо дослідженої галузі у вітчизняній економічній науці. Це пояснюється дією досить тривалого періоду господарювання марксистсько-ленінського вчення, яке виключає кризу при соціалізмі. Використання зазначеної теорії повністю виключає дослідження проблеми антикризового управління, включаючи і антикризову діагностику.

Система антикризового управління володіє властивостями, які забезпечують особливий механізм управління: гнучкість і адаптивність, здатність до диверсифікації та своєчасного ситуаційного реагування, а також можливості ефективно використовувати потенціал банківської установи та неформальні методи управління.

У першу чергу система антикризового управління повинна базуватися на діагностиці ситуації в банківській сфері. Діагностика стійкості банківської системи – це аналіз та оцінка ситуації в національній банківській системі, а також виявлення позитивних чи негативних чинників, які спричинять зміни в банківській системі в майбутньому.

Особливість антикризового управління проявляється в поєднанні таких систем: діагностики, попередження, подолання кризи, стратегії реструктуризації, застосування нестандартних методів в управлінні персоналом. З цих позицій антикризове управління можна розглядати як конструктивну реакцію на виявлення в результаті діагностики змін, що загрожують банкрутством або порушенням оптимального функціонування. Правомірність такого підходу можна підтвердити ефективністю результатів управлінських рішень шляхом співставлення рівня витрат і ступеня досягнення цілей.

Економічна діагностика фінансової нестійкості, організаційної дисфункції виступають основними поняттями, які констатують процес антикризового управління в цілому. Це свідчить про те, що діагностика є функцією і специфічною стадією антикризового управління. Діагностичні дослідження в антикризовому управлінні повинні також враховувати клас, тип, групу об’єкта, який досліджується, або виявляти нетрадиційні ознаки, їх діагностичну цінність для визначення результату.

Проблема специфічних властивостей діагностики, які мають прояв в антикризовому управлінні, містить у собі:

- вивчення нових якостей розвитку банку як об’єкта управління в результаті розвитку фінансової і банківської системи;

- виявлення причинно-наслідкових зв’язків у розвитку об’єктів і суб’єктів банківської системи;

- визначення меж експертного знання менеджера і експертних систем, що використовуються в діагностиці кризи, її попередження і виходу з неї;

- моніторинг за зміною стану ситуації в банківській сфері в умовах високої ентрогенності ринкового макросередовища банків;

- необхідність підвищення ефективності антикризових і прогностичних функцій діагностики.

Узагальнюючи підходи до поняття діагностики як елемента антикризового розпізнання причин виникнення кризових явищ у банку, їх попередження і профілактики в майбутньому, слід підкреслити, що в діагностиці присутні інструментальні ознаки антикризової технології. Це вимагає введення в науковий оборот ідеї інституціонального і корпоративного змісту діагностики.

Діагностика в антикризовому управлінні повинна розпізнавати інституціонально-нормативне середовище функціонування банку і доповнювати тим самим профілактику банкрутств і заходи фінансового оздоровлення.

Поряд з тим аналіз умов і чинників підвищення ефективності антикризового управління банком призводить до необхідності введення класифікації типів і видів діагностики в антикризовому управлінні (рис. 1).

Діагностика стійкості банківської системи повинна здійснюватися під час проведення моніторингу стійкості банківської системи. У свою чергу фінансовий моніторинг банківської системи виступає частиною наглядових функцій центрального банку. Основна його мета – забезпечення органів державного управління і банківської системи інформацією, що відображає результати діяльності банківського сектора та вплив чинників, які визначають стійкість банківської системи.

Рис. 1. Класифікація типів і видів діагностики

Слід зазначити, що створення системи моніторингу стійкості банківської системи є важливим стратегічним завданням, в першу чергу це стосується органів банківського нагляду Національного банку України. На сьогодні у своїй діяльності Національний банк України для оцінки фінансової стійкості банківської системи використовує рейтингову систему CAMELS, але значно слабкими компонентами щодо оцінки є аналіз надходжень та чутливість банківської системи до ринкових ризиків. Можна сказати, що ці компоненти оцінюються більш інтуїтивно, ніж на підставі кількісного і якісного аналізу.

Тому, на нашу думку, слід розробити окрему систему діагностики і моніторингу фінансової стійкості банківської системи, яка б надавала можливість оцінити розвиток банківської системи України (на регіональному і державному рівнях) з урахуванням макро- і мікроособливостей, що в свою чергу дає підстави для визначення антикризових заходів.

Література:

1. Аналіз діяльності комерційного банку: Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001.

2. Богомолов В.А., Богомолова А.В. Антикризисное регулирование экономики. Теория и практика: Учеб. пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 271 c.

3. Коваленко В.В., Коренєва О.Г. Определение факторов, вызывающих возникновение системных банковских кризисов, и методы их диагностики // БИЗНЕС- ИНФОРМ. – 2006. – № 9. – С. 24-26.

4. Парасій-Вергуненко І. Аналіз банківської діяльності: Навч. метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003.